Справа №1-97/2009р.                                                                

                                                                  В И Р О К  

                                                    І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

15 липня 2009 року. Кіровоградський  районний  суд  Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Мурашко С.І.,

при секретарі – Переверзєвій І.О.,

за  участю прокурора – Ремеза А.П.,

захисника - ОСОБА_1

потерпілого – ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу по обвинуваченню:

            ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, уродженця АДРЕСА_1   ІНФОРМАЦІЯ_2  із базовою загальною середньою освітою, ІНФОРМАЦІЯ_3  непрацюючого,     інваліда 3-ї групи з дитинства, проживаючого в АДРЕСА_2  раніше судимого 23.12.2002 року         Кіровоградським районним судом за ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст.ст.     75, 76 КК України  на 3 роки позбавлення волі  з іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні злочину передбаченого ст.185 ч.2 КК України                                                      

                                                               В С Т А Н О В И В :

    16.04.2004 року, близько 09.00 год., ОСОБА_3 , перебуваючи в будинку належному ОСОБА_2  розташованому по АДРЕСА_2  де тимчасово проживав,  скориставшись відсутністю в будинку господаря та його сімґї, таємно викрав з сейфа гроші в сумі 1500 грн. та чоловічі босоніжки вартістю 100 грн., що знаходились  в будинку. З викраденим ОСОБА_3  з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним  на свій розсуд, чим завдав   ОСОБА_2   матеріальну шкоду на загальну суму 1600 грн.

      Підсудний ОСОБА_3  свою вину визнав повністю та показав, що вчинив крадіжку при зазначених обставинах. У вчиненому розкаюється.

Крім повного визнання своєї вини, вина підсудного у скоєному повністю підтверджується  зібраними по справі доказами, які  досліджені і перевірені в ході  судового слідства, а саме:

-показами  потерпілого ОСОБА_2  який показав, що підсудний проживав у його будинку та доглядав за його хворою дружиною,  яка є інвалідом першої групи. 16.04.2004 року він поїхав в м.Кіровоград  разом із сином, а повернувшись додому  виявив нестачу 1500 грн та босоніжок. Брати кошти підсудному він не дозволяв. На теперішній час збитки йому відшкодовані повністю і до підсудного немає ніяких прерензій;

    - показами свідка ОСОБА_4 , покази якого оголошені в залі судового засідання відповідно до ст.306 КПК України,  який дав аналогічні покази потерпілого.

    Крім того вина підсудного підтверджується :

    -протоколом огляду місця події від 20.04.2004 року, в ході якого було оглянуто домоволодіння належне ОСОБА_2  (а.с.5);

      -довідкою експерта НОМЕР_1  від 26.04.2004 року, що вартість босоніжок становить 100 грн. (а.с.14);

    При таких обставинах, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина підсудного у вчинені злочину в судовому засіданні доказана повністю.

    Дії підсудного   ОСОБА_3  необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України,  так як він вчинив таємне викрадення чужого майна /крадіжку/, вчинену повторно.

         Призначаючи покарання підсудному суд виходить із вимог ст.65  КК України, щодо ступеня тяжкості вчиненого  ним злочину, обставин що помґякшують і обтяжують його покарання.

         Підсудний скоїв злочин середньої тяжкості, в період іспитового строку,  по місцю  проживання характеризується посередньо, є розумово відсталим, інвалід 3-ї групи з дитинства.

         Помґякшуючими  покарання обставинами суд вважає його щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди.           Обтяжуючих покарання обставин судом не виявлено.  

         Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи НОМЕР_2  від 25.01.2008 року,   ОСОБА_3  в момент скоєння правопорушення страждав  і в даний час страждає легкою розумовою відсталістю, про що свідчать дані анамнезу: З дитинства відставав в розвитку, навчався в допоміжній школі, неодноразово знаходився на обстеженні в Кіровоградській облпсихлікарні. За даними проведеного обстеження інтелект знижений. Словниковий запас обмежений. Мислення по типу конкретного. Не розуміє переносного змісту прислів’їв і приказок. Проте ступінь розумового недорозвинення така, що не позбавляла його  можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. Підпадає під дію ст.

19 ч.1 КК України. У відношенні  інкримінуємого йому правопорушення слід вважати осудним. Застосування заходів медичного характеру не потребує.

          ОСОБА_3  будучи  раніше судимим 23.12.2002 року Кіровоградським районним судом за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України на 3 роки позбавлення волі  з  іспитовим строком на 3 роки, скоїв злочин в період іспитового строку, а тому при призначенні покарання за новий злочин, необхідно частково приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком суду згідно з вимогами ст.71 КК України.

    Приймаючи до уваги особу винного, який є розумово відсталим, інвалідом 3-ї групи з дитинства, наявність інших помґякшуючих обставин,  суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе лише в місцях позбавлення волі.  

        Керуючись ст.ст. 321-324 КПК  України, суд

З А С У Д И В:

          ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України  і призначити  покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

    На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання призначену вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2002 року  1 рік та 1 місяць і остаточно  призначити ОСОБА_3  покарання  у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць, рахуючи строк відбування покарання з 22.06.2009 року, а також зарахувати йому у строк відбування покарання перебування його під вартою з 09.01.2008 року по 21.04.2008 року.

      Міру запобіжного заходу   ОСОБА_3 .  залишити без змін – взяття під варту.

            Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя