Справа № 22-ц-756                                                   Головуючий у 1-й інстанції Оснач С.В.

Категорія48                                                               Суддя-доповідач  Семеній Л.І.

У Х В А Л А

і м е н е м   У к р а ї н и

09 червня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі :

           головуючого  -  Дубровної В.В.

           суддів             -   Семеній Л.І., Кононенко О.Ю.,

           при секретарі судового засідання - Чуприні В.І.,

           та осіб, які беруть участь у справі - відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 15 квітня          2009 року

у справі за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1

про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 15 квітня 2009 року позов ОСОБА_2задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1народження, мешканки АДРЕСА_1не працюючої на користь ОСОБА_2на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2народження аліменти у твердій грошовій сумі 115 грн. та сина ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_3народження аліменти у твердій грошовій сумі 115 грн., а всього           230 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 22.12.2008 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави 51 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким визначити розмір аліментів на користь ОСОБА_2на утримання неповнолітніх синів в розмірі менш ніж в         1/6 частині її заробітку. Зазначає, що при визначенні аліментів суд першої інстанції не взяв до уваги її матеріальний стан, а також те, що на її утриманні знаходиться неповнолітня дитина від іншого шлюбу.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, яка підтримала скаргу з мотивів в ній викладених, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка зобов'язана утримувати своїх неповнолітніх синів до досягнення ними повноліття.

Цей висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що з 1991 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітніх синів ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2народження, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5народження.

19 жовтня 2001 року шлюб між сторонами розірвано. Неповнолітні сини залишилися проживати разом з батьком та знаходяться на його утриманні.   Мати проживає окремо, має іншу сім'ю,  матеріальної допомоги на їх утримання не надає.

Частина 1 ст. 180 СК України передбачає обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_1 має задовільний стан здоров'я, але  на даний час тимчасово ніде не працює, регулярного заробітку не має,  тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про обов'язок відповідачки надавати матеріальну допомогу на утримання  дітей у твердій грошовій сумі.

Посилання апелянта на те, що при визначенні розміру аліментів суд не врахував її матеріальний стан, а також те, що вона має на своєму утриманні сина від другого шлюбу ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4народження, не заслуговують на увагу, оскільки при їх визначенні судом першої інстанції були враховані обставини, передбачені ст. 182 СК України.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Обставини, на які посилається апелянт, були предметом дослідження суду першої інстанції і отримали об'єктивну оцінку.

Рішення суду узгоджується з доказами, наявними у справі, а тому підстав для його скасування не вбачається.

 Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315,319  ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 15 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проглошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - Дубровна В.В.

Судді - Семеній Л.І., Кононенко О.Ю.

З оригіналом згідно: суддя                                     Л.І.Семеній