22-ц/775/356/2016(м)

221/595/16-ц

Головуючий у 1 інстанції Овчиннікова О.С.

Категорія 55 Доповідач Ігнатоля Т.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Ігнатоля Т.Г.,

суддів Кочегарової Л.М., Попової С.А.,

за участю секретаря Герасимової Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Тельманівської районної державної адміністрації Донецької області, третя особа: Тельманівська районна державна адміністрація Донецької області, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати, відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 29 лютого 2016 року, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з відділу освіти Тельманівської районної державної адміністрації Донецької області на її користь невиплачену заробітну плату за період з 15 серпня 2014 року по 28 листопада 2014 року в розмірі 8442,46 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - 31 468,20 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати - 4390,30 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

В обґрунтування позову посилалася на те, що працювала на посаді старшого економіста централізованої бухгалтерії відділу освіти Тельманівської районної державної адміністрації з 19 травня 2011 року по 28 листопада 2014 року. При звільненні їй не була виплачена заробітна плата за весь вказаний період, компенсація втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів виплати заробітної плати, не проведено повний розрахунок. У зв’язку з затримкою розрахунку роботодавець повинен сплатити середній заробіток за період з дня звільнення за весь час затримки, що, станом на 31 січня 2016 року, становить 23 951,70 грн. Невиплата заробітної плати та не проведення розрахунків поставили її у важке матеріальне становище, що мало наслідком виникнення тяжкого психологічного стану, у зв’язку з чим їй заподіяна моральна шкода, яку вона оцінила у 10 000 грн.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 29 лютого 2016 року позовна заява ОСОБА_1 визнана неподаною та повернута позивачці.

Не погоджуючись з цією ухвалою, і, посилаючись в апеляційній скарзі на порушення процесуального права, позивачка просить ухвалу судді скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з’явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, тому, у відповідності до ч.2 ст.305 та 197 ЦПК України справа розглянута у їх відсутність без технічної фіксації судового процесу. .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави для залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст.ст.119 і 120 цього Кодексу, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві наведені обставини та обґрунтування позовних вимог.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суддя виходив з того, що позивачкою не надано доказів на підтвердження факту звернення до суду з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої їй заробітної плати.

Визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її позивачці, суддя зазначила в ухвалі, що недоліки не усунуті.

Колегія суддів вважає, що підстав, передбачених ст.121 ЦПК України, для визнання позовної заяви неподаною та повернення немає.

Частиною третьою статті 118 ЦПК України передбачено, що позовна заява щодо вимог, визначених у ч.1 ст.96 ЦПК України, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути виданий у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23 грудня 2011 року №14 « Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» ( далі постанова Пленуму), якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати , а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1, нею заявлено позов не тільки про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини доходів у зв’язку з затримкою виплати заробітної плати, а й вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди.

У відповідності з абз.3 п.15 постанови Пленуму, судовий наказ не може бути виданий за заявою, в якій зазначено вимогу про стягнення збитків або відшкодування моральної шкоди, оскільки ці вимоги є предметом розгляду в порядку позовного провадження.

Оскільки заявлені позивачкою вимоги пов’язані між собою, справа повинна розглядатися в позовному провадженні, тому, визнання позовної заяви ОСОБА_1 неподаною та повернення не відповідає вимогам закону.

У відповідності з п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскільки суддею допущено порушення порядку вирішення питання про прийняття позовної заяви, це є підставою для скасування ухвали і направлення позовної заяви і матеріалів до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви у відповідності з вимогами закону.

За апеляційний розгляд скарги підлягає стягненню з відповідача судовий збір відповідно до пп 9 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 275,60 грв.

Керуючись ст. ст. 307,312, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 29 лютого 2016 року скасувати, а матеріали позовної заяви повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви у відповідності з вимогами закону.

Стягнути з відділу освіти Тельманівської районної державної адміністрації Донецької області судовий збір в дохід держави за розгляд апеляційної скарги 275,60 грв.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена, в частині стягнення судового збору, протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Г.Ігнатоля

Судді Л.М.Кочегарова

ОСОБА_2