Справа № 2а-502/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 червня 2009 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
при секретарі Чабан Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, який діє за себе особисто та як законний представник неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та ОСОБА_4 до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради про визнання відмови неправомірною, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулись до суду з позовом до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради про визнання відмови неправомірною.
В обґрунтуванні позовних вимог посилаються на те, що на підставі ордеру № 03182 від 10.03.2005 року сім'ї з чотирьох чоловік: ОСОБА_1., ОСОБА_4., ОСОБА_2 та ОСОБА_3. була надана кв.№АДРЕСА_1, в якій вони на цей час і проживають.
З метою реалізації прав, встановлених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" позивач ОСОБА_1. звернувся з відповідною заявою до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради. На вказану заяву Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради листом №3/4083 від 15.08.2008 року відмовило ОСОБА_1. в задоволенні вимог стосовно приватизації кв.№АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що раніше право на безкоштовну приватизацію житла було вже використано ОСОБА_1., ОСОБА_4. та ОСОБА_2 при приватизації кв. №АДРЕСА_2.
До 2005 року ОСОБА_1. разом з дружиною ОСОБА_4. та сином ОСОБА_2 мешкали у двокімнатній квартирі №АДРЕСА_2 загальною площею 50,6 м.кв., та у 1999 році її приватизували. В подальшому їх сім'я отримала квартиру більшої площі в порядку поліпшення житлових умов, передбачених ст.48 ЖК України. Згідно з договором дарування від 07.02.2005 року ОСОБА_1. подарував квартиру №АДРЕСА_2 Управлінню служби безпеки України в Дніпропетровській області.
Зараз квартира №АДРЕСА_1 є єдиним житлом для сім'ї позивачів.
Оскільки під час приватизації квартири №АДРЕСА_2 позивачами використано житлових чеків на приватизацію житла - 2,86 грн., хоча право кожного громадянина згідно до ст.5 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" приватизувати займане ним житло в межах номінальної вартості житлового чеку, яка складає 4,20 грн. виходячи із норми 21 кв.м. на наймача та додатково 10 кв.м. на сім'ю, тому позивачі просили суд визнати відмову Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради щодо передачі у спільну часткову власність усім членам сім'ї по ? частині квартири №АДРЕСА_1, - неправомірною.
Представник відповідача - Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради просила винести рішення відповідно до норм чинного законодавства.
Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1. та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що на підставі ордеру № 03182 від 10.03.2005 року сім'ї з чотирьох чоловік: ОСОБА_1., ОСОБА_4., ОСОБА_2 та ОСОБА_3. була надана квартира №АДРЕСА_1, в якій вони на цей час і проживають.
З метою реалізації прав, встановлених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" позивач ОСОБА_1. звернувся з відповідною заявою до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради. На вказану заяву Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради листом №3/4083 від 15.08.2008 року відмовило ОСОБА_1. в задоволенні вимог стосовно приватизації кв.№АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що раніше право на безкоштовну приватизацію житла було вже використано ОСОБА_1., ОСОБА_4. та ОСОБА_2. при приватизації кв. №АДРЕСА_2.
До 2005 року ОСОБА_1. разом з дружиною ОСОБА_4. та сином ОСОБА_2 мешкали у двокімнатній квартирі №АДРЕСА_2 загальною площею 50,6 м.кв., та у 1999 році її приватизували. В подальшому їх сім'я отримала квартиру більшої площі в порядку поліпшення житлових умов, передбачених ст.48 ЖК України. Згідно з договором дарування від 07.02.2005 року ОСОБА_1. подарував квартиру №АДРЕСА_2 Управлінню служби безпеки України в Дніпропетровській області.
Відповідно п.3 ст.5 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, якщо загальна площа квартири перевищує площу, яку має отримати сім'я наймача безоплатно, наймач здійснює оплату цінними паперами, а у разі їх відсутності – грошима. Сума доплат визначається добутком розміру надлишкової загальної площі на вартість одного квадратного метра.
Ч.2 ст. 3 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” передбачено як спосіб приватизації продаж надлишкової загальної площі квартир громадянам України, що мешкають в них або перебувають у черзі потребуючих поліпшення житлових умов.
Відповідно до п.10 ст. 8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, органи приватизації не мають право відмовити мешканцям квартир у приватизації займаного ними житла, за винятків випадків передбачених п.2 ст.2 Закону.
Квартира №АДРЕСА_1 не входить в перелік об'єктів приватизації, які не підлягають приватизації згідно пп. 2,3 ст. 2 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позивачі використали право на приватизацію частково, малолітня ОСОБА_3 взагалі не приймала участі у приватизації, тому суд вважає за необхідне визнати відмову Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради щодо передачі у спільну часткову власність усім членам сім'ї по ? частині квартири №АДРЕСА_1, - неправомірною.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 3, 5, 8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, ст. ст. 6, 15, 18, 104-106 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1, який діє за себе особисто та як законний представник неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та ОСОБА_4 до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради про визнання відмови неправомірною задовольнити.
Визнати відмову Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради щодо передачі у спільну часткову власність усім членам сім'ї по ? частині кожному квартири №АДРЕСА_1, - неправомірною.
Про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано заяву протягом десяти днів з дня оголошення рішення. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: підпис
Копія вірна: Ю.Ю. Буденко
Голова суду: І.В. Дяченко
Постанова не оскаржувалась, набрала чинності 16.06.2009 року, оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи №2а-502/09.
Голова суду: І.В. Дяченко