ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"18" липня 2006 р. | Справа № 15/202/06 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 18.07.2006 р.
від позивача: Приходько Д.І., довіреність від 24.05.2006р.;
від відповідачів: Калаянов В.Б., довіреність від 10.03.2006р. –ТОВ „Пансіонат Колос корпус №4”, ПП „Анаконда”;
Представники ДУП „Бендерський завод залізобетонних труб” в судове засідання не з’явилися, належним чином про час та місце проведення судового засідання повідомлені.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства Пересувної механізованої колони №15 „Дунайводбуд”
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 29.05.2006р.
у справі №15/202/06
за позовом Відкритого акціонерного товариства Пересувної механізованої колони №15 „Дунайводбуд”
до 1) Державного унітарного підприємства „Бендерський завод залізобетонних труб”
2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат Колос корпус №4”
3) Приватного підприємства фірми „Анаконда”
про визнання установчого договору недійсним
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Присутнім в судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки. Усних клопотань, в тому числі відводу суддям колегії не заявлено.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2006р. поновлено провадження у справі.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.05.2006р. по справі №15/202/06 (суддя Семенов А.К.) відмовлено у задоволенні позовних вимог ВАТ ПМК №15 „Дунайводбуд” до ДУП „Бендерський завод залізобетонних труб”, ТОВ „Пансіонат Колос корпус №4” та ПП фірми „Анаконда” про визнання установчого договору недійсним, з тих підстав, що: 1) сторонами установчого договору про створення ТОВ „Пансіонат Колос корпус №4” є ПП „Анаконда” та ДУП „Бендерський завод залізобетонних труб”, а позивач –ВАТ Пересувна механізована колонна №15 „Дунайводбуд” не є стороною у вказаному установчому договорі, у позові останнім не вказано, які саме права та охоронювані законом інтереси позивача порушені відповідачами при створенні ТОВ „Пансіонат Колос корпус №4”, так як договір оренди ВАТ ПМК №15 „Дунайводбуд” та ДУП „Бендерський завод залізобетонних труб” укладено 04.05.2005р., отже позивачем не доведено в розумінні ст. 33 ГПК України порушення відповідачами його прав та охоронюваних законом інтересів при створенні ТОВ „Пансіонат Колос корпус №4”; 2) строк дії договору оренди від 04.05.2005р., який укладено між ДУП „Бендерський завод залізобетонних труб” та ВАТ ПМК №15 „Дунайводбуд”, та додатків до нього закінчився 04.04.2006р., а позовна заява подана 18.04.2006р., тобто після закінчення строку дії договору; 3) позивачем не надано доказів недійсності довіреності, виданої ДУП „Бендерський завод залізобетонних труб” гр. Дащенко В.Б., від 27.11.2000р..
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 13.06.2006р. звернулося ВАТ ПМК №15 „Дунайводбуд”, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 29.05.2006р. по справі №15/202/06 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, мотивуючи це тим, що: 1) майно, що передано за установчим договором до ТОВ „Пансіонат Колос корпус №4”, було передано в оренду ВАТ ПМК №15 „Дунайводбуд” за договором оренди від 04.05.2006р., на підставі якого у ВАТ ПМК №15 „Дунайводбуд” виникло право на користування спірним майном, отже спірна установча угода про створення ТОВ „Пансіонат Колос корпус №4” порушує права позивача на користування спірним майном; 2) за довіреністю від 27.11.2000р. гр. Дащенко В.Б. був уповноважений представляти інтереси ДУП „Бендерський завод залізобетонних труб” тільки з оформлення документів, які засвідчують право власності на спальний корпус №4 пансіонату „Колос”, без права на його відчуження, якщо ж вважати, що вказана довіреність дійсно видавалася, то вона не може підтверджувати належність повноважень у представника Дащенко В.Б., тому що згідно з п. 1.6 Статуту ДУП „Бендерський завод залізобетонних труб”, затвердженого 23.08.1994р., останнє може виступати засновником інших підприємств тільки за рішенням власника, котрим відповідно до п.1.1 Статуту є держава, але такого рішення власник не приймав.
В апеляційній скарзі позивачем заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів - статуту ДП „Бендерський ЗЗБТ”, мотивоване тим, що справу було розглянуто місцевим судом без участі представника позивача.
Приймаючи до уваги вимоги ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, колегія вважає необхідним задовольнити клопотання позивача та залучити копію статуту ДП „Бендерський ЗЗБТ” до матеріалів справи.
10.07.2006р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ „Пансіонат Колос корпус №4” надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить рішення залишити без змін, оскільки воно відповідає дійсним обставинам справи та чинному законодавству, а апеляційну скаргу без задоволення.
18.07.2006р. до Одеського апеляційного господарського суду від ДУП „Бендерський завод залізобетонних труб” надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач погоджується з апеляційною скаргою та просить суд, рішення господарського суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити та визнати установчу угоду про створення ТОВ „Пансіонат Колос корпус №4” недійсною.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Відповідно до установчого договору від 29.03.2001 р., юридична особа України ПП фірма „Анаконда” та юридична особа Молдови ДП „Бендерський завод залізобетонних труб” (Завод) створили товариство з обмеженою відповідальністю „Пансіонат Колос корпус 4”, з юридичною адресою на території України - м. Миколаїв, вул. Ленінградська, 3-д, кв. 68.
Згідно з п. 3.1. установчого договору, для забезпечення діяльності Товариства створюється Статутний фонд за рахунок внесків учасників, розмір якого буде складати 114000 гри., поділений на 100 часток, по 1140 грн. кожна. Внесок ПП Фірми „Анаконда” у статутний фонд складає 57000 грн., і на момент реєстрації формується 30% вартості частки майном: будматеріалами на суму 17100 грн., решта формується грошовими коштами або майном протягом року з моменту реєстрації товариства. Внесок Заводу становить 57000 грн., що складає 50 часток у Статутному фонді; частка Заводу формується повністю майном, яким є пансіонат „Колос”: корпус №4 на 250 місць та санітарний блок, що знаходиться за адресою с. Коблево Березанського району Миколаївської області.
30.03.2001 р. реєстраційно-ліцензійною палатою Миколаївського міськвиконкому зареєстровано Статут ТОВ „Пансіонат Колос корпус 4”, п. 2.1. якого передбачає розподіл часток у Статутному фонді між учасниками Товариства та порядок їх формування, аналогічний п. 3.1. Установчого договору.
04.05.2005 р. Завод уклав з позивачем ВАТ Пересувна механізована колона №15 „Дунайводбуд”, у простій письмовій формі, договір оренди № 1 від спального корпусу пансіонату „Колос № 4” з інженерними комунікаціями, дорожнім тротуарним покриттям та дерев’яними спорудами, розташованого в зоні відпочинку Коблево, с. Коблево Березанського району Миколаївської області (далі - пансіонат), строком на 11 місяців відповідно до зміни від 16.05.2005 р.
18.04.2006 р. ВАТ ПМК № 15 „Дунайводбуд” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до відповідачів - ДУП „Бендерський завод залізобетонних труб” та ТОВ „Пансіонат Колос корпус 4” про визнання установчої угоди від 29.03.2001 р. про створення ТОВ „Пансіонат Колос корпус 4”, яка укладена між ПП Фірмою „Анаконда” та ДУП „Бендерський завод залізобетонних труб”, недійсною, з підстав, що згідно договору оренди № 1 від 04.05.2005 р., зі змінами від 16.05.2005р., він є орендарем пансіонату „Колос-4”, який було незаконно передано у 2001 році до статутного фонду ТОВ „Пансіонат Колос корпус 4”.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.05.2006 р. залучено до участі у справі третього відповідача - ПП фірму „Анаконда”.
29.05.2006 р. позивач подав до господарського суду Миколаївської області заяву про уточнення позовних вимог, в якому посилається на доповнення до договору оренди від 03.04.2006р., та на відсутність у гр. Дащенко В.Б. належних повноважень на укладення від імені ДУП „Бендерський завод залізобетонних труб” спірної установчої угоди.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.11.2005 р. (суддя Семенов А.К.) у позові відмовлено з підстав, наведених у описовій частині постанови.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ВАТ ПМК №15 „Дунайводбуд”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Миколаївської області слід залишити без змін з огляду на таке.
Позивач у позовній заяві та в апеляційній скарзі стверджує про порушення спірним установчим договором від 29.03.2001р. його права користування пансіонатом на підставі договору оренди від 04.05.2005 р. Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що права та інтереси позивача не порушені самим фактом укладення 29.03.2001 р. установчого договору та передачі пансіонату до статутного фонду ТОВ „Пансіонат Колос корпус 4”, оскільки на той момент право позивача на користування пансіонатом ще не виникло, отже не могло бути порушеним.
Згідно ст. 1 ГПК України, ст. 15 ЦК України, підприємство має право звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних праві охоронюваних законом інтересів, а не прав та інтересів інших осіб.
Позивач обґрунтовує вимогу про визнання установчого договору недійсним виходячи з відсутності у представника Заводу, як сторони установчого договору, повноважень діяти від імені Заводу, та можливості відчуження майна Заводу лише за рішенням його власника. Виходячи зі змісту позовних вимог, позивач намагається визнати право власності Заводу на пансіонат, та звернувся до суду в інтересах одного з відповідачів, що суперечить ст.1 ГПК України, ст.15 ЦК України.
Викладене само по собі є підставою для відмови у позові, а питання права власності на корпус №4 пансіонату Колос може бути предметом окремого судового спору.
З огляду на це, судова колегія не вважає необхідним досліджувати у цьому судовому процесі питання наявності або відсутності у Дащенко В.Б. повноважень на підписання від імені Заводу установчого договору про створення ТОВ „Пансіонат Колос корпус 4”, та не вбачає порушення судом першої інстанції ст. 5 Закону „Про підприємства в Україні” та ст. 62 ЦК УРСР, оскільки суд, встановивши відсутність у позивача права вимоги, і не повинен був досліджувати питання правомірності створення ТОВ „Пансіонат Колос корпус 4”.
Проте колегія вважає необхідним відзначити, що за змістом довіреності від 27.11.2000 р., виданої директором Заводу Федоровим С.І. строком дії до 27.11.2001р., Дащенко В.Б. має право розпорядження спальним корпусом №4 пансіонату „Колос”, у тому числі право підписувати установчі документи, зміни до них, робити внески до статутного фонду спільних підприємств тощо.
З цих же підстав колегія не приймає до уваги посилання апелянта на Статут Заводу, затверджений міністром сільського господарства і продовольства Придністровської молдавської республіки 23.08.1994 р., відповідно до п. 1.6. якого Завод може за рішенням власника (держави) виступати засновником спільних підприємств шляхом передання частини державного майна без права наступного продажу (передання), та статут такого спільного підприємства затверджується власником Заводу. Разом з цим колегія відзначає, що Завод знаходиться на території держави - Молдови, отже лише органи влади Молдови мають право затверджувати юридичні документи стосовно Заводу як державної власності, зокрема встановлювати обмеження повноважень директора Заводу. Придністровська молдавська республіка юридично не існує як окрема держава, що є загальновідомим фактом.
За наведеними обставинами позивач має право пред’являти вимоги лише до Заводу, як до орендодавця за договором оренди від 04.05.2005р., який з тих чи інших причин не виконав зобов’язання по передачі пансіонату позивачу. Доводи позивача, що Завод не знав про створення у 2001 році ТОВ „Пансіонат Колос корпус №4”, спростовується актом приймання підрядних робіт по пансіонату Колос корпус №4 форми КБ-2в на суму 82896 грн., які виконані на замовлення ТОВ „Пансіонат Колос корпус №4”, затвердженим 04.11.2002р. директором Заводу Федоровим С.І..
Також, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності у позивача права користування пансіонатом на день звернення з позовом до суду, оскільки строк дії договору оренди від 04.05.2005 р., визначений п. 8.1 договору, зі змінами від 16.05.2005р. і доповненням від 03.04.2006 р., закінчився 03.04.2006 р. Згідно доповнення від 03.04.2006 р. до цього договору оренди, договір продовжується і укладається з моменту підписання строком на 11 місяців, тобто це доповнення за своїм змістом не продовжує строк дії договору. До того ж продовження його дії на строк більше одного року суперечить ст.ст. 793, 794 ЦК України, відповідно до яких договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) на 1 рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 29.05.2006р. по справі №15/202/06 залишити без змін, апеляційну скаргу ВАТ Пересувна механізована колона №15 „Дунайводбуд” - без задоволення.
Відповідно ч. 3 ст. 105 ГПК України, постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в місячний строк з дня її прийняття.
Головуючий суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: О.Т. Лавренюк