28 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючий суддя: Качан В.Я.

Судді: Рубан С.М., Шиманський В.Й.

Секретар: Грабова Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 06 липня 2011 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, за участі третьої особи: ОСОБА_4 про визнання договору позики та договору іпотеки недійсними та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, -

встановила:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 липня 2011 року задоволено клопотання ОСОБА_2 та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1.

В апеляційних скаргах відповідач ОСОБА_1 просить суд скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 06 липня 2011 року та скасувати заходи забезпечення позову, вжиті вказаною ухвалою. Скасувати арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що в оскаржуваній ухвалі не міститься жодних підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, а також, оскаржувана ухвала прийнята всупереч вимогам ст. 151 ЦПК України.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення позивача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6, третьої особи ОСОБА_4, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Справа 2-4374/11

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1910/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Яровенко Н.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Качан В.Я.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20.02.2012 в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, за участі третьої особи: ОСОБА_4 про визнання договору позики відмовлено. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 всього 2 489 482,40 грн.

Вказане рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.09.2012 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.11.2012.

При цьому, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 липня 2011 року задоволено клопотання ОСОБА_2 та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 були вжиті ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 липня 2011 року.

При цьому, відповідач ОСОБА_1 із заявою про скасування заходів забезпечення позову до суду, яким було вжито вказані заходи забезпечення позову, не зверталася.

Враховуючи викладене та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги щодо скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 липня 2011 року, задоволенню не підлягають із тих підстав, що у відповідності до вимог ч. 3 ст. 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який їх застосував.

За таких обставин, правові підстави для скасування ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 06 липня 2011 року відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційні скарги відповідача ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 06 липня 2011 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, за участі третьої особи: ОСОБА_4 про визнання договору позики та договору іпотеки недійсними та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: