У х в а л а

4 квітня 2016 рокум. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Мартинюк В.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 22 жовтня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У лютому 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, із пропуском строку на касаційне оскарження, в якій порушувалось питання про поновлення цього строку із посиланням на поважність причин його пропуску.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 лютого 2016 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для надання доказів в обґрунтування заяви про поновлення строку.

У березні 2016 року ОСОБА_2 направив заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якої зазначив, що касаційну скаргу направив вчасно, проте її було залишено без руху, в зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 326 ЦПК України, і згодом у зв'язку з не усуненням недоліків, у лютому 2016 року, повернуто.

Зазначав, що у зв'язку з перебуванням у відрядженні і відсутністю за місцем проживання не отримав копію ухвали, а про її існування його повідомили в телефонному режимі. Проте інформацію він отримав не в повному обсязі.

Наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів касаційного провадження №34672ск15 у листопаді 2015 року ОСОБА_2 було направлено касаційну скаргу на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 22 жовтня 2015 року.

Оскільки касаційна скарга не відповідала вимогам ст. 326 ЦПК України ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2015 року її залишено без руху та надано строк для усунення недоліків: доплатити судовий збір, надати завірені копії судових рішень, та надати підписану скаргу.

Вимоги зазначеної ухвали виконано в частині доплати судового збору, проте копій рішень та підписаної заявником касаційної скарги надано не було.

В зв'язку з чим касаційна скарга, ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 грудня 2015 року визнана неподаною і повернута заявнику.

Таким чином вбачається, що причини пропуску строку на касаційне оскарження не є поважними, оскільки заявником не було виконано вимоги ухвали про усунення недоліків касаційної скарги в зв'язку з чим остання була повернута.

Статтею 129 Конституції України передбачена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особи право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Із листа Верховного Суду України від 25 січня 2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може потягнути за собою порушення прав інших учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 328 ЦПК України у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені підстави пропущення процесуального строку на касаційне оскарження є неповажними.

Керуючись ст. ст. 325, 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 22 жовтня 2015 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ В.І. Мартинюк