ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2016 р. Справа № 809/4148/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Черепія П.М.

при секретарі судового засідання Дубінській І.В.

за участю сторін:

представника позивача: не прибув,

представника відповідача: Мелінишин С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000521700, № 0000541700, № 00000552200 від 01.06.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000521700, № 0000541700, № 00000552200 від 01.06.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що контролюючим органом проведено позапланову невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - підприємця ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірки на підставі встановлених порушень відображених у акті перевірки № 308/17/2441702056 від 22.05.2013 року відповідачем 01.06.2013 року винесено податкові повідомлення-рішення № 0000521700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 58 999,29 грн., в тому числі за основним платежем 39 332,86 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 19 666,43 грн.; № 0000541700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 8 924,06 грн., в тому числі за основним платежем 7 139,25 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 784,81 грн.; № 00000552200, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.

Вважає, що Державною податковою інспекцією у Богородчанському районі позапланову невиїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_2 проведено з порушенням норм чинного законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, внаслідок чого просить суд постановить рішення, яким скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000521700, № 0000541700, № 00000552200 від 01.06.2013 року.

Позивач в судове засідання не прибув, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі. (а.с. 42).

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, щодо задоволення адміністративного позову заперечила. Просила в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.04.1995 року позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та взятий на облік як платник податків у Державній податковій інспекції у Богородчанському районі Головного управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області.

На підставі наказу № 111 від 29.04.2013 року посадовими особами ДПІ у Богородчанському районі в період з 07.05.2013 року по 21.05.2013 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - підприємця ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, про що 22.05.2013 року складено акт за № 308/17/2441702056. (а.с. 60 - 67).

У висновку акта перевірки відображено порушення ФОП ОСОБА_2 податкового законодавства, а саме:

1) порушення пункту 181.1 статті 181, пунктів 183.2, 183.10 статті 183, пункту 188.1 статті 188, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого збільшено належну до сплати в бюджет суму податку на додану вартість всього на суму 39 332,86 грн., в тому числі: за квітень 2011 року в сумі 2 608 грн., за травень 2011 року в сумі 360 грн., за серпень 2011 року в сумі 8 387,28 грн., за вересень 2011 року на суму 6 261,88 грн., за жовтень 2011 року на суму 6 051,89 грн., за листопад 2011 року на суму 8 060,22 грн., за грудень 2011 року 7 603,59 грн.;

2) порушення пункту 1 статті 3 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", не проведення через реєстратори розрахункових операцій та не застосування через розрахункові книжки отримані готівкові кошти за готельні послуги у 2011 році в сумі 115 150 грн.;

3) порушення статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого дораховано податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 7 139,25 грн.

За наслідками встановлених порушень, що викладені у висновках акту, відповідачем 01.06.2013 року винесено податкові повідомлення-рішення № 0000521700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 58 999,29 грн., в тому числі за основним платежем 39 332,86 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 19 666,43 грн.; № 0000541700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 8 924,06 грн., в тому числі за основним платежем 7 139,25 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 784,81 грн.; № 00000552200, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн. (а.с. 69 - 71).

В судовому засіданні встановлено, що позивачем занижено базу оподаткування по ПДВ на суму виручки за готельні послуги в сумі 100 210 грн. та виручку від продажу товарів в період обов'язкової реєстрації платником ПДВ на суму 96 454,31 грн., всього занижено обсяг реалізації товарів/послуг, як базу для нарахування ПДВ на суму 196 664,31 грн.

Пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України (надалі - Кодекс), у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно положень пункту 183.2 статті 183 Кодексу, у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 183.10 статті 183 Кодексу, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (надалі - Закон) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, серед іншого, зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення; забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно статті 8 вказаного Закону форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються органами доходів і зборів.

Відповідно до пунктів 6, 13 статті 3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно приписів пункту 1 статті 17 Закону, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

вчинене вперше - 1 гривня;

вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);

за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

В судовому засіданні встановлено, що у 2011 році ФОП ОСОБА_2 надав готельні послуги в готелі "Імперія" на суму 115 150 грн. Вказані готівкові кошти позивач не проводив через реєстратори розрахункових операцій, не застосовував розрахункові книжки та не відображав щоденні доходи в книзі обліку доходів і витрат та не включив до валового доходу у відповідних звітних періодах.

Суд не приймає до уваги твердження ФОП ОСОБА_2, які зазначені у позовній заяві, що перевіряючі не мали права проводити перевірку та допустили порушення у частині організації та проведення перевірки, так як у них було відсутнє право 07.05.2015 року розпочати проведення документальної невиїзної перевірки з огляду на наступне.

Підставою для проведення перевірки позивача слугував наказ ДПІ у Богородчанському районі № 111 від 29.04.2013 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 (а.с. 57).

Вказаний наказ позивач оскаржив до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.08.2013 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.02.2016 року у справі № 809/1837/13-а в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Богородчанському районі про визнання протиправними дій та скасування наказу про проведення перевірки, визнання відсутності повноважень - відмовлено. (а.с. 72 - 73).

Зазначене судове рішення відповідно до статті 254 КАС України, набрало законної сили.

Суд у справі № 809/1837/13-а дослідив та надав правову оцінку законності наказу ДПІ у Богородчанському районі № 111 від 29.04.2013 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2, при цьому вказав, що податковим органом правомірно прийнято рішення, оформлене наказом про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, суд не приймає до уваги посилання позивача, як на доказ неправомірності застосування до нього фінансових санкцій, оскільки посадовими особами контролюючого органу перевірка проведена в законний спосіб.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, на переконання суду, оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000521700, № 0000541700, № 00000552200 від 01.06.2013 року ґрунтуються на нормах права, прийняті на підставі, у межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України, тому заявлені позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Черепій П.М.

Постанова складена в повному обсязі 04.04.2016 року.