УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/3453/15-п Головуючий у 1-й інст. Буткевич М. І.

Категорія ст. 124 КУпАП Доповідач Бережна С. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2016 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області Бережна С.В., за участю: ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3, ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову судді Житомирського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2015 року, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1№250637 від 11 листопада 2015 року, ОСОБА_2 о 16 год. 15 хв. 11 листопада 2015 року на 140 км автодороги "Київ - Чоп", керуючи автомобілем марки "Сітроен Берлінго", реєстраційний номер "НОМЕР_1", в порушення п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, виконуючи поворот ліворуч (розворот) не з крайнього лівого положення на проїзній частині не надав переваги у русі попутному автомобілю марки «Ауді А6», реєстраційний номер «НОМЕР_2», внаслідок чого відбулося зіткнення та обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2015 року провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАПУкраїни, відносно ОСОБА_2 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

На прийняте суддею рішення ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, а саму постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.Посилається на те, що зазначена постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуально права, оскільки про день та час розгляду справи суд його не повідомив, крім того судом порушено принципи розгляду даної категорії справ, які наголошують, що завдання провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин. Зазначає, що заслухавши одну сторону, а саме ОСОБА_2, відносно якого складений адмінпротокол, і який змінив свої пояснення в суді по факту ДТП, суд, без участі спеціалістів, експертів дав оцінку запису відеокамери, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2, складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 АК., що свідчить про те, що суд не прийняв міри для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин ДТП.

Крім цього, суд не надав належну об'єктивну юридичну оцінку схемі наслідків ДТП, відеозапису наданого самим ОСОБА_2 та не врахував, які частини автомобілів пошкодженні і чи могло це статися так, як говорить ОСОБА_2 Вказує також, що ОСОБА_2 повинен був його пропустити, а потім, робити лівий маневр. Про те, що ОСОБА_2 не зайняв відповідне крайнє ліве положення на проїзній частині свідчить пошкодження на автомобілях і записи з відео реєстратора і відеокамери, і положення його автомобіля на схемі після ДТП. Суд повинен був об'єктивно дослідити всі обставини ДТП, заслухати дві сторони, витребувати всі необхідні докази, а потім приймати рішення. Стверджує також, що він звернувся до експерта для проведення експертизи, згідно висновку якої винним у даному дтп є саме водій ОСОБА_2 З приводу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду зазначає, що не був повідомлений судом про дату та час розгляду справи в суді, копія постанови судом йому не надсилалася, а про її існування дізнався коли його викликали в Мукачівський центр 2102 ДАІ. До апеляційної скарги ОСОБА_4 додав висновок експерта.(а.с.30-35)

На апеляційну скаргу ОСОБА_4 ОСОБА_2 подав заперечення, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без зміни. Посилається на те, апеляційна скарга ОСОБА_4 є безпідставною, грунтується на припущеннях та висновку дослідження, який містить не достовірні інформації щодо обставин дтп. Вказує, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення і закрив провадження по справі. До заперечень на апеляційну скаргу ОСОБА_2 додав висновок експерта.

Заслухавши доповідь судді, ОСОБА_4 та його представника, які підтримали свою апеляційну скаргу, ОСОБА_2 та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та докази, надані сторонами в межах апеляційної скарги, вважаю, що заява ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного

Що стосується питання поновлення строку на апеляційне оскарження, слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до кримінальної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається аби висилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Суд зазначених вимог закону в повній мірі не дотримався.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 не був присутнім під час розгляду справи в суді, про дату та місце розгляду справи не повідомлявся, даних про вручення повістки про виклик до суду та копії постанови суду в матеріалах справи немає, копію постанови суду отримав в суді відповідно до своєї заяви лише 22 грудня 2015 року.

З огляду на викладене, вважаю за можливе задовольнити заяву ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки його доводи про причини пропуску є поважними.

Що стосується доводів апеляційної скарги, то вони не знайшли свого підтвердження в ході перегляду постанови в апеляційному порядку, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд зазначених вимог закону дотримався, однак розглянувши справу за відсутності потерпілого ОСОБА_6, позбавивши його таким чином у відповідності до положень ст.. 268 КУпАП процесуальних прав приймати участь у дослідженні доказів, надавати свої докази надавати пояснення та висловлювати свою думку щодо пояснень та доводів ОСОБА_2 та інш. У зв»язку з цим апеляційний суд в межах своїх повноважень переглядає постанову суду першої інстанції із врахуванням наданих сторонами, в тому числі і потерпілим, доказів, які не були предметом розгляду суду першої інстанції.

Так до апеляційної скарги ОСОБА_7 додав висновок експерта, згідно якого причиною виникнення дтп, зіткнення транспортних засобів стали дії водія автомобіля «Сітроен Берлінго", д.н.з. "НОМЕР_1" ОСОБА_2, який маючи намір здійснити розворот не з крайнього лівого положення на проїзній частині дороги не дав дорогу автомобілю «Ауді А6», реєстраційний номер «НОМЕР_2, який рухався в лівій смузі руху прямо і водій якого гр. ОСОБА_4 з моменту виникнення йому небезпеки для руху (момент початку зміни напрямку руху ліворуч автомобіля «Сітроен Берлінго", д.р.н. "НОМЕР_1") вже був позбавлений технічної можливості зупинити керований ним транспортний засіб до місця зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування.

Також в судовому засіданні до заперечень на апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_2 додано висновок експерта, згідно якого:

- в умовах даної пригоди відстань, на якій знаходився автомобіль АУДІ-А6 під керуванням ОСОБА_4, в момент виникнення небезпеки для його руху, визначається рівною 217 м.;

- в даних умовах руху для заданих швидкостей транспортних засобів безпечний боковий інтервал між попутно рухаючимися автомобілями повинен складати не менше як 1,5 м., шлях, необхідний для зупинення автомобіля АУДІ у всіх варіантах значно менший відстані, на якій знаходився транспортний засіб в момент виникнення небезпеки для руху, то водій ОСОБА_4 мав би технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_2 як шляхом термінового гальмування, так і наступним його безпечним об»їздом, із заданого моменту виникнення небезпеки для його руху.

- водій автомобіля «Сітроен-Берлінго» повинен був діяти відповідно до вимог п.9.2, 9.4, 10.1, 10.6, 11.1 ПДР України, а водій автомобіля АУДІ-А6 повинен був діяти відповідно до вимог п.2.3б; п.11.1; п.11.2; п.12.1; п.12.3; п.126г; п.13.1 ПДР України.

- при заданих експерту вихідних даних з технічної точки зору причиною створення аварійної обстановки й виникнення наведеної дорожньо-транспортної пригоди у заданих умовах руху є невідповідність дій водія автомобіля «Ауді А6», д.н.з. «НОМЕР_2 ОСОБА_4 технічним вимогам п.12.3, п.13.1 Правил дорожнього руху України.

Крім зазначених висновків експертів та фотографій з запису відереєстратора автомобіля «Ауді», наданих тільки в ході апеляційного перегляду справи, у якості доказів в матеріалах також наявні протокол про адміністративне правопорушення від 11.11.2015 року, схема наслідків дорожньо-транспортної пригоди, письмові пояснення обох водіїв, надані працівника ДАІ на час ДТП, запис з відеокамери магазину «Українські сувеніри», що розташований повз дороги поруч з місцем ДТП.

Що стосується письмових пояснень учасників ДТП (а.с.3,4), то ОСОБА_2 пояснив, що він, рухаючись по трасі «Київ-Чоп», увімкнувши лівий поворот, перестроювався на розворот біля кафе Дубки. Побачивши, що позаду рухається автомобіль «Ауді « на великій швидкості, блимаючи фарами та даючи сигнали, намагаючи уникнути зіткнення, почав звільняти ліву смугу, але «Ауді» вдарився в його автомобіль в задню ліву частину , від чого його автомобіль розвернуло на зустрічну смугу.

ОСОБА_4 в свою чергу пояснив, що він також двигався на зазначеній трасі в зазначеному напрямку з приблизною швидкістю 90 км/г. По правій смузі рухався автомобіль «Ситроен», почав маневр розвороту на полосу зустрічного руху і підрізав його. Він затормозив, однак зіткнення уникнути не вдалося

Відповідно до схеми, доданої до протоколу про адмінправопорушення, в ній фіксуються тільки результати ДТП, та не зазначаються обставини, що передували зіткненню.

Таким чином на підставі пояснень учасників ДТП та схеми наслідків ДТП, без відібрання будь-яких пояснень свідків ДТП та перегляду відеозаписів з відеокамери магазину та відеореєстратора автомобіля Ауді, інспектором ДАІ було зроблено висновок про наявність правопорушення саме в діях водія ОСОБА_2, а саме порушення ним п.п. 10.1, 10.4 ПДР України та про необхідність притягнення саме його до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП .

При цьому відповідно до п.10.1 Правил дорожнього руху України , перед початком руху, перестроюванням та іншою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху. Відповідно до п.10.4 Правил перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі і в напрямку головної дороги , або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїздній частині, призначеній для руху в цьому напрямку…

Однак суд першої інстанції, дослідивши додатково відеозапис з магазину та допитавши в судовому засіданні ОСОБА_2, не погодився із зазначеним висновком про винність ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення. Не може погодитися з ним також і суд апеляційної інстанції, додатково дослідивши також надані в судовому засіданні висновки експертів та фотографії з видеореєстратора автомобіля Ауді, і наявний в матеріалах справи відеозапис з камери магазину.

Так ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 11.11.2015 року він рухався на автомобілі «Сітроен- Берлінго» по автодорозі «Київ-Чоп» спочатку у крайній правій смузі, а потім завчасно увімкнувши сигнал лівого повороту, пересвідчившись, що його дії не створюють перешкоди іншим учасника руху, перестроївся у крайню ліву смугу, рухаючись приблизно зі швидкістю 20 км/г та почав маневр розвороту. Виконуючи зазначений маневр, побачив позаду автомобіль «Ауді», який рухався з великою швидкістю та блимав дальнім світлом фар та сигналив. З метою уникнення зіткнення із зазначеним автомобілем, який стрімко наближався, він почав скоріше завершувати маневр розвороту, однак уникнути зіткнення не зміг, що на його думку у повному обсязі підтверджено записом з відеокамери магазину «Українські сувеніри».При цьому, перестроюючись на ліву смугу для розвороту, він бачив автомобіль «Ауді» він бачив позаду, однак він був дуже далеко, на достатній відстані для безпечного здійснення розороту. Права смуга при цьому була вільною на протязі усього часу. Також додатково ОСОБА_2 поясни, що перед розворотом для більш вдалого маневру він взяв трохи ближче до розподільчої полоси, залишаючись на правій смузі без вимкнення сигналу лівого повороту

ОСОБА_4 в судому засіданні апеляційного суду підтримав свої письмові пояснення, додатково пояснив, що рухався приблизно зі швидкістю 90 км/г, відповідно до записів з фото з його відео реєстратора ОСОБА_2 рухався по праві смузі і за 2 секунди до зіткнення став перестроюватися в ліву смугу, по якій рухався він, та здійснювати розворот на зустрічну смугу, узв»язку з чим відбулося зіткнення їх автомобілів. Також пояснив, що самого запису з відеореєстратору не зберіглося у зв»язку з пошкодженням при ДТП, однак він зміг зробити тільки декілька фото за останні 2 секунди перед зіткненням, самого диску в судове засідання не надав. В подальшому в судовому засіданні після ознайомлення з відеозаписом з камери магазину ОСОБА_4 додатково пояснив, що деякий час перед зіткненням ОСОБА_2 їхав перед ним із увімкненим сигналом лівого повороту, де само, він пояснити не може, оскільки з відеозапису чітко цього не вбачається. Однак він - ОСОБА_4 не мав можливості об»їхати автомобіль ОСОБА_2 по вільній правій смузі, оскільки перед здійсненням маневру розвороту ОСОБА_2 їхав виляючи то вправо, то вліво.

Відповідно до висновку №08 експертного дослідження механізму та обставин ДТП від 12.03.2016 року, наданого ОСОБА_2 (його дослідницької частини) вихідними даними, у повному обсязі переліченими експертом в висновку перед дослідницькою частиною та підтвердженими відеозаписом з камери магазину та посекундною роздруківкою, встановлено що

- з моменту виникнення небезпеки для руху водію автомобіля «Ауді» (наявність в лівій смузі руху попереду рухаючогося транспортного засобу) і до місця зіткнення з автомобілем «Сітроен Берлінго» пройшов час не менше 6 секунд

- при заданих швидкостях руху автомобілів та механізму їх зближення відстань на якій знаходився автомобіль «Ауді» в момент виникнення небезпеки для його руху, визначається рівною 217 м.,

- зупинний шлях в умовах даної пригоди визначається рівним

1) для швидкості руху автомобіля «Ауді» 130 км/г - 150…205 м.

2) для швидкості руху 90 км/г - 60…107 м.

Так як шлях, необхідний для зупинки автомобіля «Ауді» у всіх варіантах значно менше відстані, на якій знаходився вказаний транспортний засіб у момент виникнення небезпеки для руху, то водій ОСОБА_4 мав би технічну можливість уникнути зіткнення із автомобілем «Сітроен Берлінго» як шляхом термінового гальмування, так і наступним його безпечним об»їздом із заданого моменту виникнення небезпеки для його руху.

Надані сторонами висновки експертів є суперечливими, відповідно до положень ст.. 251 КУпАП вони мають статус доказів та згідно положень ст.. 252 даного Кодексу повинні оцінюватися судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Виходячи з наведеного , оцінивши усі досліджені судом докази у відповідно до положень ст.. 252 КУпАП, апеляційний суд приймає до уваги саме зазначений висновок експерта № 8 від 12.03.2016 року, наданого ОСОБА_2, та не може покласти в основу рішення по справі висновок № 53 експертного дослідження від 29.01.2016 року, наданого потерпілим ОСОБА_4, оскільки в останньому експертному дослідженні, на відміну від першого, окремо чітко не зазначені вихідні дані, яким користувався експерт при своїх розрахунках, з дослідницької частини вбачається, що ним було взято у якості вихідних даних швидкість автомобіля «Ауді» - 90 км/г (що до речі було здійснено і експертом при дослідженні 12.03.2016 року), та час існування небезпеки для руху 2 секунди, а не 6 секунд, як то чітко вбачається з відліку часу зйомки з камери магазину та суперечить дійсним обставинам, що існували перед зіткнення.

Що ж стосується посилань апелянта на посекундну роздруківку з його відео реєстратора, а саме останні 2 секунди перед зіткненням, то апеляційний суд також не може покласти їх в основу рішення, оскільки зазначені роздруківки є неповними, записів попереднього часу зі слів потерпілого ОСОБА_4 не зберіглося, а події останніх двох секунд перед зіткненням не можуть бути підставою для ствердження про порушення саме ОСОБА_2 правил дорожнього руху, в тому числі і зазначених в протоколі про правопорушення, що призвели до ДТП.

Пояснення апелянта та його представника про те, що ОСОБА_2 почав перестроюватися з правої смуги на ліву для здійснення розвороту за 2 секунди до зіткнення з посиланням на вказані роздруківки є припущенням, виходячи з вищенаведеного, а також враховуючи те, що навіть на вказаних роздруківках автомобіль ОСОБА_2 перебуває на лівій смузі та починає маневр розвороту на зустрічну смугу.

Той факт, що ОСОБА_2 на протязі останнього часу неодноразово притягався до адмінвідповідальності за порушення Прапил дорожнього руху, сам по собі не можу бути підставою для здійснення висновку про порушення ним правил і в даному випадку. Посилання на це в апеляційній скарзі є безпідставним.

Виходячи з наведеного. Апеляційний суд погоджується з висновком судді суду першої інстанції про відсудсть в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП та про необхідність на підставі положень п. 1 ст. 247 КУпАП закриття провадження у справі.

Апеляційна скарга в частині скасування постанови судді суду першої інстанції підлягає відхиленню, а сама оскаржувана постанова - залишенню без змін відповідно до положень ст.. 294 КУпАП

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

п о с т а н о в и в:

Поновити ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження постанови судді Житомирського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2015 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову судді Житомирського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2015 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАПУкраїни відносно ОСОБА_2за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення- без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: