справа №2-а-767
ПОСТАНОВА
Именем України
8 липня 2009 року с. Мілове
Суддя Міловського районного суду Чехов С.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Міловської райдержадміністрації Луганської області про стягнення недоплаченої щорічної компенсації на оздоровлення за 2006-2008 роки.
В С Т А Н О В И В:
До суду звернувся позивач ОСОБА_1 із адміністративним позовом у якому просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за 2006-2008 роки, визнати дії відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Міловської районної державної адміністрації Луганської області в недоплаті йому щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС категорії 1 інваліду 2-групи протиправними,а також стягнути з відповідача ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Міловської районної державної адміністрації Луганської області на його користь щорічну компенсацію на оздоровлення за 2006- 2008 роки у сумі 6175 гривень.
Свої вимоги позивач ОСОБА_1 мотивує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС 2-категорії, що підтверджується посвідченням серії А №351573, виданого 15 травня 2000 року Луганською обласною державною адміністрацією. Знаходиться на обліку у відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Міловської районної державної адміністрації Луганської області .
Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи” йому як учаснику ліквідації 2 категорії передбачена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Розмір заробітної плати за 2006 рік становив 350гривень на місяць, за 2007 рік -420гривень на місяць, за 2008 рік – 525 гривень на місяць. За період 2006 – 2008 рік виплата повинна становити у 2006 році 350 грн. х 5 мінімальних заробітних плат = 1750грн., у 2007 році 420 х 5 мінімальних заробітних плат = 2100 грн. ,у 2008 році 525 грн.х 5 мінімальних заробітних плат = 2625 грн. На оздоровлення за вказаний період з 2006 по 2008 роки виплачено за 2006 рік - 100 гривень, за 2007 рік – 100гривень,за 2008 -
100 гривень всього 300 гривень. Недоплата за вказані періоди становить за 2006 рік 1750 грн. -100 грн = 1650 грн., за 2007 рік 2100- 100 грн = 2000 грн., за 2008 рік 2625 грн – 100 грн = 2535 грн., всього недоплата становить 6175 гривень.
Він вважає, що відповідач грубо порушив норми ч.3, ст.22 Конституції України, та ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.”, а також невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб становить громадян у нерівні умови, підриває принципи довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про слухання справи без їх участі.
23 червня 2009 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Представник відповідача від ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення у Міловському районі Луганської області до судового засіданні не з'явився однак надав свої заперечення у яких посилається на те, що позов є безпідставним,необґрунтованим і задоволенню не підлягає, оскільки відповідно ст. 62 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що його застосування проводиться у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, і щорічна допомога на оздоровлення виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №836 -1996 року та № 562 від 12 липня 2005 року . Зазначеними постановами розмір виплати та видатків передбачених на це законами про державний бюджет на відповідний рік. Інвалідам 1-2 групи 120 гривень, інвалідам 3 групи 90 гривень, учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії 100 гривень,3 категорії-75 гривень. Відносно 2006-2008 років законодавцем призупинено дію ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в своїх діях порушень норм діючого законодавства не вбачають , крім того наполягають на підставу про пропущення строку для звернення до суду і у задоволенні його позовних вимог відмовити , та позов не визнають.
При таких обставинах суд приходить до висновку про можливе часткове задоволення заявлених позовних вимог.
За ст.99 КАС України “Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.”
Відповідно до ст. 100 КАС України “ Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін”.
При таких обставинах суд приходить до висновку,що позивачу ОСОБА_1 нічого не заперечувало звернутись до суду за захистом своїх порушених прав у відповідні роки які він вказав у позовній заяві а саме 2006,2007,2008 роки.
Оскільки строк звернення до суду за 2008 рік не скінчився слід вважати у цій частині позовних вимог можливо заявлені позовні вимоги задовольнити повністю. В другий частині заявлених позовних вимог за 2006,2007 роки належить відмовити у разі пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Позивач ОСОБА_1. відповідно посвідчення А № 351573 з копії якого видно, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 2 і має право на пільги і компенсації, встановлені Законами України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” (а.с.5)
Про посилання позивачем у своєму адміністративному позові на те , що він є інвалідом 2 групи та має категорію 1 нічім не обґрунтовано і будь яких доказів про це надано не було. При таких обставинах суд не може ураховувати пільги позивачеві з цих підстав.
Відповідно копії заяви позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Міловської райдержадміністрації Луганської області слід, що він довів до відома про порушення виплат соціальної допомоги на оздоровлення.(а.с.6)
Від отриманого листа який відповідач ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Міловської райдержадміністрації Луганської області направив до позивача ОСОБА_1 слід, що йому відмовлено у виплаті допомоги на оздоровлення у повному обсязі, оскільки користуються Постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року та № 562 від 12 липня 2005 року і порушень не вбачають. (а.с.7)
Згідно довідки про отримання допомоги позивач ОСОБА_1 за 2003 ,2004,2005,2006,2007,2008 роки отримав всього 453,40 гривень.(а.с.8)
Згідно ч. 4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року слід “ Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам 1-2 групи п'ять мінімальних заробітних плат, інвалідам 3 групи , дітям-інвалідам 4 мінімальних заробітних плат, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 2 категорії 5 мінімальних заробітних плат, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 3 категорії 3 мінімальних заробітних плат, кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків 3 мінімальних заробітних плат, евакуйованим із зони відчуження у 1986 році включаючи дітей 3 мінімальних заробітних плат.”
Однак дії цього закону прийнятими Законами України “Про державний бюджет на 2006 рік”. “Про державний бюджет на 2007 рік” було призупинено , відповідно до цього рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 зупинення визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік” де було викладено ч.4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року такій редакції “Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС , які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильської катастрофою щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України”.
Однак відповідно рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни які були внесені підпунктом 11, пункту 28, розділу II Закону України “Про державний бюджетна 2008 рік” визнано таким, що не відповідають Конституції України (є не конституційними).
Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок-скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
За таких обставинах та з урахуванням мінімальної заробітної плати яка відповідно до ст. 59 Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік” складала з 1 січня -515 гривень, з 1 квітня 525 гривень, з 1 жовтня 545 гривень, з 1 грудня 605 гривень а позивач ОСОБА_1 за значений період не отримав цілком щорічну допомогу на оздоровлення на його користь повинно бути стягнуто з урахування мінімальної заробітної плати з 1 квітня 525 гривень на час подання адміністративного позову відповідного року , що становить 525х 5 – 100 =2525 гривень.
Таким чином вимоги позивача ОСОБА_1 у цій частині адміністративного позову є законними, дії відповідача ОСОБА_2 праці та захисту населення Міловської районної адміністрації Луганської області є протиправними і не відповідають чинному законодавству.
Керуючись ч.4 ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, рішеннями Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, а також ст. ст.2,17,87,94, 158-163 КАС України,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково .
Визнати дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Міловської районної державної адміністрації Луганської області у недоплаті щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС
категорії 2, відносно ОСОБА_1 протиправними.
Стягнути з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Міловської районної державної адміністрації Луганської області на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну компенсацію на оздоровлення за 2008 рік у сумі 2525 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення до Міловського районного суду. Апеляційна скарга на постанову Міловського районного суду подається протягом 20 днів до Донецького адміністративного апеляційного суду, шляхом її направлення через Міловський районний суд після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження .Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано в строк. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: С.І. Чехов