донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.04.2016 р.           справа №3/3/118

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю представників:

від позивача:не з’явився;

від відповідача : від ДВС:ОСОБА_4 – за довіреністю; не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "ОСОБА_5 Енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС", м. Енергодар

на ухвалу господарського суду Запорізької області

від20.01.2016 р.

у справі№ 3/3/118 (суддя: Алейникова Т.Г.)

за позовом АТЗТ "Інститут проблем атомних станцій", м. Одеса

до за участюДержавного підприємства "ОСОБА_5 Енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС", м. Енергодар Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ в Запорізькій області, м. Запоріжжя

простягнення 98 333 грн. 34 коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.07.2001 р. по справі № 3/3/118 позовні вимоги АТЗТ "Інститут проблем атомних станцій" (далі – АТЗТ "ІПАС", позивач) задоволені частково, стягнуто з Державного підприємства "ОСОБА_5 Енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" (далі – ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС", відповідач) на його користь 71 960 грн. 00 коп. основного боргу, 719 грн. 60 коп. витрат по державному миту та 50 грн. 49 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

05.08.2001 р. господарським судом Запорізької області виданий наказ по справі № 3/3/118 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 72 730 грн. 09 коп.

06.01.2016 р. відповідач звернувся до господарського суду Запорізької області із заявою про визнання наказу № 3/3/118 від 05.08.2001 р. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.01.2016 р. по справі № 3/3/118 у задоволенні зазначеної заяви відповідача відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована недоведеністю факту заміни сторони у виконавчому провадженні, що виключає можливість припинення зобов’язання у зв’язку з припиненням існування Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський тепличний комбінат" і, відповідно, визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.01.2016 р., ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить вказану ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву відповідача про визнання наказу від 05.08.2001 р. у даній справі таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що ухвалу суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, при невідповідності висновків обставинам справи.

Скаржник зазначає, що листом від 17.12.2003 р. № 03-49/2 позивач повідомив відповідача про відступлення права вимоги на суму 71 960 грн. 00 коп. за договором № 25/99 від 10.01.1999 р. на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський тепличний комбінат", борг з боку відповідача перед позивачем склав 770 грн. 09 коп.

Апелянт зазначає, що зобов’язання відповідача перед позивачем було припинено належним виконанням, а зобов’язання відповідача перед Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський тепличний комбінат" було припинено у зв’язку з ліквідацією кредитора.

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ в Запорізькій області проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у запереченнях на апеляційну скаргу, зокрема вказує на те, що вищезазначений наказ, який виконувався в рамках виконавчого провадження № 3251825 виконано в повному обсязі, про що винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

Представники позивача та Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ в Запорізькій області в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи всі учасники процесу були повідомлені належним чином.

В ухвалі про порушення апеляційного провадження від 23.03.2016 р. у вступній частині допущено описку, датою винесення оскаржуваної ухвали визначено "19 лютого 2016 р."

Частиною 1 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Враховуючи зазначене, описка підлягає виправленню, датою винесення ухвали господарського суду Запорізької області слід вважати 20.01.2016 р.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 811 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, 15.02.2002 р. відділом державної виконавчої служби Енергодарського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 3/3/118 від 05.08.2001 р., виданого господарським судом Запорізької області, про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 72 730 грн. 09 коп. (далі - виконавче провадження).

13.09.2012 р. виконавче провадження було прийнято до виконання Відділом.

Відповідно до приписів Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" виконавче провадження зупинялось та поновлювалось.

03.07.2014 р. Законом України "Про несення змін до деяких законів України, щодо забезпечення розрахунків у паливно-енергетичному комплексі" №1571 - VII були внесені зміни у пункт 3.4 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та продовжено строк дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу до 01.01.2016 року. Таким чином, 01.01.2016 р. закінчився строк дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу.

04.01.2016 р. державним виконавцем Відділу поновлено виконавче провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому проваджені є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична чи юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична чи юридична особа, визначена виконавчим документом. В даному випадку стягувачем за виконавчим документом є АТЗТ "Інститут проблем атомних станцій", ЄДРПОУ 25053003.

Згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 8 вищевказаного Закону у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов’язкові тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно висновків, викладених в ухвалі Верховного Суду України від 18.02.2009 р. по справі №6-5527свО8 підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва (так само як і внаслідок виконання зобов'язання за боржника поручителем, майновим поручителем, або іншою третьою особою) буде пряма вказівка акта цивільного законодавства (ч. З ст. 11 ЦК України), а також настання певних обставин, які мають юридичне значення. Однак переданим кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) не є правонаступництвом. Заміна сторони у виконавчому провадженні можливо лише в одному випадку - правонаступництва.

Верховний Суд України в ухвалі від 19.08.2014 р. по справі № 3-56гс14 дійшов висновку, що питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов’язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 25 ГПК України.

Заміна кредитора у зобов’язанні, як і саме зобов’язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов’язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

Також слід зазначити, що відповідно до даної ухвали Верховного Суду України відступлення права вимоги сторони у справі, не замінюючи кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена, а тому, доводи відповідача з посиланням на ст. ст. 11, 104, 509, 510, 512, 598, 609 Цивільного кодексу України про те, що відбулась заміна сторони у правовідносинах з позивача на Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський тепличний комбінат" є необґрунтованими.

Згідно з ч. 2 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом

Пунктом 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" та частиною четвертою статті 117 Господарського процесуального кодексу України встановлені підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: - якщо його видано помилково; - якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Тобто, частина 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку про відповідність оскаржуваної ухвали нормам матеріального та процесуального законодавства, тому, оскаржувана ухвала підлягає залишенню у силі.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст.ст. 25, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105, 106, 117, Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "ОСОБА_5 Енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.01.2016 р. у справі № 3/3/118 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.01.2016 р. у справі №3/3/118 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                                                К.І. Бойченко

Судді                                                                                                    Л.Ф. Чернота                              

                                                                                                              ОСОБА_3

Надруковано: 5 прим.

                                                                                                     1.позивачу

                                                                                                     1. відповіду

                                                                                                     1. у справу

                                                                                                     1. апеляційному суду

                                                                                                     1. ГСЗО