ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"20" липня 2006 р. | № 36/12-2742/1 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,
при секретарі судового засідання Г.В. Селіховій,
за участю представників сторін
від позивача: А.М. Чуприна
від відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва
на ухвалу господарського суду Миколаївської області
від 29.05.2006р.
№ 36/12-2742/1 про повернення позовної заяви
за позовом ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва
до ТОВ „Руна-Трейд”, м. Миколаїв
про визнання установчих та реєстраційних документів недійсними з дати реєстрації;
визнання свідоцтва №19616221 про реєстрацію платника податку на додану вартість недійсним з дня його видачі,
встановив:
ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовом про визнання установчих та реєстраційних документів ТОВ „Руна-Трейд” недійсними з дати реєстрації та визнання свідоцтва № 19616221 про реєстрацію ТОВ „Руна-Трейд” як платника податку на додану вартість недійсним з дня його видачі. Позов мотивовано тим, що ТОВ „Руна-Трейд” було зареєстровано на підставну особу з метою ухилення від сплати податків, оскільки особи, які здійснювали господарську діяльність від імені ТОВ „Руна-Трейд” свідомо приховували своє місцезнаходження та не сплачували податки.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.05.2006р. (суддя А.К. Семенов) позовну заяву повернуто позивачу. Ухвала мотивована тим, що ця справа не підвідомча господарському суду, як суду, на який тимчасово покладено обов’язок вирішення адміністративних справ, оскільки позов про визнання недійсними установчих документів ТОВ „Руна-Трейд” має бути поданий і до його засновника, яким згідно Статуту товариства є фізична особа Рукавиця Наталія Олександрівна, а відповідно ст.ст. 1, 2, 12, 18, 21 ГПК України справи, в яких сторонами мають бути фізичні особи не підвідомчі господарським судам.
ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, не погоджуючись з прийнятою судом ухвалою, звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що господарському суду підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає ст. 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. ТОВ „Руна-Трейд” зареєстроване з порушенням порядку державної реєстрації встановленого законодавством, а власник та керівник підприємства не здійснював безпосередньої самостійної діяльності, направленої на отримання прибутку. Вимоги ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва за даним позовом стосуються безпосередньо прав і обов’язків суб’єкта підприємницької діяльності ТОВ „Руна-Трейд”, оскільки правовим наслідком цих вимог у разі їх задоволення є втрата підприємством юридичного статусу.
Одночасно скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали. Клопотання не розглядається, оскільки строк на апеляційне оскарження ухвали не пропущено.
Колегія суддів, заслухавши представника скаржника, дослідивши матеріали справи і проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, встановила наступне.
Адміністративний позов ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва був поданий до місцевого господарського суду відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р., вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України.
Таким чином, за змістом вказаного пункту до створення окружних адміністративних судів як першої інстанції адміністративні позови до суб’єктів владних повноважень повинні розглядатись місцевими господарськими судами за правилами КАС України, але з урахуванням правил підвідомчості, встановлених ГПК України.
За таких обставин апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду, що даний позов не підлягає розгляду в господарському суді, на який тимчасово покладений обов’язок вирішення адміністративних позовів, відповідно до ст.ст. 1, 2, 12, 18, 21, ГПК України.
Разом з тим апеляційна інстанція зазначає, що Законом України від 21.09.2000р. № 1987-ІІІ доповнено п. 17 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в України”. Податковим органам надано право звертатися у передбачених законом випадках до суду із заявою про скасування державної реєстрації суб’єктів господарської діяльності. Відповідно до ч. 15 ст. 58 ГК України однією із підстав такого скасування є визнання недійсними установчих документів.
Аналіз положень ст. 1 та ст. 12 ГПК України дає підстави для висновку, що справа про визнання недійсним акта є підвідомчою господарському суду в тому разі, коли суб’єктний склад учасників відповідає ст. 1 ГПК України, а правовідносини, які породжують, змінюють або припиняють оспорюваний акт мають господарський характер.
Справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між конкретними суб’єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов’язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб’єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого, а він, в свою чергу, зобов’язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб’єкта.
Стаття 17 КАС України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, і у всіх наведених в цій статті категоріях спорів передбачено, що хоча б однією із сторін такого спору повинен бути суб’єкт владних повноважень.
Виходячи із критерію поняття „суб’єкт владних повноважень”, визначеного ст. 3 КАС України, до категорії справ розгляд яких відповідно до статей 1, 4, 17 КАС України має здійснюватися в порядку адміністративного судочинства відносяться:
а) спори осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, у яких такий суб’єкт своїми владними рішеннями чи діями зобов’язує цих осіб вчиняти певні дії, утримування від вчинення певних дій, нести відповідальність. При цьому особи згідно з нормами чинного законодавства України зобов’язані виконувати такі владні рішення чи вимоги суб’єкта владних повноважень;
б) спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.
Заявлений ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва позов про визнання недійсними статутних документів і свідоцтва платника податку на додану вартість юридичної особи з підстав реєстрації підприємства на підставну особу до вказаних категорій не відноситься, і тому не може розглядатися за нормами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, господарський суд правомірно відмовив у відкритті провадження по адміністративній справі. Отже ухвалу господарського суду Миколаївської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 160, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.05.2006р. № 36/12-2742/1 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом місяця з дня складення ухвали в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.І. Бандура
Суддя В.Б. Туренко