Справа № 146/204/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

"05" квітня 2016 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого – судді Семко Г.В.,

за участю секретаря Козачук Н.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Томашполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Томашпільського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю, –

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом посилаючись на те, що вона разом з чоловіком ОСОБА_3 починаючи з 16 листопада 1992 року є зареєстрованими та проживаємо ІНФОРМАЦІЯ_1, що розташований по вулиці Шевченка в с. Горишківка Томашпільського району Вінницької області.

Даний будинок був виділений позивачці та її чоловіку як молодим спеціалістам сільськогосподарським підприємством. В зв’язку з реорганізацією КСП даний будинок переданий на баланс ОСОБА_2 сільської ради.

Позивачка вказує, що на сьогоднішній день вона з чоловіком продовжує проживати у вказаному житловому будинку, добросовісно та відкрито користується ним, доглядає за будинком, постійно робить в ньому поточний та капітальний ремонт.

На даний час виникла необхідність в оформленні прав на нерухоме майно, але в реєстраційній службі в реєстрації майнових прав позивачці відмовили, мотивуючи відмову тим, що їй необхідно звернутися в суд з позовом про визнання права власності за набувальною давністю на даний житловий будинок.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала за обставин зазначених у ньому, попросила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Томашпільського району Вінницької області в судове засідання не з’явився, однак надіслав до суду заяву, згідно якої позов визнав, просить справу розглянути за відсутності представника.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, однак направив на адресу суду заяву згідно якої справу просить розглянути по суті без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Суд, заслухавши пояснення позивача та інших учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_1 зареєстрована та фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 16.11.1992 р, також згідно протоколу засідання правління колгоспу ім.. Ілліча від 09.06.1992 р. ОСОБА_3 ( чоловіка позивачки у справі) було прийнято в члени колгоспу.

З копії домової книги для прописки громадян вбачається, що у буд. № 2 по вул. Шевченка в с. Горишківка Томашпільського району зареєстровані позивачка ОСОБА_1, її чоловік ОСОБА_3 та син ОСОБА_4

Рішенням 8 сесії 7 скликання ОСОБА_2 сільської ради Томашпільського району від 02.03.2016 р. вирішено надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель ОСОБА_2 сільської ради для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель площею 0,25 га по вул. Шевченка, 2.

Згідно довідки КП « Могилів-Подільське МБТІ» право власності на будинок за адресою: село Горишківка вул. Шевченка, 2, не зареєстровано..

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови)

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Як вбачається з протоколу № 1 від 4 лютого 1986 року звітно-виробничих зборів членів колгоспу ім. Ілліча с. Горишківка було вирішено зобов’язати правління колгоспу, бригадира будівельної бригади побудувати 2 жилих будинки.

Згідно виписки з по господарської книги за 1991-1995 р.р. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають в колгоспній квартирі з 1992 р.

Також відповідно до інформації наданої КУ «Томашпільський районний трудовий архів» сім»я ОСОБА_3 сплачувала квартплату в КСП, яка вираховувалася із заробітної плати ОСОБА_3

Ураховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови)

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови)

Отже, враховуючи, що позивач добросовісно заволоділа чужим майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно володіти об’єктом незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: с. Горишківка, вул. Шевченка, 2 Томашпільський район Вінницька область, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю.

Керуючись ст.ст. 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок № 2 по вулиці Шевченка у с. Горишківка Томашпільського району Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 08.04.2016 р.

Суддя: Г.В. Семко