донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.03.2016 р.           справа №905/3255/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: не з’явився;           ОСОБА_4 – за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська", м. Білозерське, Донецька область

на рішення господарського судуДонецької області

від01.02.2016 р.

у справі№ 905/3255/15 (суддя Огороднік Д.М.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Селтком", м. Харків

до Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська", м. Білозерське, Донецька область

простягнення 33 257 грн. 84 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Селтком" (далі – ТОВ "Селтком", позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення на його користь з Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (далі - ТДВ "Шахта "Білозерська", відповідач) заборгованості на загальну суму 33 257 грн. 84 коп., у тому числі борг у сумі 29 777 грн. 10 коп., пеня у сумі 2 537 грн. 71 коп., 3 % річних у сумі 301 грн. 08 коп.

В процесі розгляду місцевим господарським судом даної справи позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог та за остаточними вимогами просить стягнути з відповідача на його користь борг у сумі 29 777 грн. 10 коп., пеню у сумі 2 537 грн. 71 коп., 3 % річних у сумі 301 грн. 08 коп., інфляційні втрати у сумі 641 грн. 95 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.02.2016 р. у справі № 905/3255/15 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 29 777 грн. 10 коп., пеню у сумі 1 488 грн. 86 коп., інфляційні втрати у сумі 641 грн. 95 коп., 3 % річних у сумі 301 грн. 08 коп., а також судовий збір у сумі 1 179 грн. 59 коп., в решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване частковою доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ТДВ "Шахта "Білозерська" подало апеляційну скаргу, в якій просить дане рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Селтком" до ТДВ "Шахта "Білозерська" відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Зокрема, відповідач посилається на ненастання строку оплати через недодержання позивачем умов п. 4.7. договору, на підставі якого заявлений позов у даній справі, що робить неможливим початок перебігу терміну для оплати поставленої продукції, а тому, відповідачем не порушено зобов’язання щодо оплати поставленого позивачем товару.

Скаржник стверджує, що між ним та позивачем відсутні зобов'язальні правовідносини, оскільки 19.02.2015 р. сторонами укладено додаткову угоду до договору поставки № ШБЗ-2014/476-КП від 31.12.2014 р., пунктом 1 якої передбачено, що права грошових вимог до покупця, які виникають на підставі договору, відступаються постачальником ПАТ "Першому Українському Міжнародному Банку" на підставі договору факторингу, укладеного між постачальником та фактором, сторони дійшли згоди, що починаючи з дати, з якої вступила в силу ця додаткова угода, всі платежі по договору здійснюються виключно в безготівковій формі по реквізитам, зазначеним в цій додатковій угоді. Відтак, на думку відповідача, відсутній предмет спору, в зв’язку з чим провадження у справі слід припинити.

Крім того, апелянтом заявлено клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідачем надано документи на підтвердження неможливості його представника з’явитись у судове засідання при розгляді даної справи судом першої інстанції та надання додаткових доказів по справі.

Відповідно до абз. 3, 4 п. 9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття. До згаданих підстав належить, зокрема, необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотань сторін про витребування господарським судом доказів у порядку статті 38 ГПК. У такому разі суд апеляційної інстанції за відповідним клопотанням сторони самостійно витребує необхідні додаткові докази.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку клопотання відповідача про долучення додаткових документів до матеріалів справи задовольнити.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 811 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, 31.12.2014 р. між відповідачем, як покупцем, та позивачем, як постачальником, укладений договір поставки №ШБЗ-2014/476-КП (далі - договір).

За умовами п. 1.1. договору постачальник зобов’язався поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі – продукція, товар) в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в даному договорі та специфікаціях, що є невід’ємними частинами даного договору.

Згідно з п. 1.2. договору покупець зобов'язаний прийняти та оплатити продукцію, що поставляється у його власність, у відповідності з умовами останнього.

Відповідно до п. 4.1. договору поставка продукції проводиться партіями в асортименті, кількості, якості, по цінам, з якісними характеристиками та в строки, узгодженні сторонами в специфікаціях до даного договору. Умови поставки продукції-DDP відповідно "Інкотермс-2010", з урахуванням умов та обмовок, наявних у договорі та/або специфікаціях до нього (п. 4.2. договору).

Згідно з п. 4.3. договору постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні документи: рахунок, податкову накладну, видаткову накладну, відповідні товаросупровідні накладні, сертифікат якості, дозвіл Держмістпромнагляду, інструкцію з експлуатації, технічну документацію.

Відповідно до п. 4.7. договору датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих постачальником. При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на видатковій накладній. При поставці залізничним транспортом датою поставки вважається дата, вказана в залізничній накладній, яка свідчить про прибуття продукції на залізничну станцію.

Згідно з п. 4.8. договору обов'язки постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції в розпорядження покупця в узгоджене місце призначення поставки в асортименті, кількості, в строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та специфікаціях до договору. Обов'язки покупця вважаються виконаними з моменту прийняття та оплати поставленої продукції.

Пунктом 4.9. договору сторони передбачили, що право власності на продукцію, ризики втрати або пошкодження продукції переходять від постачальника до покупця з дати поставки продукції.

Відповідно до п. 5.1. договору загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід'ємними частинами вищезазначеного договору.

В жодному випадку, загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати суму, еквівалентну 999 000 грн. 00 коп., з НДС на дату заключення договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання дозволу на те органу управління покупця.

Ціна на поставлену продукцію встановлюється сторонами у відповідних специфікаціях до договору (п. 5.2. договору). При надходженні грошових коштів, які поступають в рахунок на поточний рахунок постачальника від покупця, сторони узгоджують, що у будь-якому випадку вони надходять в рахунок оплати поставляємої постачальником продукції (п. 5.3. договору).

Згідно з п. 5.4. договору розрахунки за поставлену продукцію постачальником здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальником протягом 5 робочих днів с 60 календарного дня с дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем строку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору, якщо інший строк відстрочки не обумовлений у відповідній специфікації.

Відповідно до п. 6.8. у випадку несвоєчасної оплати продукції, покупець, за письмовою вимогою постачальника, виплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від вартості несвоєчасно сплаченої продукції, проте не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.

За умовами п. 8.3. договору всі зміни та доповнення до цього договору можуть бути внесені за згодою на те обох сторін та оформлюються додатковими угодами, які є невід'ємними частинами даного договору. Специфікації є невід’ємними частинами даного договору.

Згідно з п. 8.4. договору жодна із сторін не може передавати свої права та/або обов’язки за даним договором третій особі без попередньої письмової згоди іншої сторони.

31.12.2014 р. між сторонами підписано протокол розбіжностей до договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як свідчать матеріали справи, сторонами підписані специфікації до договору: - б/н від 10.02.2015 р. на суму 20 977 грн. 20 коп.; - б/н від 13.05.2015 р. на суму 24 532 грн. 80 коп., якими визначено асортимент, кількість, ціну та умови поставки товару, зокрема, розрахунок за продукцію, поставлену за цими специфікаціями, здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п’яти) робочих днів з 90 календарного дня з дати поставки відповідної продукції. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

На виконання умов договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар за видатковими накладними: - № 24 від 23.02.2015 р. на суму 20 977 грн. 20 коп.; - № 56 від 27.05.2015 р. на суму 24 532 грн. 80 коп., всього на загальну суму 45 510 грн. 00 коп.

Факт приймання відповідачем товару за спірними видатковими накладними підтверджується підписом представника відповідача за довіреностями: - № 094 від 20.02.2015 р.; - № 336 від 27.05.2015 р.

Оскільки при прийманні продукції відповідачем жодних актів про некомплектність продукції та відсутність супровідних документів не складалося, в подальшому відповідач із відповідними претензіями на адресу позивача не звертався і іншого відповідачем не доведено, а тому, це свідчить про передання відповідачу останніх у повному обсязі.

Відповідач здійснив часткову оплату поставленого позивачем товару в сумі 15 732 грн. 90 коп., залишок боргу на момент звернення позивача до суду з позовом склав 29 777 грн. 10 коп.

Після порушення господарським судом Донецької області провадження у справі відповідач погасив борг в сумі 5 244 грн. 30 коп., про що свідчить платіжне доручення № НОМЕР_1 від 27.11.2015 р., тобто у частині стягнення боргу в сумі 5 244 грн. 30 коп. спір врегульовано.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин провадження у справі у частині стягнення боргу з відповідача на користь позивача в сумі 5 244 грн. 30 коп. підлягає припиненню.

Судова колегія вважає безпідставним твердження відповідача з посиланням на п. 4.7. договору щодо відсутності дати поставки товару, оскільки, по-перше, спірні накладні містять дату, підпис відповідного представника відповідача без зазначення іншої дати отримання товару, по-друге, відповідачем не надано належного доказу іншого часу отримання товару, що відрізняється від зазначеного.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно з ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Встановлено, сторонами укладено додаткову угоду від 31.12.2014 р. до договору.

Відповідно до п. 1. зазначеної додаткової угоди у зв’язку з тим, що права грошових вимог до покупця, які виникають на підставі договору, відступаються постачальником Публічному акціонерному товариству "Першому Українському Міжнародному Банку" (далі - фактор) (ідентифікаційний код 14282829) на підставі договору факторингу, укладеного між постачальником і фактором. Сторони дійшли згоди, що починаючи з дати набрання сили даної додаткової угоди всі платежі по договору здійснюються виключно в безготівковій формі виключно за наступними реквізитами:

Отримувач: ТОВ "Селтком"

Код отримувача: 38278627

Банк отримувача: ПАТ "ПУМБ"

МФО: 334851

Рахунок № 29095100022092

Доводи скаржника щодо відсутності будь-яких зобов’язальних правовідносин між відповідачем та позивачем, на його думку, внаслідок укладення позивачем та ПАТ "Першим Українським Міжнародним Банком" договору факторингу, відповідно до якого сталося відступлення права вимоги позивача до ПАТ "Першого Українського Міжнародного Банку" та зміна кредитора у зобов’язанні є необґрунтованими та не доведеними матеріалами справи.

Залишок заборгованості з боку відповідача перед позивачем склав 24 532 грн. 80 коп., доказів погашення якого відповідачем суду не надано, а тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі п. 6.8. договору позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 30.05.2015 р. по 31.07.2015 р. в сумі 2 537 грн. 71 коп.

Судовою колегією встановлено, що розмір обґрунтовано заявленої до стягнення пені складає 1 488 грн. 86 коп., тобто, у стягненні пені в сумі 1 048 грн. 85 коп. слід відмовити за необґрунтованістю нарахування.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних розрахованих за період з 30.05.2015 р. по 13.11.2015 р. за прострочення оплати товару по видатковій накладній № 24 від 23.02.2015 р., за період з 02.09.2015 р. по 13.11.2015 р. за прострочення оплати товару по видатковій накладній № 56 від 27.05.2015 р. на загальну суму 301 грн. 08 коп., а також інфляційні втрати за періоди серпень-вересень 2015 року, вересень 2015 року за прострочення оплати товару по вищевказаним видатковим накладним на загальну суму 641 грн. 95 коп.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 301 грн. 08 коп. та інфляційних втрат в сумі 641 грн. 95 коп.

З урахуванням наведеного, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає частковому скасуванню - у частині стягнення боргу в сумі 5 244 грн. 30 коп., з прийняттям нового рішення про припинення провадження у справі у частині стягнення боргу з відповідача на користь позивача в сумі 5 244 грн. 30 коп. та залишенням решти оскаржуваного рішення без змін.

          Судові витрати за позовом та апеляційною скаргою покладаються на сторони відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 80, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" на рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2016 р. у справі № 905/3255/15 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2016 р. у справі № 905/3255/15 скасувати частково.

Припинити провадження у справі № 905/3255/15 у частині стягнення боргу в сумі 5 244 грн. 30 коп.

В решті рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2016 р. у справі № 905/3255/15 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (85013, Донецька обл., м. Добропілля, м. Білозерське, вул. Строїтельна, 17, код ЄДРПОУ 36028628) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Селтком" (61070, Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Проскури, б. 1, офіс 117, код ЄДРПОУ 38278627) борг в сумі 24 532 грн. 80 коп., пеню в сумі 1 488 грн. 86 коп., інфляційні втрати в сумі 641 грн. 95 коп., 3% річних в сумі 301 грн. 08 коп., судовий збір в сумі 1 179 грн. 59 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селтком" (61070, Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Проскури, б. 1, офіс 117, код ЄДРПОУ 38278627) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (85013, Донецька обл., м. Добропілля, м. Білозерське, вул. Строїтельна, 17, код ЄДРПОУ 36028628) судовий збір за апеляційною скаргою в сумі 253 грн. 52 коп.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                                       К.І. Бойченко

Судді                                                                                          О.В. Стойка

                                                                                                    ОСОБА_3

                              Надр. 5 прим

                               1 позивачу

                               2 відповідачу

                               3 до справи

                               4 ДАГС

                                                                                                                         5 ГСДО