Справа № 2-548/2009
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2009 року.
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого – судді Карпенко О.Л.
при секретарі - Пономаренко Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Новоукраїнка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення відшкодування майнової і моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення відшкодування 1600 грн. матеріальної шкоди та 1600 грн. відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 19 травня 2008 року близько 10 год. на його власному подвір?ї відповідач підбіг до нього та наніс декілька ударів в різні частини тіла, зокрема, в груди та черевну порожнину, висловлювався на його адресу брутальною лайкою, ображав його. Внаслідок побиття йому було завдано тілесних ушкоджень і він вимушено пройшов курс лікування у Новоукраїнській ЦРЛ. На придбання ліків він витратив 1600 грн. 06 коп. Вважає, що відповідач завдав йому фізичного болю, принизив його честь та гідність, через протиправні дії відповідача було ушкоджено його здоров?я, погіршився емоційний стан, втратив душевний спокій.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги повністю і надав додаткові поясненн про те, що вони з позивачем проживали в одному багатоквартирному будинку. Суперечка між ним і відповідачем виникла через дружину відповідача, яка 19 травня 2008 року почала висувати йому необгрунтовані претензії. Потім на подвір?я зайшов відповідач ОСОБА_2, який перебував у стані сп?яніння, і наніс йому один удар рукою в обличчя. Від цього удару він впав, а відповідач продовжував наносити йому удари ногами по тулубу. Більшість ударів було завдано в груди та живіт. Дружина відповідача ОСОБА_3 також нанесла йому удар металевим предметом в район ліктьового суглобу від чого у нього утворилося садно. Він звернувся до міліції з заявою про його побиття, але в порушенні кримінальної справи було відмовлено. Він скаржився на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи в прокуратуру району, але в задоволенні його скарги було відмовлено. ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП. Діями відповідача та його дружини йому було завдано численні тілесні ушкодження, тому він вимушений був лікуватися та витрачати кошти на лікування. Внаслідок дій відповідача йому завдано моральну шкоду. Крім того позивач пояснив, що суддя розглянув справу про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за скоєння дрібного хуліганства без його участі, а тому він має намір оскаржити цю постанову, але згодом позивач змінив свою думку і повідомив суду, що постанову він не оскаржив і оскаржувати не буде.
Відповідач ОСОБА_2 подав письмові заперечення на позов в яких вказав, що позов він не визнає. Відповідач сам створив конфліктну ситуацію, тому він розхвилювався і висловлювався нецензурною лайкою на адресу позивача, порушив громадський порядок і спокій, але будь-яких дій, пов?язаних із застосуванням до позивача фізичної сили не вчиняв. Крім того вимоги позивача про стягнення 1600 грн. майнової шкоди є необгрунтованими так, як згідно доданої позивачем до заяви довідки Новоукраїнської ЦРЛ на лікування він витратив 123 грн. На його думку довідка лікаря не може містити відомості про вартість ліків. Додані до заяви фінансові чеки на придбання ліків на суму,. що не перевищує 700 грн., але позивач стверджує, що розмір його витрат на лікування становить 1600 грн. Позивачем не зазначено у заяві в чому полягає завдана йому моральна шкода.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав і надав додаткові пояснення про те, що 19 травня 2008 року він перебував на роботі, коли йому зателефонувала дружина ОСОБА_3 і повідомила, що ОСОБА_1 побив її. Він відпросився з роботи і прийшов додому де вже були працівники міліції, яких викликала його дружина. Він був обурений поведінкою позивача тому висловився в його адресу нецензурною лайкою, але фізичного насилля відносно відповідача не вчиняв, як не вчиняла його і дружина.
Ухвалою суду до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_3
В судовому засіданні вона позов не визнала і надала пояснення про те, що позивач перекручує дійсні обставини справи так, як саме він вдарив її ногою. Вона ж ніяких ударів позивачу не завдавала. Про те, що сталося вона повідомила по телефону свого чоловіка ОСОБА_2 а потім, викликала працівників міліції. Коли додому прийшов ОСОБА_2 то він висловлювався на адресу позивача лайкою, але ніяких ударів йому не завдавав.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд встановив наступні обставини справи та визначив відповідні до них правовідносини.
При розгляді справ про відшкодування майнової і моральної шкоди підлягають встановленню: наявність такої шкоди, протиправність дій її заподіювача, наявність причинного зв?зку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останього в її заподіянні.
Згідно ст. 10 ч. 3 та ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач послався на те, що 19 травня 2008 року відповідачі нанесли йому ряд ударів в різні частини тіла і спричинили тілесні ушкодження та розлад здоров?я.
Відповідачі в судовому засіданні ці обставини не визнали, а тому ці обставини підлягають доказуванню.
Однак вони не підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами. Так, посилання позивача на постанову дільничого інспектора міліції від 27 травня 2008 року (а.с. 8) про відмову в порушенні кримінальної справи є безпідставним так, як з її змісту вбачається, що органи внутрішніх справ не було достовірно встановлено факт завдання ударів ОСОБА_2 ОСОБА_1 Письмові пояснення ОСОБА_4 (а.с.9), які підписані також Мурса про те, що вони нібито особисто бачили і чули, як 19 травня 2009 року на початку одинадцятої ранку на подвір?ї «шум, крик», «брудну лайку», «його били ІНФОРМАЦІЯ_1, не можуть бути використані, як показання свідків. Не можуть бути використані вони і в якості письмових доказів так, як з цих пояснень не можна встановити
достовірно місце де відбувалися описані події, склад учасників події, хто з них висловлювався брутальною лайкою, хто і кого бив. В судовому засіданні позивач відмовився від допиту вказаних осіб, як свідків по справі.
З довідки Новоукраїнської ЦРЛ (а.с. 6) вбачається, що ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікуванні в хірургічному відділенні з 19 травня 2008 року з діагнозом множинні забої грудної клітини, ліктьових суглобів, садна правого ліктьового суглобу. Однак з вказаної довідки вбачається лише факт заподіяння шкоди здоров?ю позивача, але з неї неможливо встановити обставини виникнення тілесних ушкоджень виявлених у позивача.
Інших доказів на підтвердження цих обставин позивач не подав.
Крім того твердження позивача про нанесення йому тілесних ушкоджень відповідачкою ОСОБА_3 також не підтверджено доказами.
Відповідно до ст. 61 ч. 4 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов?язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно постанови судді Новоукраїнського районного суду Стальнікова В.М. від 05 червня 2008 року по справі № 3-2475/2008 19 травня 2008 року близько 10 год. 30 хв. в АДРЕСА_1, ОСОБА_2 висловлювався брутальною лайкою в адресу ОСОБА_1
Позивач у судовому засіданні заперечував постанову судді посилаючись на те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не було повно і об?єктивно встановлено обставини справи. Проте позивач відмовився оскаржувати цю постанов. Таким чином, обставини викладені у вказаній постанові судді не підлягають доказуванню.
Ст. 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а згідно ст. 27 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності і не може бути підданий такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
З гідно змісту ст.ст. 297 ЦК України гідність особи є недоторканою, кожен має право звернутися до суду з позовом про захист його гідності.
Усні висловлювання відповідача ОСОБА_2 на адресу позивача нецензурною лайкою, являються винними протиправними діями. Ці висловлювання були образливими для позивача, завдали йому душевного болю, принизили його людську гідність.
Статтєю 23 ч. 2 п. 4) ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Право особи на відшкодування моральної шкоди передбачено ст. 23 ч. 1, ст. 1167 ЦК України.
Згідно ст. 23 ч. 2 п. 4) та ст. 23 ч. 3 ЦК України моральна шкода, яка полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи, відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Суд вважає, що позивач довів факт заподіяння йому відповідачем ОСОБА_2 моральної шкоди. Однак, суд також прийшов до висновку, що розмір відшкодування завданої моральної шкоди, про стягнення якого просить позивач і який оцінений ним у 1600 грн., є необгрунтовано високим та має бути зменшений.
Крім того, моральну шкоду позивачу завдано не спільними діями відповідачів, а тому вони не можуть нести солідарну відповідальність перед позивачем. У зв?зку з доведенням вини відповідача ОСОБА_2 у заподіянні моральної шкоди позивачу, відповідальність покладається на нього.
Враховуючи характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, ступінь вини відповідача ОСОБА_2 і керуючись вимогами розумності і справедливості, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 200 грн. відшкодування завданої моральної шкоди.
Крім того, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати (а.с. 2, 3, 4) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 11 ч. 2 п. 3), ст. 23, ст. 1167 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 200 (двісті) грн. 00 коп. відшкодування моральної шкоди та 21 (двадцять одну) грн. 00 коп. відшкодування судових витрат, а всього 221 (двісті двадцять одну) грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом наступних двадцяти днів після подання заяви.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий : О. Л. Карпенко