Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2016 року Справа 174/4/16-ц

п/с 2/174/68/2016

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області,

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Пелипас Н.І.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» (ПрАТ ЮКП), (в особі філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК)» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс») про стягнення заборгованості по заробітній платі, яка виникла внаслідок незаконної зміни погодинного тарифу оплати праці, та моральної шкоди, в зв’язку з невиплатою частини заробітної плати, третя особа у справі: Первинна організація незалежної профспілки гірників України філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК) ПрАТ «Кримський Титан»,

У С Т А Н О В И В:

Згідно позову, що надійшов до суду 06.01.2016 р., та змінам до нього від 16.01.2016 року (а.с.16-19), від 18.02.2016 (а.с.126-130), від 18.03.2016 р. (а.с.142-146) позивач зазначив, що рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2014 року, було задоволено його позов, заявлений до відповідача, а саме визнано незаконним та скасовано наказ-розпорядження генерального директора філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» за № 405 від 27 листопада 2013 року про припинення трудового договору (контракту) по п. 1 ст. 40 КЗпП України (скорочення штату працівників), стягнуто з відповідача на його користь у відшкодування завданої йому моральної шкоди кошти в розмірі 1000 грн. та судові витрати в сумі 1750 грн.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2014 року, постановлену за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача на зазначене вище рішення суду 1-ї інстанції, рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17.04.2014 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача відхилено, тобто рішення суду 1-ї інстанції набрало чинності.

З дати набрання чинності зазначеного вище рішення суду 1-ї інстанції, він залишився працівником філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» на посаді апаратника-гідрометалурга відділення № 1 металургійного виробництва підприємства філія «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН». На цей час, підприємство відповідача змінило назву на приватне акціонерне товариство (далі в тексті (ПрАТ) «Юкрейніан Кемікал Продактс», яке є правонаступником прав та обов'язків ПрАТ «Кримський ТИТАН».

Наказом керівника підприємства відповідача від 25.05.2015 р., його було виведено на простій з 26 травня 2015 року та йому було визначено робоче місце - "червоний куточок"на другому поверсі адміністративної будівлі рудоуправління підприємства відповідача за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 2, на якому він знаходився до дня свого звільнення з підприємства відповідача, звідки він був звільнений незаконно згідно до наказу керівника підприємства відповідача від 03 серпня 2015 р. за № 288 п про його звільнення з підприємства відповідача на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (скорочення чисельності або штату працівників). Зазначений наказ ним оскаржувався в судовому порядку та судом 1-ї інстанції цей наказ визнано незаконним та скасовано. Рішення суду 1-ї інстанції на цей час не набрало чинності, оскільки відповідач подав на нього апеляційну скаргу, яка на цей час судом апеляційної інстанції не розглянута.

Під час розгляду справи судом 1-ї інстанцій про стягнення з відповідача компенсації за вимушений прогул, за ухвалою суду відповідачем 16.12.2014 р. було надано суду розрахунок його середньої заробітної плати за вимушений прогул з 28.11.2013 р. по 08.12.2014 р. (36 годинна робоча неділя), згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМ України № 100 від 08.02.1995 р., з наступними змінами та доповненнями, та який є чинним на сьогоднішній день.

Відповідно до розрахунку, наведеного вище, відповідачем з жовтня місяця 2014 р., проводилося підвищення тарифу заробітної плати працівникам підприємства відповідача на 15 %, в зв'язку з чим, до жовтня місяця 2014 р. його середньогодинна заробітна плата розрахована відповідачем в розмірі 17,47 грн., а з жовтня місяця 2014 р. розмір його середньогодинної заробітної плати, розрахований відповідачем, склав 20,09 грн., який і повинен був зберегтися в нього по дату його повторного незаконного звільнення відповідачем з підприємства 03.08.2015 р.

Однак, при отриманні заробітної плати у відповідача, він виявив, що її розмір не відповідає розміру, який повинен був йому виплачуватись відповідачем з розрахунку його середньогодинної заробітної плати, який повинен складати 20,09 грн., в зв'язку з чим, він 21.08.2015 р. подав письмову заяву керівнику філії підприємства відповідача, на яку отримав відповідь від 02.11.2015 р.

Згідно з відповіддю керівника філії відповідача, в період часу з 17.12.2014 р. - по 03.08.2015 р. його погодинна тарифна ставка не збільшувалась в зв'язку з тим, що підвищення погодинних тарифних ставок стосувалось лише штатних працівників філії, посади яких включені до штатного розпису філії, в зв'язку з чим, йому розраховувалась заробітна плата з погодинної тарифної ставки 17 грн. 47 коп.

Він вважає, що такі дії відповідача є незаконними, відповідач протиправно позбавив його частини заробітної плати за рахунок незаконного заниження погодинної тарифної ставки, виходячи з наступних обгрунтувань.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про оплату праці» (далі в тексті Закон), основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону, основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). |

Відповідно до вимог ст. 15 Закону, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами

Відповідно до вимог ст. 22 Закону, суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішенні з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, і колективними договорами.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону, забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.

Приймаючи до уваги те, що він був протягові усього часу, до моменту його незаконного звільнення відповідачем, працівником підприємства відповідача, то відповідно до вимог чинного законодавства України, на нього поширювались усі права та гарантії, які надаються працівнику, який перебуває у трудових відносинах з працедавцем. При цьому, можливість звуження або скорочення відповідачем його трудових прав та гарантій, жоден з чинних законодавчих або нормативних актів України, не передбачає, в зв'язку з чим, заміна йому відповідачем погодинної тарифної ставки, повинна проводитись у відповідності до чинного законодавства України з дотриманням строків повідомлення працівника про суттєві умови праці, до яких також віднесено розмір тарифних ставок, за якими розраховується заробітна плата.

Так само є надуманими та безпідставними твердження відповідача про те, що він не був штатним працівником підприємства відповідача, оскільки в разі поновлення його на роботі судом, на нього поширюються усі права та гарантії, передбачені чинним законодавством України про працю, в зв'язку з чим, відповідач не мав права в односторонньому порядку їх змінювати або скорочувати.

Таким чином, внаслідок незаконних дій відповідача, ним було недоотримано заробітної плати в період з 17.12.2014 р. - по дату його незаконного звільнення відповідачем 03.08.2015 р., в розмірі - 2609,51 грн., внаслідок незаконних дій відповідача, пов'язаних із зміною його тарифної ставки із 20.09 грн. - на 17.47 грн., виходячи з наступного розрахунку, зробленого ним на підставі довідки відповідача від 16.12.2014 р. (в матеріалах справи мається):

- кількість годин в одному робочому дні, виходячи з норми робочого часу при 36- годинній робочій неділі та кількості робочих днів у місяці = 7,2 години;

- кількість робочих днів за період часу з 17.12.2014 р. (дата до якої було стягнуто з відповідача за рішенням суду від 22.12.2014 р. заборгованість по заробітній платі) - по 26.05.2015 р. (дата з якої його було виведено на простій за наказом відповідача) = 107;

- кількість робочих годин за зазначений вище період = 770,4 години;

- розмір заробітку за тарифом 20,09 грн.: 770,4 год. х (помножити) 20,09 грн. = 15477 грн. 34 коп.;

- розмір заробітку за тарифом 17,47 грн.: 770,4 год. х 17,47 = 13458 грн. 88 коп.;

- різниця в зв'язку зі зниженням тарифу - складає: 15477,34 (грн.) - (відняти) 13458.88 грн. = 2018 грн. 45 коп. і

- кількість робочих днів за період часу з 27.05.2015 р. (дата з якої його було виведено відповідачем на простій) - по 03.08.2015 р. (дата його незаконного звільнення відповідачем) = 47;

- кількість робочих годин за зазначений вище період простою = 338,4 години;

- заробіток при тарифі 20.09 грн.: 338.4 х 20,09 = 6798 грн. 45 коп.;

- заробіток при тарифі 17.47 грн.: 338.4 х 17,47 = 5911 грн. 85 коп.;

- різниця в результаті заниження відповідачем тарифу складає: 6798,45 - 5911,85 = 886 грн. 60 коп.

- 2\3 тарифу (за простій не з вини робітника): 886,6 х 2\3 = 591 грн. 06 коп.

- Заборгованість відповідача по заробітній платі в зв'язку із заниженням тарифу оплати його праці складає: 2018.45 грн. + (додати) 591,06 грн. = 2609 грн. 51 коп.

Крім того, своїми незаконними діями, пов'язаними з незаконної невиплатою йому заробітної плати, відповідач завдав йому також і моральної шкоди, яка полягає в наступному: відповідачем, в зв'язку з незаконною невиплатою йому заробітної плати в повному обсязі, було грубо порушено гарантовані Конституцією України та чинним законодавством України, а також колективним договором його права, як працівника, на отримання грошової винагороди; з вини відповідача він втратив значну частину свого заробітку, який є єдиним джерелом для його існування та існування його сім'ї, що порушило звичний йому перебіг життя; незаконна невиплата йому частини заробітку, якої він був незаконно позбавлений відповідачем, значно ускладнило його існування; внаслідок значного обмеження його фінансового забезпечення у вигляді заробітної плати, в нього значно скоротилась можливість для підтримання свого існування та існування своєї сім'ї на безпечному для життя рівні; за захистом своїх прав та інтересів він змушений звертатися до адвокатів та до суду, що є не звичним для нього проведенням свого часу; з вини відповідача він змушений витрачати свій вільний час не на організацію відпочинку та свого дозвілля, а на судовий спір з відповідачем, що також додає йому значних, тривалих моральних страждань та переживань. Все перелічене вище, значно погіршило звичний життєвий ритм, погіршило його загальне самопочуття та знизило загальний життєвий тонус, що завдало та продовжує завдавати йому додаткових моральних страждань.

Для відшкодування завданої йому відповідачем моральної шкоди, йому знадобляться значні додаткові витрати фізичних та духовних сил, а також додаткові майнові витрати, пов'язані із судовим процесом та розглядом його позову в суді.

Відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його трудових прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порушення відповідачем його трудових прав є очевидним, оскільки він безпідставно відмовився виплачувати йому частину заробітної плати, що є безпідставним, незаконним та явно дискримінаційним рішенням керівництва відповідача.

Таким чином, виходячи з обгрунтувань, наведених вище, завдану йому відповідачем моральну шкоду він оцінює на загальну суму 5000 (п'ять тисяч) гривень, розмір якої він визначав, виходячи із суб'єктивного сприйняття наслідків завданої йому відповідачем шкоди та оцінки тих додаткових зусиль, які йому необхідно буде витратити на відновлення свого звичного рівня життя.

Докази, якими можуть бути підтвердженні обставини та факти, викладені в позовній заяві, підтверджуються документами, доданими до справи, та можуть бути підтверджені доказами, які будуть надаватись учасниками судового розгляду справи.

На підставі викладеного вище та відповідно до вимог, передбачених ст. ст. 2, 6, 15, 22, 23, 25, 32 Закону України «Про оплату праці», ст. 221, 223, 235, 237-1 КЗпП України, ст. 27,31 ЦПК України, позивач прохає:

1. Стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі, яка виникла внаслідок безпідставної та незаконної зміни відповідачем погодинної тарифної ставки в бік її зменшення, в період часу з 17.12.2014 р. - по 03.08.2015 р. включно, із застосуванням погодинної тарифної ставки оплати його праці в розмірі 20,09 грн., в сумі 2609.51 грн. (дві тисячі шістсот дев'ять гривень 51 коп.), виходячи з розрахунку, зробленого на підставі довідки, виданої відповідачем та на підставі якої судом було винесемо рішення, що набрало чинності.

2. Стягнути з відповідача на його користь компенсацію за завдану йому моральну шкоду, пов'язану з незаконною невиплатою йому відповідачем частини заробітної плати в зв'язку зі зміною (заниженням) тарифу, в розмірі 5000.00 грн., виходячи з обгрунтувань, викладених вище.

3. Стягнути з відповідача на його користь всі судові витрати, понесені ним в зв'язку з розглядом цієї справи судом.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги та їх обґрунтування, що викладені в позовній заяві та уточненнях до неї, підтримали в повному обсязі.

Представник третьої особи на боці позивача позовні вимоги та їх обгрунтування також підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав. Із його усних та письмових пояснень (а.с.122-123, 134, 152) витікає, що, він вважає розрахунок позивача неправильним, проте від надання власного розрахунку або призначення судової експертизи відмовляється. Відповідно до листа Голови правління ПрАТ "Кримський Титан" від 14.10.2014 р. № 01-02-38/6062, працівникам філії Вільногірський ГМК ПрАТ "Кримський Титан", посади яких відсутні у штатному розписі філії станом на 01.10.2014 р., оплата праці здійснюється без урахування 15% підвищення тарифних ставок та посадових окладів. Позивач, ОСОБА_1, відповідно до наказу № 236 від 04.07.2013 р. "Про зміни схеми організаційної структури Філії та скорочення штату працівників", не є штатним працівником, після поновлення на роботі перебував на простої, його посада "апаратник-гідрометалург відділення № 1 МВ" не включена в штатний розпис підприємства філії Вільногірського ГМК ні на 2014 рік, ні на 2015 рік. Скорочення штату працівників було погоджене з профспілками, які працювали в філії Вільногірського ГМК. Тому позивач не набуває права на підвищення тарифних ставок та посадових окладів на 15 відсотків за 2014 та 2015 роки. Згідно ч.3 ст. 64 Господарського Кодексу України, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників та штатний розпис.

В судовому засіданні були досліджені надані сторонами письмові докази, а саме:

- копія витягу із паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1, 19.0-1.1979 р. н. (а.с.5);

- лист за підписом Генерального директора філії Вільногірський ГМК ПрАТ "Кримський Титан" ОСОБА_4, від 02.11.2015 р. вих. № 01-15/2166, на адресу ОСОБА_1 в АДРЕСА_1, згідно якого зазначено: "У відповідь на Вашу заяву від 21.08.15 р. повідомляю наступне. У вказаний Вами період з 17.12.2014 р. по 03.08.2015 р. ні збільшення, ні зменшення Вашої часової тарифної ставки не відбувалося. Підвищення часових тарифних ставок, про які йдеться в Вашій заяві, стосувалося лише штатних працівників Філії посади яких включені до штатного розпису Філії. Часова тарифна ставка 17грн. 47коп. діяла з моменту її встановлення і до Вашого звільнення 03.08.2015 р." (а.с.7);

- копія розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 за вимушений прогул з 28.11.2013 р. по 08.12.2014 р., в якому відповідачем з жовтня 2014 р. до уваги бралося підвищення тарифу на 15% (а.с. 8);

- витяг із трудової книжки ОСОБА_1, згідно якого він з 11.08.2000 р. працює на підприємстві відповідача (а.с.9);

- квитанція від 16.01.2016 р., згідно якої позивачем сплачено судовий збір - 551.20 грн. (а.с.15);

- лист за підписом директора з питань економіки та фінансів ОСОБА_5 підприємства відповідача на адресу суду, від 01.02.2016 р., згідно якого у штатному розписі філії Вільногірський ГМК ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс" відсутня посада апаратника-гідрометалурга відділення № 1 Металургійного виробництва (а.с.32);

- копія постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2015 р. про стягнення з ПрАТ "Кримський Титан" на користь ОСОБА_1 заборгованості по зарплаті в сумі 6273.03 грн. (а.с.39);

- копія рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22.12.2014 р., згідно якого з ПрАТ "Кримський Титан" стягнуто на користь ОСОБА_1 компенсацію за вимушений прогул з 28.11.2013 р. по 22.12.2014 р. в сумі - 6273.03 грн. (а.с.40-42);

- копія витягу із Статуту ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс", затвердженого рішенням № 69 від 04.03.2015 р., згідно п.2.8 якого це підприємство є правонаступником за всіма правами та зобов'язаннями ПрАТ "Кримський Титан" (а.с.46-48);

- копія витягу із ЄДРПОУ, згідно якого ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс" є юридичною особою та має відокремлений підрозділ - Вільногірський ГМК ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс", (а.с.49-52);

- копія витягу із Положення про філію Вільногірський гірничо-металургійний комбінат Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс», затвердженого рішенням № 70 від 18.03.2015 р., згідно якого філія не є юридичною особою і є відокремленим структурним підрозділом акціонерного товариства (а.с.53-54);

- копія протокола № 18 від 18.09.2013 р. засідання правління ПрАТ "Кримський Титан", стосовно запланованого виведення підрозділу "Металургійне виробництво" зі схеми організаційної структури філії Вільногірський ГМК, в зв'язку з передбачуваним припиненням діяльності металургійного виробництва та знаходженням працівників цього виробництва з 01 лютого 2013 р. на простої (а.с.55-56);

- копія протокола № 3 від 03.07.2013 р. засідання представників адміністрації та профспілок філії ВГМК ПрАТ "Кримський Титан" з проведення консультації щодо попередження звільнення працівників МВ (а.с.58-60);

- копія листа Генерального директора філії Вільногірський ГМК ПрАТ «Кримський Титан», ОСОБА_4, голові первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України (НПГУ) філії ВГМК ПрАТ «Кримський Титан», ОСОБА_6, від 10.06.2013 р. № 01-10/2903, про надання інформації щодо передбачуваного скорочення штату та чисельності МВ з додатком до листа в виді інформації про штатні одиниці МВ, які підлягають скороченню після 10.09.2013 р. (а.с.61-62);

- копія листа ПрАТ "Кримський Титан" на адресу філії Вільногірського ГМК ПрАТ "Кримський Титан" від 14.10.2014 р. вих. № 01-02-38/6062, за підписом Голови Правління ОСОБА_7, в якому зазначено:"Розглянувши Ваш лист № 01-15/4765/1 від 07.10.2014р., повідомляю, що працівникам філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» посади яких відсутні у штатному розписі філії станом на 01.10.2014р., здійснювати оплату праці без урахування 15% підвищення тарифних ставок та посадових окладів." (а.с.63);

- копія наказу № 236 від 04.07.2013 р. «Про зміни схеми організаційної структури філії та скорочення штату працівників МВ», за підписом Генерального директора філії Вільногірського ГМК ПрАТ "Кримський Титан", ОСОБА_4, де, зокрема, зазначено «У зв'язку із передбачуваним припиненням діяльності МВ та знаходженням працівників МВ з 01 лютого 2013 року на простої, наказую:

1.Запланувати з 01 жовтня 2013 року виключення зі схеми організаційної структури філії: посаду «Директор металургійного виробництва»; підрозділ «Металургійне виробництво»; зі штатного розпису посад службовців філії всі посади службовців МВ; зі штатної розстановки чисельності робітників філії всі професії робітників МВ.

2. Начальнику ВОП та ЗП виконати заплановані зміни, вказані в п.1 цього наказу, та подати мені на підпис для подальшого затвердження з Головою Правління ПрАТ Кримський ТИТАН»: схему організаційної структури філії; штатний розпис посад службовців та штатну розстановку чисельності робітників філії. Термін - 20 вересня 2013 року.

3. Директору МВ забезпечити ознайомлення з цим наказом підпорядкованих працівників під особистий підпис. Термін - 15 липня 2013 року.

4. Начальнику відділу кадрів: забезпечити персональне попередження працівників, посади й професії яких скорочуються, про наступне вивільнення повідомленням під особистий підпис. Термін - 01 серпня 2013 року. (а.с. 64);

- копія списку працівників, що ознайомлені під особисту розписку з наказом № 236 від 04.07.2013 р., в тому числі зазначений за порядковим номером 3 – ОСОБА_1, який ознайомлений 10.07.2013 р. (а.с.65);

- копія штатного розпису філії Вільногірського ГМК ПрАТ "Кримський Титан", введеного з 01.03.2015 р., затвердженого головою Правління ПрАТ "Кримський Титан" 01.03.2015 р., в якому відсутня посада апаратника-гідрометалурга (а.с.66-71);

- копія штатної розстановки чисельності робітників філії Вільногірського ГМК ПрАТ "Кримський Титан", введеного з 01.10.2014 р., затвердженого головою Правління ПрАТ "Кримський Титан" 15.10.2014 р., в якому посада апаратника-гідрометалурга зазначена в підрозділі "Дослідна група нових технологій", порядковий номер 2 (а.с.72-121);

- квитанція адвоката ОСОБА_2 від 22.02.2016 р. про отримання від ОСОБА_1 2000.00 грн. за представництво інтересів позивача в судовому засіданні (а.с. 135).

Вислухавши сторони, дослідивши надані у справі докази, та оцінивши їх в сукупності та взаємозв'язку, суд доходить висновку про задоволення позову в повному обсязі, за наступних підстав.

Позивач, ОСОБА_1, перебував в трудових відносинах з відповідачем з 11.08.2000 р. за безстроковим трудовим договором і займав посаду апаратника-гідрометалурга відділення № 1 металургійного виробництва в філії Вільногірського ГМК ПрАТ "Кримський Титан".

27.11.2013 р. він був звільнений з роботи по п.1 ст. 40 КЗпП України, за скороченням штату працівників.

На підставі рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17.04.2014 р. та ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.09.2014 р., ОСОБА_1 був поновлений на роботі апаратником-гідрометалургом дільниці гідрометалургії відділення № 1 МВ.

За наказом керівника філії підприємства відповідача від 25.05.2015 р. позивача ОСОБА_1 було виведено на простій з 26.05.2015 р. та визначено робоче місце - "червоний куточок" на 2-му поверсі адміністративної будівлі рудоуправління підприємства відповідача за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 2.

03.08.2015 р. за наказом № 288 керівника філії підприємства відповідача, ОСОБА_1 був знову звільнений з роботи згідно п.1 ст.40 КЗпП України (скорочення чисельності або штату працівників).

Наказ про звільнення був оскаржений позивачем ОСОБА_1 до Вільногірського міського суду, який визнав наказ незаконним та скасував його, проте рішення суду ще не набрало законної сили. Інших даних про рішення суду сторони не надали, проте взаємно визнали наявність такого рішення.

Згідно копії рішення Вільногірського міського суду від 22.12.2014 р. з відповідача було стягнуто на користь позивача ОСОБА_1 компенсацію за вимушений прогул з 28.11.2013 р. по 22.12.2014 р. в сумі 4438.56 грн. та заборгованість по заробітній платі за період з 23.09.2014 р. по 16.12.2014 р. в сумі 6273.03 грн., при цьому відповідач надавав розрахунок заборгованості по зарплаті перед ОСОБА_1 з врахуванням підвищення з жовтня 2014 року на 15 % середньогодинної заробітної плати (а.с.8).

Дані факти підтверджуються документально і взаємно визнаються сторонами.

Суд також вважає доведеним, що відповідач, за період з 17.12.2014 р. по 03.08.2015 р., внаслідок незаконного зниження позивачу середньогодинної тарифної ставки з 20.09 грн. до 17.47 грн., не доплатив позивачу 2609.51 грн., що підтверджується також розрахунком позивача, зазначеним в позовній заяві, з яким суд погоджується, оскільки представник відповідача на підтвердження своїх заперечень, свого розрахунку не надав, клопотання про призначення відповідної судової експертизи не заявив, не дивлячись на те, що таке право йому було роз'яснено.

Заперечення представника відповідача, стосовно того, що підвищення середньогодинної тарифної ставки, згідно листа Правління ПрАТ "Кримський Титан" (а.с.63) торкалося лише тих працівників, посади яких зазначені в штатному розпису філії Вільногірський ГМК, станом на 01.10.2014 р., а позивач, відповідно до наказу № 236 від 04.07.2013 р. «Про зміни схеми організаційної структури філії та скорочення штату працівників МВ», був поза штатами, оскільки його посада до штатного розпису не була введена, суд вважає необгрунтованими і такими, що суперечать вимогам закону.

Оскільки ОСОБА_1 був поновлений за рішенням суду на тій посаді, яку він займав до його незаконного звільнення, тобто на посаді апаратника-гідрометалурга відділення № 1 металургійного виробництва, то його робочий статус відновлювався в повному обсязі, з врахуванням того, що до звільнення він перебував на простої. В цьому випадку, при поновленні працівника на роботі за судовим рішенням, наказ про звільнення позивача за п.1 ст. 40 КЗпП України (скорочення чисельності або штату працівників) був скасований, а отже позивач був поновлений саме на штатній своїй посаді. Відповідно до цієї обставини, наказ № 236 від 04.07.2013 р. «Про зміни схеми організаційної структури філії та скорочення штату працівників МВ», також став невиконаним в частині звільнення одного працівника за скороченням штату, тобто позивач був таким чином повністю поновлений на роботі, в тому числі і за штатним розписом чисельності працівників, не дивлячись на те, що підприємство відповідача не включало його посаду до нового штатного розпису. При цьому, оплата позивачу здійснювалася з жовтня по грудень 2014 року, виходячи з підвищеної погодинної тарифної ставки - 20.09 грн., і відповідач, не повідомляючи позивача за два місяці до дати зменшення йому оплати праці, внаслідок зменшення погодинної тарифної ставки до - 17.47 грн., порушив вимоги ст. 32 КЗпП України. Окрім того, відбулася фактично дискримінація позивача стосовно оплати праці, порівняно з іншими працівниками підприємства відповідача, тобто порушено вимоги ст. 22 КЗпП України.

Поняття штатний розпис трудовим законодавством не регулюється, проте, відповідно до ст. 64 Господарського Кодексу України, кожне підприємство, з урахуванням волі власника, виходячи з належного підприємству майна, вправі самостійно визначати свою організаційну структуру, штатний розпис і чисельність працівників. Тобто мова йде не про те, що підприємство зобов’язане складати штатний розпис, а  лише визнається, що воно має право на самостійне вирішення зазначених питань. Проте, відповідач не представив доказів того, які посади та за яких обставин вважаються на підприємстві відповідача не штатними, чим вони відрізняються за своїм правовим статусом від посад за штатним розписом чисельності працівників, зокрема, яким чином здійснюється оплата праці цих працівників.

Суд вважає, що після поновлення ОСОБА_1 в жовтні 2014 р. на роботі, на якій він був відсутній з листопада 2013 р., адміністрація підприємства відповідача повинна була виконати вимоги ст. 29 КЗпП України, для забезпечення гарантованих законом прав ОСОБА_1, які витікають із трудового договору.

Згідно ст. 141 КЗпП України: Власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Згідно ч.2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до положень законодавства України, що регулює вирішення питань про відшкодування моральної шкоди (ст.237-1 КЗпП України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 «Про розгляд судами цивільних справ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,) суд, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди повинен керуватися вимогами розумності і справедливості, враховувати глибину моральних страждань та характер порушених прав.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та вищезазначені правові норми, суд доходить висновку, що діями відповідача, які виразилися в свідомому, незаконному порушенні трудових прав позивача, а саме, права на належну оплату праці, що є істотною умовою трудового договору, позивачу було завдано також істотної моральної шкоди, оскільки позивач зазнав значних душевних страждань, був позбавлений права на заохочення по роботі в виді підвищення заробітної плати, змушений був витрачати свій час та нервову енергію для доведення незаконності дій відповідача, здійснювати дії для захисту своїх прав в судовому порядку, що не входить до звичного порядку його життя, тобто він змушений був вживати додаткових зусиль для організації свого життя; все перелічене призвело до значного погіршення у позивача його загального самопочуття, порушило звичний життєвий перебіг, погіршило внутрішній морально-психологічний стан.

Враховуючи зміст порушених трудових прав та значення їх в житті позивача, обсяг та глибину перенесених моральних страждань, умисно свідомо вчинені незаконні дії відповідача, суд вважає, що для компенсації моральної шкоди з відповідача слід стягнути на користь позивача грошові кошти у розмірі – 5000.00 грн., що буде відповідати принципам справедливості, добросовісності та розумності (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).

Всі інші заперечення представника відповідача суд не приймає, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, стосовно забезпечення гарантій трудових прав працівника та стосовно підстав та порядку зміни істотних умов трудового договору з працівником.

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір», суд дійшов висновку про покладення судових витрат у справі, в виді судового збору, за задоволені одну майнову та одну немайнову вимоги, відповідно: 551.20 грн. та 551.20 грн., - всього на суму 1102.40 грн., та в виді витрат з оплати позивачем юридичної допомоги адвоката – 2000.00 грн., на відповідача, ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс», стягнувши з останнього на користь позивача, ОСОБА_1, - 2551.20 грн., для відшкодування судових витрат в виді сплаченого ним судового збору та витрат з оплати послуг адвоката, та в дохід держави України судовий збір в сумі – 551.20 грн., за задоволену майнову вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 209 ч.3, 212-215, 218, 222, 223, 294, 367 ч.2 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс», код ЄДРПОУ 32785994, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, літера А, (філія «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК)» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс», ЄДРПОУ № 33173973, юридична адреса: 51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Ленінського Комсомолу, буд. 30а, приміщення 3), на користь ОСОБА_1, 19.01.1979 р. н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН № НОМЕР_1, зареєстрованого за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, - заборгованість по заробітній платі в сумі - 2609.51 грн. (дві тисячі шістсот дев'ять гривень 51 копійку), розрахованої із застосуванням погодинної тарифної ставки оплати праці позивача в розмірі - 20,09 грн., та яка виникла в період часу з 17.12.2014 р. - по 03.08.2015 р., включно, внаслідок безпідставної та незаконної зміни відповідачем погодинної тарифної ставки в бік її зменшення, з утриманням з цієї суми податків та обов’язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» на користь ОСОБА_1 - 5000.00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок), для відшкодування моральної шкоди, пов’язаної з незаконною невиплатою йому відповідачем частини заробітної плати за період часу з 17.12.2014 р. - по 03.08.2015 р., включно.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі - 2609.51 грн., з утриманням з цієї суми податків та обов’язкових платежів.

Судові витрати у справі, в виді судового збору, за задоволені одну майнову та одну немайнову вимоги, відповідно: 551.20 грн. та 551.20 грн., - всього на суму 1102.40 грн., та в виді витрат з оплати позивачем юридичної допомоги адвоката – 2000.00 грн., покласти на відповідача, ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс», стягнувши з останнього на користь позивача, ОСОБА_1, - 2551.20 грн., для відшкодування судових витрат в виді сплаченого ним судового збору та витрат з оплати послуг адвоката, та в дохід держави України судовий збір в сумі – 551.20 грн., за задоволену майнову вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію рішення, протягом двох днів з часу виготовлення його в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам та третій особі.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.