Справа № 667/974/16-п

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 квітня 2016 року м.Херсон

Cуддя Комсомольського районного суду м. Херсона Черниш О.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

в с т а н о в и л а

До Комсомольського районного суду м. Херсона 17 лютого 2016 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, складений 06 лютого 2016 року відносно ОСОБА_1. Згідно змісту протоколу суть правопорушення полягає в наступному: 06 лютого 2016 року у м. Херсоні по вул. Залізничній о 3 годині 15 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп’яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, млявість руху мови), та ухилився від проходження медогляду на визначення ступеня наркотичного сп’яніння в медичному закладі.

До протоколу додано Висновок від 06.02.2016 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 06.02.2016 року о 03 годині 30 хвилин від проходження огляд в повному обсязі відмовився.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснив, що він наркотичні засоби не вживає, на час складання протоколу в стані наркотичного сп’яніння не перебував, працює в службі таксі «Старт». 06.02.2016 року приблизно о 03 годині отримав замовлення з просп. Ушакова,62 у м. Херсоні, де забрав клієнта, якого необхідно було відвезти в сел.Зеленівку. Після початку руху з клієнтом його зупинив поліцейський патруль, і зразу ж запропонували поїхати на обстеження на стан сп’яніння в лікарню в с. Степанівка. В лікарні він дихав в спеціальний апарат, потім його оглянув лікар, і для подальшого огляду запропонував зняти штани, від чого ОСОБА_2 відмовився, засвідчив у висновку дану обставину, і поїхав на автомобілі з лікарні. В районі автовокзалу – Миколаївське шосе, 7, працівники поліції зупинили сторонніх осіб, відбирали у них пояснення. Свідком пасажира, яка знаходилася в його автомобілі, відмовилися зазначити свідком.

Суддею були допитані свідки - лікар, який проводив обстеження і склав Висновок - ОСОБА_3, пасажир - ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_3 показав суду, що йому працівниками поліції для обстеження на стан сп’яніння вночі 06.02.2016 року був доставлений ОСОБА_1 Обстеженням на спеціальному апараті було встановлено відсутність алкогольного сп’яніння, але у ОСОБА_1 були зовнішні ознаки наркотичного сп’яніння – він перебував у стані ейфорії, вени склеротіровані. Оглядом верхньої частини тулуба ознак ін’єкцій встановлено не було, але для повного обстеження лікар запропонував ОСОБА_1 зняти нижній одяг, від чого той відмовився, оскільки мети такого обстеження йому не пояснили. Вказані обставини були зафіксовані ОСОБА_1 у висновку.

Свідок ОСОБА_4 показала суду, що вона є постійним клієнтом таксі «Старт» і 06.02.2016 року вночі приблизно 03 годин 30 хвилин викликала таксі за адресою: м. Херсон, просп. Ушакова,62. На виклик приїхав таксист. На її погляд він був в нормальному стані, ознак будь-якого сп’яніння у нього не було. Коли від’їхали їх автомобіль зупинив поліцейський патруль і запропонував водію їхати в лікарню у с. Степанівку для обстеження. За весь час поїздки свідок перебувала в салоні автомобіля. Після того, як водій таксі вийшов з лікарні, вони поїхали в район автовокзалу, де патрульні зупинили автомобілі і взяли у водіїв пояснення. ЇЇ, як свідка патрульні відмовилися. записати. Після всіх процедур водій таксі доставив її за призначенням.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що після 3 години ночі його зупинив поліцейський патруль і попросили підтвердити, що водій, який перебував в автомобілі марки Міцубісі червоного кольору відмовився від медичного огляду на стан сп’яніння, що свідок і зробив. Пояснення свідок написав в автомобілі поліцейських, при цьому водія автомобіля Міцубісі він не бачив.

Заслухавши пояснення показання свідків, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що суду не було надано належних і допустимих доказів про наявність події адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження у справі за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 необхідно закрити.

До такого висновку суддя прийшла з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.9 КупАП адміністративним правопорушенням(проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушеня, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суду не було надано належних і допустимих доказів, на підставі яких суддею могло бути встановлено події та склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, за участю ОСОБА_1

Згідно медичного висновку ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, проте вказаний факт був спростований у судовому засіданні.

Свідок лікар ОСОБА_3 показав, що він оглянув ОСОБА_1 і виявив у нього ознаки наркотичного сп’яніння, оскільки той перебував у стані ейфорії, вени склерозіровані, а для впевненості вирішив оглянути і верхню частину бедра, від чого ОСОБА_1відмовився.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного сп’яніння чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначено Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров’я України №400/666 від 09.09.2009 року із змінами, внесеними Наказом Міністерства внутрішніх справі від 15.07.2015року.

Відповідно до п.п.3.6., 3.7 Вказаної Інструкції у медичному закладі повинен бути проведений зовнішній огляд та проведені лабораторні дослідження на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.

В даному випадку, якщо лікар виявив по зовнішньому огляду ознаки наркотичного сп’яніння, не було потреби вчиняти дії на пошук додаткових зовнішніх ознак, а відповідно до Інструкції направити ОСОБА_1 для лабораторних досліджень, чого зроблено не було. Натомість лікар у висновку не вказав, що він виявив у ОСОБА_1 якісь ознаки наркотичного сп’яніння, не вказав від яких саме процедур відмовився ОСОБА_1, оскільки деякі процедури з ним лікар провів, а зробив лише запис у Висновку, що ОСОБА_1 відмовився від огляду, що не відповідає фактичним обставинам, які мали місце під час огляду.

У судовому засіданні лікар ОСОБА_3 не довів необхідність зовнішнього огляду бедра та не вказав причини, з яких він не зробив запис у Висновку про виявлені ним ознаки наркотичного сп’яніння і не направив ОСОБА_1 для лабораторних досліджень, адже останньому він і не пропонував зробити лабораторні дослідження.

Згідно диспозиції ч.1 ст.130 КупАП правопорушенням є “керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп”яніння або під впливом лікарських препаратів” а не керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп’яніння.

Законом не передбачено адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп’яніння, як зазначено у протоколі. Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить такого поняття як “ознаки наркотичного сп’яніння”, а тільки “наркотичне сп’яніння”, яке має бути підтверджено тільки належними та допустими доказами.

Незрозуміло на підставі чого особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, внесла до протоколу відомості, що у ОСОБА_1 «звужені зіниці, які не регують на світло, млявість руху мови», адже ні свідки, ні додані до протоколу пояснення свідки та Висновок не містять таких відомостей. а лікар ОСОБА_3, який оглядав ОСОБА_1 пояснював лише, що ОСОБА_1 перебував у стані ейфорії.

Суд не може ухвалювати рішення на припущеннях, а належних і допустимих доказів суду не надано.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.9, 251,ч.1 ст.130 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв’язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_2 ОСОБА_6 посвідчення водія.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.

Суддя Черниш О.Л.