Судове рішення #5476837

Справа № 1-40

 5.06.2009 р.

                                                                       В  И  Р  О  К

                                                         І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 липня 2009 року Старовижівський районний суд Волинської області

В складі: головуючого –судді Кузьмінця О.М.,

                при секретарі Островерхій Т.С.,

                за участю прокурора Омелянчука А.В.,

                адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі cуду в смт.Стара Вижівка справу  по обвинуваченню ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, українки, уродженки і жительки с. Мизове Старовижівського району Волинської області (зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2) з вищою освітою, неодружену, займається підприємницькою діяльністю, раніше не судиму, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 172 ч.1, 191 ч.3,222 ч.1, 366 ч.1 і ч.2 КК України

                                                          та

    ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянки України, уродженки і жительки смт.Стара Вижівка вул. Незалежності, 42-а, неодруженої, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючу менеджером Старовижівського структурного підрозділу кредитної спілки „Мрія”, раніше не судиму, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.3 і 366 ч.1 КК України,

                                                            в с т а н о в и в :

    ОСОБА_2 , являючись фізичною особою – підприємцем, який використовує працю найманих працівників і виконує організаційно-розпорядчі функції, будучи службовою особою, в 2008 році порушила законодавство про працю, а саме вимоги ст.ст. 21,24,24-1 КЗпП України і з метою несплати в дохід держави податкових та інших обов’язкових    страхових платежів і з заробітної плати найманого працівника прийняла на роботу в магазин  по продажі меблів „Інтер’єр” продавцем без оформлення в установленому порядку письмового трудового договору і без видачі наказу про прийняття на роботу ОСОБА_4, яка пропрацювала в цьому магазині продавцем з 25.02. по 5.11.2008 р., отримуючи заробітну плату в конвертах в розмірі 650 грн. на місяць, внаслідок чого були також порушені вимоги ст.ст. 3,21,23,24 Закону України „ Про оплату праці”, ст.ст. 2,14,17,19 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, ст.ст.2,6,7,8,10 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та заподіяла державі збитки на суму 3587 грн.07 коп.

    Вона ж в період  з лютого по листопад 2008 року внесла до офіційних документів – звітів про розрахунок сум страхових внесків на  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та квартальних звітів податкової звітності форми № 1 ДФ завідомо неправдиві відомості про середньооблікову чисельність штатних працівників, що працювали в  неї, вказавши тільки двох замість трьох працівників, що працювали в магазині.

    Вона ж в грудні 2005 року та липні 2006 року, працюючи на посаді директора госпрозрахункового відобусобленого підрозділу (ГВП) „Все для дому” і будучи

службовою особою суб’єкта господарської діяльності, вчинила шахрайство з фінансовими ресурсами, подавши завідомо неправдиву інформацію Старовижівському ТВБВ № 1002/82 ВАТ „Державний ощадний банк України” з метою одержання кредитів на суму

                                                       -2-

 150 тис.грн. по двох кредитних договорах від 28.12.2005 р. і 11.07.2006 року, укладених з нею.

    Вона ж з метою отримання кредитів внесла в офіційні документи – довідки про доходи на себе і ОСОБА_5, з яким були укладені банком договори поруки, неправдиві відомості про розмір отримуваної нею і ОСОБА_5 зарплати в 2005-2006 роках, що спричинило настання тяжких наслідків – неповернення банкові коштів в сумі 78229 грн.16 коп.

    Крім того підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3,являючись службовими особами за попередньою змовою між собою протягом 2007-2008 років допустили розтрату коштів в сумі 69882 грн.19 коп., які належать кредитній спілці „Мрія”, шляхом укладення завідомо неправдивих кредитних договорів з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

    При цьому ОСОБА_3, зловживаючи службовим становищем, складала кредитні договори на вказаних осіб та договори поруки на підставі поданих ОСОБА_2 документів (ксерокопій паспортів, ідентифікаційних кодів) без участі осіб, на яких оформлялися договори, по яких допущена розтрата коштів, та вносила в кредитні договори і договори поруки укладені з ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 завдамо неправдиві відомості про те, що вказані вище позичальники нібито отримують кредит та зобов’язуються його повернути в установлений строк, а вказані поручителі нібито беруть на себе зобов’язання про відповідальність за їх невиконання, знаючи, що кредитні договори і договори поруки підписує за них підсудна ОСОБА_2, якій вона ж і видавала особисто кредитні кошти по завідомо неправдивих, складених нею, документах.

    Зловживання службовим  становищем підсудна ОСОБА_2 допустила при складанні завідомо неправдивих  кредитних договорів, по яких допущена розтрата, на ОСОБА_7 від 29.11.2007 р., ОСОБА_9 від 18.04.2008 р., ОСОБА_10 від 22.04.

2008 р., ОСОБА_11 від 19.08.2008 р., ОСОБА_2 від 12.09.2008 року видавши на цих осіб або поручителів по цих кредитних договорах довідки про доходи, внісши до них неправдиві відомості про те, що ці особи працювали в неї як підприємця на різних посадах, отримуючи заробітну плату.

    Крім того підсудні ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за попередньою змовою протягом 2007-2008 років підробили офіційні  документи, а саме кредитні договори нібито укладені з ОСОБА_4 від 25.02.2008 р., ОСОБА_31 від 17.01. та 15.08.2008р., з ОСОБА_32 від 9.08.2008 р., ОСОБА_33 від 28.01.2008 р., з ОСОБА_34 від 30.08.2008 р. та договори поруки нібито укладені з ОСОБА_35 і ОСОБА_36 від 25.02.2008 р., з ОСОБА_37 і ОСОБА_38 від 17.01.2008 р., з ОСОБА_39 і ОСОБА_40 від 9.08.2008р.. з ОСОБА_41 і ОСОБА_42 від 28.01.2008р., з ОСОБА_43 і ОСОБА_44 від 11.12.2007р. та підробили їх підписи в кредитних договорах і договорах поруки, а також підписи в заявах-анкетах на отримання кредиту та у видаткових касових ордерах на видачу коштів, особам на яких були складені завідомо неправдиві кредитні договори.

    Крім того підсудна ОСОБА_3 з метою недопущення заборгованості по кредитних договорах, укладених нібито з ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_45 від 15.09.2008 року склала завідомо неправдиві документи, а саме кредитний договір на ОСОБА_46 та договори поруки з ОСОБА_47 і ОСОБА_48 підробивши підписи останніх, а також підробила підпис ОСОБА_46 у видатковому касовому ордері. Отримавши таким чином

                                         

                                                               -3-

 кредитні кошти, погасила ними заборгованість по вказаних вище прострочених кредитних договорах.

    В судовому засіданні ОСОБА_2 і ОСОБА_3 винність в пред’явленому звинуваченні визнали повністю і показали, зокрема ОСОБА_2 , що вона з метою отримання кредитів для підприємницької діяльності та погашення вже прострочених кредитів, які вона отримала раніше, за домовленістю з ОСОБА_3 отримувала в кредитній спілці „Мрія” кредити. При цьому вона надавала ОСОБА_3 ксерокопії документів (паспортів,ідентифікаційних кодів) на своїх знайомих, родичів, а також довідки про їх доходи, а остання складала кредитні договори і договори поруки на її знайомих і родичів, за яких вона сама ставила в договорах підписи та в видаткових касових ордерах, отримуючи кошти.

    Підсудна ОСОБА_3 підтвердила в судовому  засіданні, що кредитні договори  і договори поруки складала вона на осіб, на яких ОСОБА_2 надавала ксерокопії документів, що посвідчують особу та довідки про доходи. Отримані в банку кредитні кошти вона по видаткових касових ордерах видавала ОСОБА_2, яка ставила підписи в ордерах за осіб, яким нібито був наданий  кредит.

    Обоє підсудних не заперечують, що кредитній спілці „Мрія” по завідомо неправдивих  кредитних договорах, складених ОСОБА_3 на ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,  ОСОБА_12, ОСОБА_2, в яких підсудною ОСОБА_2 підроблені підписи нібито позичальників, крім кредитного договору, укладеного з нею, не повернуто кредити і відсотки по них на суму 69882 грн.19 коп.

    Винність підсудних в пред’явленому їм звинуваченні, крім повного визнання ними своєї винуватості, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

    Так, з копій наказів про прийняття на роботу ОСОБА_3 вбачається, що вона була прийнята на роботу 15.06.2007 року спочатку бухгалтером –касиром, а з 12.06.2008 р. менеджером Старовижівського структурного підрозділу кредитної спілки „Мрія” згідно функціональних обов’язків бухгалтера-касира, менеджера, договору про забезпечення відшкодування шкоди, укладеного кредитною спілкою з ОСОБА_3 від 15.06.2007р., в її обов’язки входило, зокрема як бухгалтера, виконання операцій, що охоплюють облік, видавання коштів, як менеджера – забезпечення порядку надання кредиту, перевірки фінансової спроможності позичальників і поручителів та що вона, працюючи на посадах бухгалтера-касира і менеджера, несе повну матеріальну відповідальність за належне дотримання технології супроводження кредиту та що зобов’язана перевіряти достовірність відомостей, що містяться в документах.

    Виходячи з наведеного, суд вважає, що ОСОБА_3 працюючи на посаді як бухгалтера-касира так і менеджера кредитної спілки „Мрія”, являлася службовою особою ( т.6 а.с. 209-216, т.7 а.с.188-192).

    З індивідуальних відомостей на застраховану особу, договорів про здачу в  оренду майна від 27 і 31.12.2005 р., укладених між Старовижівською райспоживспілкою і ОСОБА_2, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця (т.9 а.с.12,15,118-121, т.1 а.с.73) вбачається, що в 2005-2006 роках ОСОБА_2 працювала директором ГВП „ Все для дому” Старовижівської райспоживспілки та являється фізичною особою –підприємцем, який використовує найманих робітників і виконує організаційно-розпорядчі обов’язки, а тому суд вважає, що вона є службовою особою.

    З показань підсудної ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 встановлено, що з 25.02. по 5.11.2008 року остання працювала в мебельному магазині „Інтер’єр”. ОСОБА_4 також показала, що підприємець ОСОБА_2 трудовий договір з нею не укладала, незважаючи на її  неодноразові вимоги, що є порушенням вимог ст.21 КЗпП України.

                                                          -4-

    З акту перевірки трудового законодавства від 3.03.2009 року також вбачається, що підприємцем ОСОБА_2 були порушені вимоги ст. 21 КЗпП України. Зокрема, встановлено, що з ОСОБА_4, яка протягом тривалого часу з 25 лютого по 5 листопада 2008року працювала продавцем в підприємця ОСОБА_2, не були належним чином оформлені трудові відносини та відсутні документи (табель обліку робочого часу, трудовий договір, відомості про нарахування заробітної плати), які могли б засвідчити перебування ОСОБА_4 в трудових відносинах з підприємцем.

    З інформацій поданих Володимир- Волинським міськрайонним центром зайнятості Володимир-Волинською ОДПІ, управлінням Пенсійного фонду у місті Володимир-Волинський, звітів поданих підприємцем ОСОБА_2 цим установам, вбачається, що вона внесла до офіційних документів –звітів завідомо неправдиву інформацію про середньооблікову чисельність працюючих, занизивши її і вказавши, що в неї працює не три, а два працівники.

    З оглянутих в судовому засіданні договорів поруки, кредитних договорів, укладених кредитною спілкою „Мрія” з ОСОБА_6 від 14.11.2007року де поручителями буди ОСОБА_49 і ОСОБА_15, з ОСОБА_7 від 27.11.2007 року де поручителями були ОСОБА_16 і ОСОБА_17, з ОСОБА_8 від 29.11.2007 р., де поручителями були ОСОБА_18 і ОСОБА_19, з ОСОБА_5 від 11.12.2007 року , де поручителями були ОСОБА_20 і ОСОБА_21, з ОСОБА_13 від 14.02.2008 року, де поручителями були ОСОБА_22 і ОСОБА_50, з ОСОБА_9 від 18.04.2008р. , де поручителями були ОСОБА_51 і ОСОБА_23, з ОСОБА_10 від 22.04.2008р., де поручителями були ОСОБА_24 і ОСОБА_25, з ОСОБА_11 від 19.08.2008 року, де поручителями були ОСОБА_26 і ОСОБА_27, з ОСОБА_12 від 22.08.2008 року, де поручителями були ОСОБА_52 і ОСОБА_28, ОСОБА_53, з ОСОБА_2 від 12.09.2008 року, де поручителями були ОСОБА_29, ОСОБА_16 і ОСОБА_30 з ОСОБА_46 від 30.09.2008р., де поручителями були ОСОБА_54 і ОСОБА_48, вбачається, що кредитною спілкою „Мрія” були укладені кредитні договори, за якими кредитна спілка зобов’язувалася надати вказаним особам кредити на відповідну суму, а останні зобов’язувалися повернути їх з процентами в установлений  строк. Крім того з метою забезпечення виконання зобов’язань по кредитних договорах кредитною спілкою були також укладені договори поруки, згідно яких Поручитель зобов’язувався нарівні з Боржником нести в повному обсязі відповідальність перед кредитором за виконання зобов’язань перед Боржником ( т.6 а.с.1-155, т.1 а.с. 82-198).

    З показань підсудних встановлено, що оформлення кредитних договорів, договорів поруки тобто їх складання на конкретних осіб здійснювала ОСОБА_3, а підписи позичальників та поручителів вчиняла  ОСОБА_30, за винятком кредитного договору складеного на ОСОБА_46 вона ж подавала ксерокопії паспортів, ідентифікаційних кодів та довідки про доходи громадян.

    Підсудна ОСОБА_3 підтвердила, що саме вона складала  кредитні договори і виконувала всі інші, пов’язані з наданням кредитів дії. Однак пояснила, що підписи замість позичальників і поручителів вчиняла ОСОБА_2  не в її присутності, а тому вона вважала, що ОСОБА_2 діє від їх імені.

    Ці пояснення суд вважає необ’єктивними тому, що  вони спростовуються показаннями підсудної ОСОБА_2, а також тією обставиною, що у видаткових касових ордерах замість позичальників підписи ставила ОСОБА_2 і вона їй, а не позичальникам видавала кошти згідно кредитних договорів хоча остання не пред’явила їй довіреностей від осіб, за яких вона отримувала гроші.

    Та обставина, що підсудна ОСОБА_3 складала завідомо неправдиві офіційні документи, а саме кредитні договори та договори поруки за домовленістю з ОСОБА_2

                                                          -5-

 О.М., яка в цих договорах підробляла підписи другої сторони – позичальників і поручителів, підтверджується також показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_30, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_19. ОСОБА_12, ОСОБА_42,

ОСОБА_26 та інших, які показали, що кредитних договорів чи договорів поруки вони з кредитною спілкою „Мрія” не укладали, підписи в договорах зроблені не ними, а свідки-позичальники підтвердили, що ніяких коштів в кредитній спілці вони не отримували і підписи в видаткових касових ордерах не їхні.

    З висновку почеркознавчої експертизи від 8.04. 2009 року (т.7 а.с.84) вбачається, що  рукописні записи в довідках про доходи, виданих на ОСОБА_44, ОСОБА_24, ОСОБА_55, ОСОБА_42, на яких підсудна ОСОБА_3 склала завідомо неправдиві договори поруки, зроблені підсудною ОСОБА_3 чим об’єктивно підтверджується факт складання завідомо неправдивих довідок про доходи цих громадян, в даному випадку поручителів.

    З цієї ж експертизи також вбачається, що в кредитному договорі,укладеному з ОСОБА_8, договорі поруки, укладеному з ОСОБА_18, підписи від імені позичальника і поручителя виконані ОСОБА_2, чим об’єктивно підтверджується її  показання  про те, що вона вчиняла в кредитних договорах і договорах поруки підписи замість осіб, з якими нібито укладалися ці договори.

    Та обставина, що гроші згідно укладених кредитних договорів нібито з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_2 були видані кредитною спілкою „Мрія”, підтверджується видатковими касовими ордерами, в яких, як показала ОСОБА_2, вона ставила підписи про отримання коштів і ці кошти вона ж і отримала від кредитної спілки, за винятком  касового ордеру, виписаного на ОСОБА_46, по якому кошти отримала ОСОБА_3 і погасила ними прострочені кредити

                                                (т.6 а.с. 160-180).

    Факт службового підроблення офіційних документів підсудною ОСОБА_2 з метою одержання кредитів підтверджується також оглянутими в судовому засіданні довідками, виданими нею як підприємцем про доходи громадян ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_56, ОСОБА_23, ОСОБА_10, ОСОБА_25, ОСОБА_11, ОСОБА_27, ОСОБА_16, ОСОБА_30 та їх показаннями про те, що вони з ОСОБА_2 в 2007-2008 роках не працювали і заробітної плати вона їм не виплачувала.

    Розмір розтрачених коштів, які належать кредитній спілці „Мрія”, складає 69882 грн.19 коп, що підтверджується звітом кредитної спілки про простроченість кредитів станом на 1.02. 2009 року (т.7 а.с.194).

    Суд також вважає, що ОСОБА_3, яка працювала спочатку на посаді бухгалтера-касира, а потім менеджера кредитної спілки і яка проводила видачу кредитних коштів згідно  укладених нею ж від імені кредитної спілки чи за її участю кредитних договорів, слід вважати такою службовою особою, якій були ввірені кошти кредитної спілки, оскільки вона їх отримувала в банку і видавала, а ОСОБА_2 такою, що була з нею в змові під час складання завідомо неправдивих офіційних документів з метою отримання коштів.

    Факт вчинення шахрайства підсудною ОСОБА_2 з фінансовими ресурсами та службового підроблення при цьому підтверджується оглянутими в судовому засіданні і визнаними речовими доказами, кредитними справами про надання ОСОБА_2 кредитів Старовижівським МТВБВ  ВАТ „Державний ощадний банк України” від 28.12.2005 р. і 11.07.2006 р., з яких вбачається, що ОСОБА_2 був наданий кредит в сумі відповідно  80 і 70 тис. гривень згідно укладених з нею банком кредитних договорів, по яких поручителем виступав ОСОБА_5 і з яким банком були укладені договори поруки. В цих кредитних справах є довідки, видані ОСОБА_2 як службовою особою про те, що її заробітна плата на посаді директора ГВП „ Все для дому” складає за

                                                              - 6 -

три  останні місяці  4410 грн., а в ОСОБА_57 середньомісячний заробіток з січня по червень 2006 року становив 750 грн., а за вересень, жовтень, листопад 2006 року становив відповідно 1440, 1560, 2250 гривень, що не відповідає її і його фактичній заробітній  платі  в 2005-2006 роках, що також підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу  ( т.9 а.с. 139-142). Сама підсудна підтвердила, що надала банку завідомо неправдиву інформацію з метою отримання  кредитів.  З розрахунків поданих Старовижівським ТВБВ ВАТ „Державний ощадний банк України” (т.9 а.с.146,147) вбачається, що банку неповерненням кредитів заподіяні збитки в сумі 78229,16 грн., що більше як у 250 разів перевищують неоподатковуваний мінімум громадян.

    Приведені докази в їх сукупності підтверджують винність ОСОБА_2 у грубому порушенні трудового законодавства, у наданні, будучи службовою  особою суб’єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації банкові з метою одержання кредиту, у внесенні, будучи службовою особою до офіційних документів,  завідомо неправдивих відомостей та у внесенні, будучи службовою особою, до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, у розтраті чужого майна, вчиненому повторно шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою в групі осіб, а ОСОБА_3 – у розтраті чужого майна, вчиненому повторно за попередньою змовою в групі осіб та шляхом зловживання службовим становищем і у внесенні , будучи службовою особою, до офіційних документів неправдивих відомостей, а отже дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. 172 ч.1, ст. 222 ч.1, ст. 366 ч.1 і ч.2 і ст. 191 ч.3 КК України, а дії ОСОБА_3 за ст. 191 ч.3 і ст. 366 ч.1 КК України.

    З висновку судової психіатричної експертизи від 19.03.2009 р. вбачається, що ОСОБА_2 являється осудною і не потребує застосування примусових заходів медичного характеру, а тому підлягає покаранню за вчинені нею  протиправні дії.

    Обтяжуючих покарання підсудних обставин суд не вбачає.

    При призначенні покарання підсудним суд враховує, що один із вчинених ними злочинів відноситься до тяжких.

    Поряд з цим суд враховує і те, що обоє  підсудних щиро розкаялися у вчинених злочинах, раніше не судимі та що обоє позитивно характеризуються по місцю проживання і що ОСОБА_2 хворіє, та має психічні вади, а підсудна ОСОБА_3 негативно характеризується по місцю праці і вважає що для їх  виправлення слід призначити покарання кожній в межах санкції статтей Закону, за яким притягаються до кримінальної відповідальності, з застосуванням ст.75 КК України.

    Речові докази – кредитні справи, касові ордери та інші документи, які знаходяться в матеріалах справи, слід залишити на зберіганні в справі, а кредитні справи ВАТ „Ощадний банк України”, які знаходяться при справі, слід повернути Старовижівському ТВБВ ВАТ „Ощадбанк України”, в якому вони були вилучені.

    Судові витрати по справі в сумі 8233 грн.12 коп, пов’язані з проведенням  почеркознавчої експертизи, підлягають стягненню в дохід держави з підсудних з врахуванням їх винності та обсягом підроблених документів кожною з них, по яких проводилося дослідження.

    Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України,

                                                          суд –

                                                        з а с у д и в :

    ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.1ст. 172, ч.3 ст.191, ч.1 ст.222 та ч.1 і ч.2 ст. 366 КК України і призначити їй покарання:

    -за ч.1 ст.172 КК України 1 рік виправних робіт;

                                                                 -7-

    -за ст. 191 ч.3 КК України 4(чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з обліком, управлінням і розпорядженням матеріальними цінностями, строком на 2 роки;

    - за ст. 366 ч.1 КК України – 1 рік обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з обліком, управлінням і розпорядженням матеріальними цінностями, на 1 рік;

    -за ст. 366 ч.2 КК України – 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з обліком, управлінням і розпорядженням матеріальними цінностями  на 1 рік 6 місяців;

    -за ст.222 ч.1 КК України 1 рік обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з обліком, управлінням і розпорядженням матеріальними цінностями, на 1 рік.

    На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити для відбування ОСОБА_2 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з обліком, управлінням і розпорядженням матеріальними цінностями на 2 (два) роки.

   

           ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочинів передбачених ст. 191 ч.3 і ст. 366 ч.1 КК України і призначити їй покарання:

    -за ст. 191 ч.3 КК України 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов’язані з обліком, управлінням і розпорядженням матеріальними цінностями на 2(два) роки;

    -за ст.366 ч.1 КК України 1 рік обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з обліком, управлінням і розпорядженням матеріальними цінностями на 1 (один) рік.

    На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити для відбування ОСОБА_3 3(три) роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з обліком, управлінням і розпорядженням матеріальними цінностями на 2(два) роки.

    У відповідності до ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням при умові, що вони протягом 1(одного) року не вчинять нового злочину і протягом іспитового строку не будуть виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи і будуть повідомляти ці органи про зміну місця  проживання і роботи.

    Запобіжний захід на час вступу вироку в законну силу обом засудженим залишити підписку про невиїзд.

    Судові витрати, пов’язані з проведенням судової почеркознавчої експертизи стягнути в доход держави з ОСОБА_2 в сумі 4 тисячі гривень, з ОСОБА_3 в сумі 4223 (чотири тисячі двісті двадцять три) грн..12 коп.

    Речові докази – кредитні справи, касові ордери та інші бухгалтерські документи і документи звітності залишити на зберігання в матеріалах справи, а кредитні справи Старовижівського ТВБВ ВАТ „ Державний ощадний банк України” повернути цьому відділенню банку.

    На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський райсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ                                                                                                        О.М.КУЗЬМІНЕЦЬ

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація