ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

У Х В А Л А

29.02.2016 Справа № 910/1405/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" в особі ліквідатора Вершиніна А.О.

до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольча-зернова корпорація України"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортних засобів

в межах справи №910/1405/14

за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд"

про визнання банкрутом

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від заявника не з'явилися

від боржника Цапенко Б.В.

ліквідатор не з'явилися

від ПАТ «Державний ощадний банк України» Колісник О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/1405/14 за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" про банкрутство.

Постановою Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" визнано банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Вершиніна А.О.

28.08.2015 р. ліквідатор банкрута - арбітражний керуючий Вершинін А.О. подав до суду заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортних засобів з посиланням на ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідачем за якою є Публічне акціонерне товариство "Державна продовольча-зернова корпорація України".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 прийнято до розгляду у межах провадження у справі № 910/1405/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" заяву ліквідатора банкрута від 28.08.2015 р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортних засобів від 06.08.2013р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" та Публічним акціонерним товариством "Державна продовльча-зернова корпорація України" та призначено до розгляду на 26.10.2015.

26.10.2015 ліквідатор ТОВ "Хліб Інвестбуд" через відділ діловодства подав заяву в порядку ч.4 ст. 22 ГПК України, за змістом якої збільшив позовні вимоги.

Судове засідання 26.10.2015 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.11.2015 розгляд заяви ліквідатора банкрута від 28.08.2015 р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортних засобів від 06.08.2013р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" та Публічним акціонерним товариством "Державна продовльча-зернова корпорація України" призначено на 30.11.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 розгляд заяви відкладено до 25.01.2016.

Судове засідання 25.01.2016 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 розгляд заяви ліквідатора призначено на 24.02.2016.

В судовому зсіданні 24.02.2016 оголошено перерву до 29.02.2016.

В судове засідання представник заявника не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник ПАТ «Ощадбанк» в судове засідання з'явився, надав пояснення стосовно заяви ліквідатора, просив задовольнити її та визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортних засобів в межах справи №910/1405/14.

Представник ПАТ «Державна продовольча-зернова компанія» в судове засідання 29.02.2016 з'явився, заперечив проти задоволення заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортних засобів в межах справи №910/1405/14

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

06.08.2013 між ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» (покупець) та ТОВ «Хліб Інвестбуд» (продавець) укладено договір купівлі-продажу транспортних засобів (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору сторони прийшли взаємної згоди про те, що продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується купити та оплатити вартість транспортних засобів (надалі - товар. Характеристика товару, а саме: марки автомобілів, реєстраційні номери, тип транспортного засобу, рік випуску, номери двигунів, вказана у додатку №1 до цього Договору, який є невід'ємною частиною.

За змістом п. 1.2 Договору товар належить продавцю на підставі свідоцтв про реєстрацію ТЗ: ААС82988, САК086182, ААС822241, ААС822233.

Відповідно до п. 1.3 Договору право власності у покупця на товар підлягає державній реєстрації і виникає з моменту такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно п. 2.4 Договору продавець та покупець підтверджують, що на день підписання цього договору товар знаходиться у технічному стані, що дозволяє його використання за цільовим призначенням.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що вартість товару становить 427 662,50 грн.

Покупець оплачує продавцю вартість товару в наступному порядку: суму у розмірі 427 662,50 грн. покупець сплачує після державної реєстрації права власності на товар на покупця (п. 3.2 Договору).

На виконання Договору ТОВ «Хліб Інвестбуд» було відчужено на користь ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» наступні автомобілі:

- Skoda Octavia A5 Ambiente 1.6, рік випуску 2011 за 69 825,00 грн.;

- Superb Elegance 1.8 рік випуску 2011 за 124 875,00 грн.;

- Skoda Octavia A5 Elegance 1.6 за 78 310,42 грн.;

- Skoda Octavia A5 Elegance 1.8 за 83 375,00 грн.

загальна вартість проданих автомобілів становить 356 385,42 грн. без ПДВ, сума з ПДВ 427 662,50 грн.

Заявник в своїй заяві про визнання недійсним вказаного Договору стверджує, що боржник за спірним договором відчужив транспортні засоби за цінами, які значно нижчими від ринкової ціни на момент вчинення правочину, крім того, відповідач так і не сплатив суму погоджену в договорі за транспортні засоби, у зв'язку з чим він вказує на підстави для визнання такого договору недійсним.

Заперечуючи проти задоволення заяви ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» вказує, що вартість автомобілів змінилась у зв'язку із зміною курсу долара США, а посилання на вартість автомобілів, яка вказана в роздруківках з автомобільних сайтів не є належним доказом ринкової вартості автомобіля, крім того ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» зазначає, що 06.03.2014 між підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог (надалі - Акт), відповідно до якого ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» має перед ТОВ «Хліб Інвестбуд» сторони мають непогашене грошове зобов'язання один перед одним у сумі 770 926,83 грн., сторони підтверджують, що після підписання цієї угоди вони не мають жодних претензій одна до одної з приводу виконань зобов'язань на суму 770 926,83 грн.

У відповідності до ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (посилаючись на яку, Керуючий санацією звернувся з заявою в межах справи про банкрутство Боржника) правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: 1) боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; 2) боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; 3) боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; 4) боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; 5) боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; 6) боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Відповідно до положень інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)», у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 4212-VI від 22.12.2011 року, яким викладено в новій редакції Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Під майновими діями боржника слід розуміти виконання боржником зобов'язань за вже укладеним до початку відповідного року правочином (договором) на шкоду власним інтересам або інтересам інших кредиторів. Наведене стосується, зокрема виконання зобов'язання раніше встановленого строку (терміну), відмови від власних майнових вимог, сплати коштів кредитору або прийняття майна в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна тощо.

Що ж до визнання недійсними правочинів (договорів), то воно може мати місце у випадках відчуження боржником безоплатно майна, прийняття боржником на себе зобов'язань без необхідних дій майнового характеру іншої сторони, прийняття на себе заставних зобов'язань на забезпечення виконання грошових вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Підставою для недійсності заявник вказує, що боржник здійснив відчуження автомобілів за ціною, яка нижче ринкової, крім того не сплатив вартість автомобілів, яка погоджена Договором.

Згідно із п. 2.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» за загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

Так само за загальним правилом не є підставою для визнання недійсним відсутність у договорі істотних умов.

Суд не приймає доводи заявника, щодо визнання недійсним спірного договору з підстав того, що договір купівлі-продажу від 06.08.2013 укладений з метою безоплатного передання боржником автомобілів та з метою не погашати заборгованість перед кредиторами.

Щодо тверджень заявника стосовно вартості автомобілів, яка є нижче ринкової суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що вартість товару становить 427 662,50 грн.

Доказів того, що ринкова вартість автомобілів значно менша, матеріали справи не містять, а заявником не доведено належними та допустимим доказами, посилання на роздруківки з автомобільних сайтів на вартість автомобілів є необґрунтованим та безпідставним, а тому судом не приймається до уваги.

Отже, за договором відступлення права вимоги не припиняються первісні зобов'язання сторін, а відбувається заміна однієї із сторін первісного зобов'язання на певних, визначених таким договором умовах. При цьому, Цивільним кодексом України не вимагається оплатного відступлення прав вимоги від первісного кредитора.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про визнання договору недійсними не підлягають задоволенню, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" в особі ліквідатора Вершиніна А.О. не доведено тих обставин, з якими законодавець пов'язує визнання у даному випадку договору недійсним.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" в особі ліквідатора Вершиніна А.О. про визнання недійсним купівлі-продажу транспортних засобів від 06.08.2013 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" та Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" відмовити повністю.

Суддя А.В. Яковенко