РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Пономаренко М.С.

при секретарі Терещенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Білопільський машинобудівний завод», 3-ї особи - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області про здійснення нарахування і виплати грошової допомоги у розмірі

5 посадових окладів, передбачених пунктом 3.10 Контракту № 16 від 09.04.2008 року, -

ВСТАНОВИВ :

20 вересня 2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом . Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що був призначений на посаду голови правління відкритого акціонерного товариства «Білопільський машинобудівний завод» наказом № 29 від 11.03.2008 року , відповідно до Контракту № 16 від 09 квітня 2008 року на термін з 09.04.2008 року по 09.04.2009 року. Додатковою угодою № 1 від 10.04.2009 року до Контракту № 16 від 09.04.2008 року, дію контракту було за угодою сторін продовжено до 01.08.2009 року. Наказом заступника начальника регіонального відділенням Фонду державного майна України по Сумській області № 220 від 31.07.2009 року Контракт було розірвано, ОСОБА_1 звільнено від виконання обов’язків голови правління ВАТ «Білопільський машинобудівний завод» з 01.08.2009 року па підставі п 2 ст. 36 КЗпП України - закінченням строку трудового договору. В період дії контракту, 28.05.2008 року ним було досягнуто пенсійного віку. Пунктом 3.10 розділу III Контракту від 09.04.2009 року передбачено виплату грошової допомоги у розмірі 5-ти посадових окладів у разі виходу керівника ( в даному випадку позивача) на пенсію. 14.06.2010 року він звернувся до відповідача з вимогою нарахування даної грошової допомоги, але отримав відповідь про відмову у виплаті. В зв’язку із вищевикладеним, звернувся до суду із даним позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити його позовні вимоги.

Представник відповідача - ВАТ «Білопільський машинобудівний завод» ОСОБА_2 позов не визнала, посилаючись на те, що позивач ОСОБА_1 звільнений з посади голови правління ВАТ «Білопільський машинобудівний завод» у зв’язку із закінченням терміну дії Контракту від 09.04.2008 року № 16 з Додатковою угодою від 10.04.2009 року № 1 до Контракту між позивачем та регіональним відділенням ФДМУ по Сумській області , відповідно до п. 6.2 Контракту № 16, Статуту господарського товариства та наказу № 220 від 31.07.2009 року. Відповідно ОСОБА_1 звільнено за ст.36 п.2 КЗпП України згідно закінчення з ним дії трудового контракту з відділенням Фонду державного майна України, а не у зв’язку з виходом на пенсію ОСОБА_1, просить суд у задоволенні позову відмовити, представник 3-ї особи - регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області ОСОБА_3 також позов не визнала, пояснила, що пунктом 8.19.15 Статуту ВАТ «Білопільський машинобудівний завод», затвердженого 29.10.08 року, визначено, що питання повноважень , умов діяльності та матеріального забезпечення голови правління товариства визначаються в Контракті. Пункт 3.10 розділу III Контракту № 16 від 09.04.2009 року вказує, що у разі виходу на пенсію керівнику підприємства виплачується грошова допомога у розмірі 5-ти посадових окладів 14.06.2010 року, коли позивач звертався до керівництва ВАТ «Білопільський машинобудівний завод» з заявою про виплату 5 посадових окладів у зв’язку із виходом на пенсію вже не діяв н.3.10 зазначеного Контракту, який передбачав виплату такої допомоги керівнику підприємства працюючого на зазначеній посаді і звільненого з товариства у зв’язку із виходом на пенсію. Настання пенсійного віку 28.05.2008 року давало тільки право ОСОБА_1 на оформлення пенсії і отримання грошової допомоги перебуваючи на посаді голови правління, це позивачем не було використано, і він, продовжуючи працювати на посаді згідно із контрактом, втратив право на отримання грошової допомоги, у зв’язку зі звільненням від виконання обов’язків голови правління ВАТ «Білопільський машинобудівний завод» , на підставі наказу PB від 31.07.2009 року № 220 та втратою чинності контракту. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1,3 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Як вбачається з контракту № 16 від 09.04.2008 року між власником - регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області в особі в. о. начальника регіонального відділення ОСОБА_4 та ОСОБА_1, останнього було прийнято на роботі на посаду голови правління відкритого акціонерного товариства «Білопільський машинобудівний завод» на термін з 09.04.2008 року по 09.04.2009 року ( а. с. 3-6)

Додатковою угодою № 1 від 10.04.2009 року до контракту № 16 від 09.04.2008 року з головою правління ВАТ «Білопільський машинобудівний завод» ОСОБА_1, дію контракту було за угодою сторін продовжено до 01.08.2009 року(а. с. 7 ).

Наказом заступника начальника регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області № 220 від 31.07.2009 року контракт було розірвано, ОСОБА_1 звільнено від виконання обов’язків голови правління ВАТ «Білопільський машинобудівний завод» з 01.08.2009 року (а.с.11 ).

Згідно запису в трудовій книжці позивача , його звільнено за ст. 36 п.2 КЗпП України - закінчення терміну дії Контракту з регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області (а.с. 8-10).

Пунктом 3.10 розділу III контракту від 09.04.2009 року передбачено виплату грошової допомоги у розмірі 5-ти посадових окладів у разі виходу керівника ( в даному випадку позивача) на пенсію (а.с. 5 ).

У момент звільнення 01 серпня 2009 року позивач не звертався до підприємства з вимогами про виплату даних коштів.

14 червня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до керівництва ВАТ «Білопільський мшинобудівний завод» з проханням роз’яснити йому причини не нарахування п’яти посадових окладів (а.с. 14).

16 червня 2010 року голова правління ВАТ «Білопільський машинобудівний завод» ОСОБА_5 звернувся за роз’ясненнями до регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області. Листом № 11-05-01840 від 18.06.2010 року від ФДМУ отримана відповідь, що згідно з наказом регіонального відділення ФДМУ по Сумській області від 31.07.2009 року № 220 у зв’язку із закінченням терміну дії Контракту № 16 від 09.04.2008 року з додатковою угодою № 1 до Контракту від 10.04.2009 року , з 01.08.2009 року ОСОБА_1 звільнено від виконання обов’язків голови правління ВАТ»Білопільський машинобудівний завод». Таким чином, застосування п. 3.10 вищезазначеного Контракту неможливе у зв’язку із звільненням ОСОБА_1 по закінченню терміну дії Контракту, а не у зв’язку із виходом на пенсію (а.с. 12,15).

Право на призначення пенсії за віком, відповідно до ст. 26 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мають застраховані особи, які досягли пенсійного віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років; наявність страхового стажу: у чоловіків - 25 років, у жінок – 20 років. При цьому, пенсії за віком призначають незалежно від того, буде застрахована особа далі працювати, чи ні, за винятком дострокового призначення пенсій за віком громадянам відповідно до Закону “Про зайнятість населення”.

У ОСОБА_1 право на призначення пенсії настало 28 травня 2008 року.

Факт виходу ОСОБА_1 на пенсію підтверджується пенсійним посвідченням №1768000174 виданим на його ім’я Пенсійним фондом України 23.07.2008 року (а.с. 31 ).

Підставами припинення трудового договору є такі обставини, які визначаються законом як юридичні факти для припинення трудового договору. Трудове законодавство України передбачає єдині загальні підстави припинення трудового договору (ст. 36 КЗпП). Для деяких категорій працівників у законодавстві встановлений і ряд додаткових підстав (статті 37, 41 КЗпП

та інші законодавчі акти).

При звільненні працівника в трудову книжку повинні вноситися записи про

причини (підстави) звільнення відповідно до формулювання їх у законодавстві і з

посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

За змістом КЗпП України, під виходом на пенсію розуміється звільнення працівника з роботи при призначенні пенсії, або щодо якого зроблено подання про призначення пенсії, або який хоча б досяг пенсійного віку і про це має бути відповідне посилання в заяві на звільнення.

Для оформлення звільнення з цієї підстави досить перевірити факт призначення пенсії, подання для призначення пенсії або досягнення пенсійного віку.

Згідно запису № 37 від 01 серпня 2009 року в трудовій книжці ОСОБА_1 , його звільнено за ст. 36 п.2 КЗпП України - закінчення терміну дії Контракту з регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області , а не звільнення у зв’язку із виходом а пенсію (а.с. 10).

Відповідно до Ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов‘язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Відповідно до вимог статті 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Таким чином, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про здійснення нарахування і виплати грошової допомоги у розмірі 5 посадових окладів, оскільки позивачем не доведено факту протиправних дій з боку відповідача та судом не встановлено порушення відповідачем законних прав позивача, в зв’язку із не нарахуванням грошової допомоги у розмірі 5 посадових окладів .

Враховуючи викладене, позов ОСОБА_1 до ВАТ «Білопільський машинобудівний завод» , 3-ї особи - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області про здійснення нарахування і виплати грошової допомоги у розмірі 5 посадових окладів, передбачених пунктом 3.10 Контракту № 16 від 09.04.2008 року є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного. Контракту № 16 від 09.04.2008 року , керуючись ст.ст.5, 10,60,84, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 36 КЗпП України , суд, -

ВИРІШИВ :

В позові ОСОБА_1 до ВАТ «Білопільський машинобудівний завод» , 3-ї особи - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області про здійснення нарахування і виплати грошової допомоги у розмірі 5 посадових окладів, передбачених пунктом 3.10 Контракту № 16 від 09.04.2008 року - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час

проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: