ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
13.07.09 | Справа № 15/168-09. |
за позовом Приватного підприємства “Баядєра”, м. Горлівка, Донецька область
до відповідача Приватного виробничо-комерційного підприємства “Укрпродторг”, м. Суми
про стягнення 13619 грн. 48 коп.
СУДДЯ Резніченко О.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: Басова В.І., довіреність б/н від 31.12.2008р.
Від відповідача: Чучман В.В., довіреність №3 від 10.07.2009р.
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 13619 грн. 48 коп. заборгованості відповідно до договору поставки №33 від 08 вересня 2006р., в тому числі 12300 грн. 00 коп. основного боргу, 488 грн. 63 коп. 10% річних, 830 грн. 85 коп. - пені.
В дане судове засідання позивач подав заяву про зміну позовних вимог №219/д-09 від 10.07.2009р., в якій пояснив, що 02.07.2009р., 06.07.2009р. та 08.07.2009р. відповідачем позивачу були перераховані кошти по основному боргу в загальній сумі 12300 грн. 00 коп. Тому, в зв‘язку зі сплатою суми основного боргу, позивач уточнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 830 грн. 85 коп. пені. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про зміну позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Також позивачем подано на виконання ухвали суду від 02.07.2009р. довідку з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо місцезнаходження відповідача.
Відповідач подав заяву по справі, в якій пояснює, що основний борг у сумі 12300 грн. 00 коп. ним було сплачено повністю, в підтвердження цього ним було подано копії платіжних доручень про сплату заборгованості для долучення до матеріалів справи.
Крім цього, відповідачем в судовому засіданні усно пояснено, що змінені позовні вимоги в розмірі 830 грн. 85 коп. пені він визнає в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив:
Між позивачем та відповідачем 08 вересня 2006р. був укладений договір поставки №33, за умовами п.1.1. якого постачальник (позивач) зобов‘язався передати, а покупець (відповідач) зобов‘язався прийняти і оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання (товар) на умовах, визначених в цьому договорі.
Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у видаткових накладних, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару протягом 14 календарних днів з дати поставки такої партії.
Строк дії договору визначений у п.10.2 договору поставки, в якому зазначено, що договір діє до 31.12.2007р. При цьому, пункт 10.2 договору визначає, що у випадку, якщо жодна з сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим.
Таким чином, оскільки вказаний договір був пролонгований, по видатковим накладним у січні 2009 року позивач поставив відповідачу за договором продукцію, за яку відповідач у встановлений договором строк оплати розрахунок не провів.
Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними №252102 від 10.01.2009р., №252014 від 10.01.2009р., №252808 від 16.01.2009р., на яких міститься підписи представників відповідача, що збігаються з підписами у повідомленні, що оформленому у відповідності до п. 13 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99. Копії вказаних видаткових накладних долучені до матеріалів справи.
Крім цього, між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2009р. по 31.05.2009р. (вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками).
Але, як пояснив представник позивача, відповідач розрахунки з позивачем повністю не провів, ним була проведена часткова сплата боргу по вказаним накладним, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала 12300 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.
В дане судове засідання позивач подав заяву про зміну позовних вимог №219/д-09 від 10.07.2009р., в якій пояснив, що 02.07.2009р., 06.07.2009р. та 08.07.2009р. відповідачем були перераховані кошти по основному боргу в загальній сумі 12300 грн. 00 коп. Тому, в зв‘язку зі сплатою суми основного боргу, позивач уточнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 830 грн. 85 коп. пені. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про зміну позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Відповідач подав заяву по справі, в якій пояснює, що основний борг у сумі 12300 грн. 00 коп. ним було сплачено повністю, в підтвердження цього ним було подано копії платіжних доручень про сплату заборгованості для долучення до матеріалів справи.
Таким чином, згідно заяви про зміну позовних вимог, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені 830 грн. 85 коп. за період з 31.01.2009р. по 25.06.2009р. Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 7.2.1 договору поставки, за яким за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу.
Відповідачем в судовому засіданні усно пояснено, що змінені позовні вимоги в розмірі 830 грн. 85 коп. пені він визнає в повному обсязі.
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 830 грн. 85 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства “Укрпродторг” (40030, Сумська область, м. Суми, вул. 1-а Новопоселенська, 1/23, код 32186248) на користь Приватного підприємства «Баядера» (84646, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, код 13491057) 830 грн. 85 коп. пені, 136 грн. 19 коп. витрат по держмиту, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ О.Ю.Резніченко
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Повний текст рішення підписано 14.07.09р.