Справа № 417/2014/16-п

Провадження № 33/782/23/16

П О С Т А Н О В А

31 березня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області Юрченко А.В. за участю прокурора відділу прокуратури Луганської області Маіляна Г.С., а також ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури області Маіляна Г.С. на постанову Марківського районного суду Луганської області від 02.03.2016 року про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП, відносно

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Марківка Луганської області, одруженого, пенсіонера, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И В:

Постановою Марківського районного суду Луганської області від 02.03.2016 року провадження по справі відносно ОСОБА_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В постанові зазначено, що 17.10.2010 року згідно рішення першої сесії шостого скликання Марківської районної ради Луганської області №1/4 «Про обрання голови Марківської районної ради шостого скликання» ОСОБА_3 обрано головою Марківської районної ради Луганської області.

23.10.2012 рішенням двадцятої сесії шостого скликання Марківської районної ради Луганської області №20/16 «Про присвоєння чергового рангу голові Марківської районної ради» ОСОБА_3 присвоєно 6 ранг посадової особи місцевого самоврядування 3 категорії посад.

17.11.2015згідно рішення першої сесії сьомого скликання Марківської районної ради Луганської області № 1/5 «Про увільнення з займаної посади голови Марківської районної ради шостого скликання» ОСОБА_3 звільнено з посади голови Марківської районної ради.

ОСОБА_3 відповідно до пп. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, та відповідно до ч. 1 ст. 1 зазначеного закону являється суб'єктом декларування.

Відповідно до ч.2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про запобігання корупції» до початку роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб'єкти декларування подають декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про засади запобігання та протидії корупції».

Відповідно до вимог абзацу 2 частини першої статті 12 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» суб'єкти декларування, які звільняються або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період не охоплений раніше поданими деклараціями.

В порушення вказаних вимог ОСОБА_3 на момент звільнення - 17.11.2015 не подав декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період не охоплений раніше поданими деклараціями з 01.01.2015 по 17.11.2015, а подав її лише 09.12.2015 року після початку перевірки співробітниками СБУ.

Таким чином своїми діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В обґрунтування прийнятого рішення місцевий суд посилається на ті обставини, що за своїм характером адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП може бути вчинене тільки умисно.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідальність особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за порушення спеціального обмеження, передбаченого в ч.1 ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», настає лише за умови, що вона усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала умисел на несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересом третіх осіб, не обов'язково корисливим.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень самого ОСОБА_3 він дійсно з листопада 2010 року по 17 листопада 2015 року займав посаду голови Марківської районної ради Луганської області. Про те, що йому при звільненні і протягом 1 року після звільнення необхідно подавати декларацію за відпрацьований період 2015 року він знав, бо з цього приводу проводилися неодноразові семінари де він приймав участь . Тому до 1 квітня 2016 він подасть ще одну декларацію за 2015 рік.

16.11.2015року він склав відповідну декларацію за 2015 рік, зазначивши, що вказав в ній дані надані йому в бухгалтерії районної ради про його заробітну плату за відпрацьований період усно, а про доходи членів сім'ї він дізнався зателефонувавши до Марківського РТМО, де працює його дружина, декларацію він датував 16.11.2015 року. За примірник взявши декларацію за 2014 рік, складену декларацію за 2015 рік та декларацію за 2014 рік він залишив на столі, вважає, що його помилка, що він не склав її в двох екземплярах та не поставив відмітку про день подачі.

20.11.2015 року він отримав трудову книжку у відділі кадрів, жодних зауважень чи будь-яких застережень з приводу недодачі декларації не було.

За таких обставин суд першої інстанції вирішив, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Справу відносно ОСОБА_3 було закрито у зв'язку з відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Прокурор відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури області Маілян Г.С. в своїй апеляційній скарзі вказує, що постанова суду першої інстанції є незаконною з наступних підстав.

У відповідності до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та пункту «д» ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» ОСОБА_3, як голова Марківської районної ради Луганської області, є суб'єктом відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією та відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1 підпункті "а" пункту 2 частини першої ст. 3 цього Закону, які припиняють діяльністьпов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають деклараціюособи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до вимог абзацу 2 п. 1 ст. 12 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» суб'єкти декларування, які звільняються або іншим чином припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Як зазначає прокурор в своїй апеляції ОСОБА_3 декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період неохоплений раніше поданими деклараціями, а саме за період з 01.01.2015 року по 17.11.2015 року, на момент звільнення не подав, а поважних причин, які б перешкоджали цьому суду не надав, декларацію подав лише 09 грудня 2015 року після початку перевірки співробітниками СБУ.

У судовому засіданні 02.03.2016 ОСОБА_3 не наведено та не надано жодного доказу про подачу декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, під час звільнення тобто 17.11.2015 до районної ради.

Також у своїй апеляційній скарзі прокурор зазначає, що Згідно вимог ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» термін корупційне правопорушення - це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Також, згідно вказаної статті Закону, термін правопорушення, пов'язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Крім цього, КУпАП не передбачена відповідальність за корупційне правопорушення, у тому числі за умисне, тому як у главі 13-А передбачена тільки адміністративна відповідальність за правопорушення, пов'язані з корупцією.

За умисне неподання суб'єктом декларування зазначеної декларації відповідно ст. 366-1 КК України, передбачена кримінальна відповідальність (карається позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років).

За таких обставин прокурор просить постанову Марківського районного суду Луганської області від 02.03.2016 року скасувати, прийняти нову постанову, якою притягнути ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього стягнення передбачене санкцією вказаної норми закону.

Вислухавши думку прокурора який підтримав апеляційну скаргу, заслухавши ОСОБА_3 дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

17.11.2016 згідно рішення першої сесії сьомого скликання Марківської районної ради Луганської області № 1/5 «Про увільнення з займаної посади голови Марківської районної ради шостого скликання» ОСОБА_3 звільнено з посади голови Марківської районної ради.

ОСОБА_3 відповідно до пп. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, та відповідно до ч. 1 ст. 1 зазначеного закону являється суб'єктом декларування.

Відповідно до ч.2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про запобігання корупції» до початку роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб'єкти декларування подають декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про засади запобігання та протидії корупції».

Відповідно до вимог абзацу 2 частини першої статті 12 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» суб'єкти декларування, які звільняються або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період не охоплений раніше поданими деклараціями.

Згідно п.2 Постанови Кабінету міністрів України № 16 від 11.01.2012 року «Про затвердження Порядку зберігання документів і використання відомостей зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, та відомостей щодо відкриття валютного рахунку в установі банку-неризидента» декларації зберігаються у кадрових підрозділах відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування в с особливих справах осіб, зазначених у пункті 1 цього Порядку.

Як було достовірно встановлено, ОСОБА_3 17.11.2015 року при звільненні з посади голови Марківської районної ради Луганської області декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період неохоплений раніше поданими деклараціями, а саме за період з 01.01.2015 року по 17.11.2015 року, на момент звільнення не подав, декларацію подав лише 09 грудня 2015 року після початку перевірки співробітниками СБУ.

При апеляційному розгляді ОСОБА_3 вину свою у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП України визнав повністю, та пояснив, що йому було достовірно відомо про те, що при звільненні від займаної посади він повинен був подати у відділ кадрів декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період не охоплений раніше поданими деклараціями, тобто за період 01.01.2015 року по 17.11.2015 року. Однак він здав декларацію 9 грудня 2015 року.

За таких обставин, вважаю що в діях ОСОБА_3 вбачається склад адміністративного правопорушення, оскільки відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та пункту «д» ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» ОСОБА_3, як голова Марківської районної ради Луганської області, є суб'єктом відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією та відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1 підпункті "а" пункту 2 частини першої ст. 3 цього Закону, які припиняють діяльністьпов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають деклараціюособи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

При цьому сам ОСОБА_3 при розгляді справи за апеляцією прокурора, вважає, що в його діях є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6КУпАП, оскільки він відповідним чином не подав декларацію майно, доходи, витрати, зобов'язання фінансового характеру з 01.01.2015 року по 17.11.2015 рік.

За таких обставин вважаю, що був зроблений поспішний висновок щодо відсутності у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, що відповідно до вимог ст.294 ч.8 п.3 КУпАП, що є підставою для скасування постанови Марківського районного суду Луганської області від 2 березня 2016 року, і винесення нової постанови.

З урахуванням наведеного апеляція прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст.294 ч.8 п.3 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляцію прокурора відділу прокуратури Луганської області Маіляна Г.С. задовольнити.

Постанову Марківського районного суду Луганської області від 2 березня 2016 року якою провадження відносно ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП було закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6КУпАП та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір 275,60 гривень який перерахувати на рахунок 31211206780080, код класифікації доходів 22030101, отримувач ГУДКСУ у Луганський області, код ЄДРПОУ отримувача коштів 37944909, МФО 804013.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: