Справа № 153/1853/15-ц Провадження № 22-ц/772/760/2016Головуючий в суді першої інстанції Гаврилюк Т. В.

Категорія 23 Доповідач Іванюк М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого - судді ІванюкаМ.В, суддів КучевськогоП.В. та КопаничукС.Г, з участю секретаря ТопольськоїВ.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Великокісницьке» на рішення Ямпільського районного суду від 20 січня 2016р. у справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Великокісницьке» с.Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, --

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2015р. ОСОБА_3. звернувся в суд з даним позовом.

Просив визнати недійсними договори оренди землі №1262 від 05 вересня 2012р, №1978 від 22 вересня 2012р. та №1263 від 26 вересня 2012р. згідно з якими належні йому по праву власності на підставі державних актів НОМЕР_1 від 15.08.2012, НОМЕР_2 від 15.08.2012р. та НОМЕР_3 від 18.09.2012р. земельні ділянки, розташовані на території Великокісницької сільської ради Ямпільського району Вінницької області, площею відповідно 1,3650га, 1,6153га і 1,3650га були від його імені передані в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Великокісницьке» строком на 10 років.

В обгрунтування своїх вимог ОСОБА_3. зазначив, що відповідач користувався вказаними земельними ділянками ще до отримання ним державних актів на право власності на землю. Пізніше представники товариства з обмеженою відповідальністю «Великокісницьке» пропонували йому укласти договори оренди землі з даним господарством, на що позивач не погоджувався. При цьому в 2012 - 2015 роках відповідач на підставі усних угод з позивачем користувався зазначеними земельними ділянками, у зв'язку з чим ОСОБА_3. протягом вказаного періоду часу отримував орендну плату, про що розписувався у відомостях ТОВ «Великокісницьке».

На початку 2014р. ОСОБА_3. звернувся до директора ТОВ «Великокісницьке» з проханням про виділення йому земельних ділянок в натурі, на що той повідомив про неможливість задоволення цієї вимоги через перебування вказаної землі в оренді на підставі наявних договорів. На неодноразові вимоги позивача відповідач в вересні 2015р. надав йому реєстраційні примірники оренди земель, у яких знаходились і копії договорів оренди, після огляду яких ОСОБА_3. зрозумів, що вони підписані не ним, оскільки він їх не укладав.

Позивач звернувся до Ямпільського РВ УМВС України у Вінницькій області з письмовою заявою про те, що у зазначених договорах оренди підроблено його підпис, на підставі чого 18.09.2015р. по вказаному факту було відкрито кримінальне провадження за №12015020370000389. В ході цього кримінального провадження проведена почеркознавча експертиза, у висновку якої за №375-П від 06.11.2015р. зазначено, що в договорах оренди землі №1262 від 05 вересня 2012р, №1978 від 22 вересня 2012р. та №1263 від 26 вересня 2012р. підписи від імені орендодавця виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Посилаючись на те, що відповідач використовує підроблені договори оренди, позивач просив заявлені ним вимоги задовольнити.

Рішенням Ямпільського районного суду від 20 січня 2016р. позов було задоволено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Великокісницьке» просить дане рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вважає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не встановив належним чином обставини, які мають значення для справи, порушив норми процесуального права і невірно застосував норми матеріального права.

В суді апеляційної інстанції директор товариства з обмеженою відповідальністю «Великокісницьке» ОСОБА_4. і адвокат ГорбоконьГ.О. підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав. Наполягають на тому, що договори оренди укладались особисто позивачем. При цьому директор ОСОБА_4. пояснив, що без наявності укладених договорів оренди документально оформлена виплата позивачу орендної плати на підставі лише усних домовленостей була б неможливою.

ОСОБА_3. просить відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Вислухавши зазначених осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав :

Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд першої інстанції в порушення вимог п.п.1, 4 ч.1 ст.214 ЦПК України не у повній мірі вирішив питання щодо наявності обставин, якими обгрунтовувались вимоги і заперечення та щодо того, яка норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. При цьому згідно ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Так, ОСОБА_3. у позовній заяві просив визнати договори оренди землі недійсними посилаючись на те, що він їх не укладав і що вони є підробленими. Однак посиланням на конкретні норми матеріального позивач свої вимоги не обгрунтував (див.а.с.2, 3).

Суд першої інстанції вважав вказані договори оренди укладеними, а відтак і такими, які можуть бути визнані недійсними відповідно до роз'яснень, що містяться у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». Задовольняючи позов, суд за власною ініціативою послався на положення ст.16 Закону України «Про оренду землі» та ст.ст.215 ч.1, 203ч.3 ЦК України виходячи з того, що у даному випадку при укладенні правочинів волевиявлення позивача не було вільним та не відповідало його внутрішній волі. Як вважав суд, відсутність вільного волевиявлення позивача підтверджується копією висновку експерта №375-П від 06.11.2015р, наявного в матеріалах зазначеного вище кримінального провадження №12015020370000389, згідно з яким в договорах оренди землі №1262 від 05 вересня 2012р, №1978 від 22 вересня 2012р. та №1263 від 26 вересня 2012р. підписи від імені орендодавця виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Однак з цим висновком суду першої інстанції погодитись не можна.. Адже висновок про відсутність вільного волевиявлення позивача на укладення договорів оренди землі суд зробив лише на підставі зазначеного висновку експерта. Однак суд не дав належної оцінки запереченням відповідача на а.с.46, де вказано, що позивач вільно уклав з ТОВ «Великокісницьке» вказані договори, після чого протягом трьох років отримував орендну плату, про що розписувався у відомостях.

При цьому ОСОБА_3. пояснив апеляційному суду, що особисто передав відповідачу свій паспорт та ідентифікаціний код. На запитання апеляційного суду про те, навіщо він передав відповідачу свої паспортні дані та код, позивач відповів, що це було необхідно для подальшого отримання ним орендної плати. Тобто, пояснення позивача суперечать одне одному та обставинам, викладеним у позовній заяві.

Також колегія суддів звертає увагу на наявність підписів позивача на актах про передачу та приймання земельної ділянки в оренду від 22 вересня 2012р, від 28 вересня 2012р, від 26 вересня 2012р (а.с.64, 79, 93), та на додатках до договорів (а.с.65, 80, 94). Крім того, позивач надав відповідачу розписки про отримання ним примірників договорів оренди у Книзі реєстрації видачі договорів орендодавцям ТОВ «Великокісницьке», у яких зазначав про особисте підписання ним вказаних договорів оренди (а.с.63 оборот, 78 оборот, 92 оборот).

При цьому колегія суддів звертає увагу на таке :

Згідно ст.66 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обгрунтовані відповіді на питання, задані судом.

При цьому колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що в ході розгляду даної цивільної справи суд першої інстанції судову почеркознавчу експертизу в порядку, визначеному ст.144 ЦПК України, не призначав. Копію наявного в матеріалах кримінального провадження експертного висновку надав суду позивач (а.с.22-30). Однак з матеріалів справи вбачається, що дане кримінальне провадження ще не завершене (а.с. 21). Тому доказове значення експертного висновку, наявного в матеріалах кримінального провадження, має бути встановлено виключно відповідним вироком у вказаному кримінальному провадженні, в ході якого дана експертиза призначалась. За змістом ст.61ч.3 ЦПК України саме вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок. Тобто, будь-який доказ, наявний в матеріалах кримінального провадження, яке ще не завершене, сам по собі не може мати значення для іншої справи, якщо йому не надана оцінка відповідним вироком.

Тобто, посилання позивача на те, що у даному випадку має місце факт підроблення відповідачем його підпису у договорах оренди землі, не може братися до уваги, оскільки такий факт ще не встановлений вироком суду. Даних про хід та перспективи вказаного кримінального провадження сторони апеляційному суду не надали і клопотань про зупинення провадження в справі не заявили.

За таких обставин твердження позивача про підроблення його підпису у договорах оренди землі не є доведеним, що є підставою для відмови у позові.

Суд перошої інстанції на зазначене належної уваги не звернув.

Згідно ст.309 ЦПК України це є підставою для скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.209, 218, 303, 304, 307ч.1 п.2, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, --

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Великокісницьке» задовольнити.

Рішення Ямпільського районного суду від 20 січня 2016р. у даній справі скасувати.

ОСОБА_3 відмовити у задоволенні позову до ТОВ «Великокісницьке» с.Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :