КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06.07.2009                                                                                           № 26/17

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Рєпіної  Л.О.

 суддів:            Дикунської  С.Я.

          Євграфової  Є.П.

 при секретарі:           Денисюк І.Г.

 За участю представників:

 позивача – Макаров О.В.;

відповідача – не з’явився

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Науково-виробниче підприємство "Більшовик"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 27.04.2009

 у справі № 26/17 (суддя Шабунін С.В.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергобуд"

 до                                                   ВАТ "Науково-виробниче підприємство "Більшовик"

              

             

 про                                                   стягнення 27790,80 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю «Техенергобуд» (далі – ТОВ «Техенергобуд») звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» (далі – ВАТ «НВП «Більшовик») про стягнення 27790,80 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.12.2007 порушено провадження у справі № 26/17 за позовом ТОВ «Техенергобуд» до ВАТ «НВП «Більшовик» про стягнення 27790,80 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.04.2008 у задоволенні позову відмовлено.

ТОВ «Техенергобуд» 05.01.09 звернулося до суду із заявою про перегляд судового рішення у справі № 26/17 від 10.04.2008 за ново виявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.04.2009 заяву ТОВ «Техенергобуд» від 05.01.09 задоволено. Рішення господарського суду м. Києва від 10.04.2008 скасовано, а позов ТОВ «Техенергобуд» задоволено частково. Суд стягнув з ВАТ «НВП «Більшовик» на користь ТОВ «Техенергобуд» 8079,77 грн. - збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 1809,96 грн. - 3% річних та 4972,52 грн. – штрафу.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва від 27.04.2009 ВАТ «НВП «Більшовик» подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

ТОВ «Техенергобуд» проти доводів наведених в апеляційній скарзі ВАТ «НВП «Більшовик» заперечувало та просило рішення господарського суду м. Києва від 27.04.2009 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Між ТОВ “Техенергобуд” та ВАТ «НВП «Більшовик» 14.03.2001 укладено договір підряду № 10, за умовами якого, ВАТ “Більшовик” доручило, а ТОВ “Техенергобуд” прийняло на себе обов’язок по виконанню штукатурних та оздоблювальних робіт на об’єкти житлового будинку по вул. Галана, 1 (п. 1.1 договору).

Вартість виконаних робіт по договору обумовлюється з узгодженою договірною ціною, що складає 432078,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 72013,00 грн. (п. 3.1 договору).

Розрахунки між ТОВ “Техенергобуд” та ВАТ «НВП «Більшовик» мають проводитись у вигляді перерахування коштів ВАТ «НВП «Більшовик» на розрахунковий рахунок ТОВ “Техенергобуд” суми договору (п. 4.1 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що роботи розпочинаються з моменту перерахування ВАТ «НВП «Більшовик» на розрахунковий рахунок ТОВ “Техенергобуд” авансу в розмірі 50% суми договору.

Термін виконання робіт 9 місяців з моменту перерахування авансу (п. 6.2 договору).

Здача-прийомка виконаних робіт проводиться по мірі їх завершення (п. 9.1 договору).

ТОВ “Техенергобуд” незважаючи на затримку ВАТ «НВП «Більшовик» сплати авансу, приступив до виконання робіт і виконав їх на суму 71036,00 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками актами приймання виконаних підрядних робіт за травень 2001 року на суму 16967,00 грн., за червень 2001 року на суму 22023,00 грн. та за липень 2001 року на суму 32046,00 грн.

Відповідно до ст. 165 ЦК УРСР, що був чинний на час укладення договору, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час.

Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.

Аналогічні положення містяться в ст. 530 ЦК України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки станом на 01.01.2004 вимога про оплату виконаних робіт позивачем заявлена не була.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку з наявністю у ВАТ «НВП «Більшовик» заборгованості перед ТОВ “Техенергобуд” за виконані підрядні роботи, останнє 14.12.2006 надіслало ВАТ «НВП «Більшовик» лист № 13-2/12 від 12.12.2006 з вимогою оплатити вартість робіт.

Проте ВАТ «НВП «Більшовик» не виконало взятих на себе зобов’язань, та не розрахувалося за виконані роботи по договору № 10 від 14.03.2001.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України).

У грудні 2006 року ТОВ “Техенергобуд” звернулося до суду з позовом про стягнення з ВАТ «НВП «Більшовик» 71036,00 грн. боргу за виконані роботи по договору № 10 від 14.03.2001, а в грудні 2007 року - з позовом у даній справі про стягнення штрафу, 3 % річних та втрат завданих внаслідок інфляції.

Приймаючи рішення від 10.04.2008 про відмову в задоволенні позову суд виходив з того, що перебіг позовної давності щодо стягнення основного боргу розпочався з дня підписання актів виконаних підрядних робіт, та відповідно, на час звернення до суду сплинув.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Нововиявленою обставиною, що не була відома позивачеві на день винесення рішення у справі № 26/17 від 10.04.2008 позивач вважає факт винесення Київським апеляційним господарським судом постанови від 05.11.2008 № 22/2, якою було скасовано за нововиявленими обставинами постанова того ж суду від 13.03.2008 № 22/2 про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2007 у справі № 22/2.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2007 у справі № 22/7 встановлено як наявність у відповідача основного боргу перед позивачем за договором № 10 від 14.03.2001 в сумі 71 036,00 грн., так і те, що строк оплати такого боргу закінчився 25.12.2006 по сплину 7-денного строку, передбаченого ст. 530 Цивільного кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 рішення скасоване та прийнято нове, яким у позові про стягнення 71 036,00 грн. боргу відмовлено.

Надалі, у квітні 2008 року позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд постанови суду апеляційної інстанції від 13.03.20078 у справі № 22/2 за нововиявленими обставинами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 № 22/2 зазначену заяву позивача задоволено, постанову від 13.03.2008 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2007 № 22/2 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2009 у справі № 22/2 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 № 22/2 залишено без змін.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 у справі № 22/2 є нововиявленою обставиною у справі № 26/17, оскільки спростовує пропуск позивачем строку позовної давності на звернення до суду з вимогою про сплату 71 036,00 грн. боргу.

Відповідно, строк позовної давності по додатковим вимогам, так само як по вимогам про сплату 3 % річних, інфляційних втрат та штрафу, має обчислюватись з 26.12.2006.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Оскільки ВАТ «НВП «Більшовик» прострочило виконання грошового зобов’язання, то суд першої інстанції, обґрунтовано з врахуванням ст. 625 ЦК України, приписів п. 5 Прикінцевих положень ст. 216, 217, 230, 231 ГК України стягнув з ВАТ «НВП «Більшовик» на користь ТОВ “Техенергобуд” 8079,77 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 1809,96 грн. трьох відсотків річних та 4972,52 грн. штрафу.

Посилання ВАТ «НВП «Більшовик» в апеляційній скарзі на пропуск ТОВ “Техенергобуд” строку позовної давності не відповідають фактичним обставинам справи, а отже колегією суддів до уваги не приймаються.

Також колегією суддів не приймаються до уваги інші доводи наведені ВАТ «НВП «Більшовик» в апеляційній скарзі, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Разом з тим, постановлена судом першої інстанції ухвала підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 114 ГК України рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

За результатами перегляду судового рішення приймаються:

1) рішення - у разі зміни або скасування рішення;

2) постанова - у разі зміни або скасування постанови;

3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Отже, суд першої інстанції скасовуючи рішення від 08.04.08 за нововиявленими обставинами мав прийняти рішення, а не ухвалу.

Згідно ст. 101 ГК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали господарського суду м. Києва від 27.04.2009 із прийняттям рішення про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 27.04.2009 у справі № 26/17 скасувати та прийняти рішення.

3. Заяву про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 10.04.2008 у справі 26/17 за нововиявленими обставинами задовольнити

4. Рішення господарського суду м. Києва від 10.04.2008 у справі № 26/17 скасувати.

5. Позов задовольнити частково.

6. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» (03057, м. Київ, пр-т Перемоги, 49/2, ідентифікаційний код 14308569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергобуд» (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 35-а, ідентифікаційний код 25272797) 8079 (вісім тисяч сімдесят дев’ять) грн.. 77 коп. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 1809 (одну тисячу вісімсот дев’ять) грн. 96 коп. 3 % річних, 4972 (чотири тисячі дев’ятсот сімдесят дев’ять) грн. 52 коп. штрафу, 148 (сто сорок вісім) грн. 57 коп. державного мита та 63 (шістдесят три) грн. 10 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

7. В іншій частині в позові відмовити.

8. Доручити господарському суду м. Києва на виконання даної постанови видати наказ в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

9. Матеріали справи № 26/17 повернути господарському суду м. Києва.

10. Копію постанови надіслати сторонам.

 Головуючий суддя                                                                      Рєпіна  Л.О.

 Судді                                                                                          Дикунська  С.Я.

                                                                                          Євграфова  Є.П.

 13.07.09 (відправлено)