ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2009 року                                    Справа №  25/41-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів:  Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.

при секретарі:  Стуковенковій О.В.

за участю прокурора: у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 23.06.09 р.:

від позивача: Федорова О.М. (дов. № 426 від 15.09.08 р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_1)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  21.04.2009 р.  у справі № 25/41-09

за позовом Дніпродзержинського міжрайонного природоохоронного прокурора  м.Дніпродзержинськ в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради  м.Дніпродзержинськ

до  Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2  м. Дніпродзержинськ

про  повернення тимчасово зайнятої земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 21.04.09 р. у справі № 25/41-09, яке підписано 29.04.2009 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України  (суддя Чередко А.Є.), задоволено позов Дніпродзержинського міжрайонного природоохоронного прокурора, пред’явленого в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради  м. Дніпродзержинськ до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2  м. Дніпродзержинськ про зобов’язання відповідача звільнити тимчасово зайняту земельну ділянку, розташовану по вул. Шепетова (район буд. № 46 по пр. Леніна та буд. № 3 по вул. Шепетова) в м. Дніпродзержинську, Дніпропетровської обл., площею 0,0040 га –повернувши її державі в особі Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської обл. та зобов’язати відповідача знести (демонтувати) малу архітектурну форму –павільйон для ремонту взуття, розташований по вул. Шепетова  (район буд. № 46 по пр. Леніна та буд. № 3 по вул. Шепетова) в м.Дніпродзержинську, Дніпропетровської обл.

Відповідач  не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Скаржник вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме: в порушення ст. 84 ГПК України, суд не виконав приписи вказаної норми, залишивши без оцінки його посилання на п.2.1 договору, що передбачає переважне право орендаря, сумлінно виконуючого умови договору, на його переукладання на новий строк, а також залишив без оцінки його заперечення проти позову посиланням на ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, яка регламентує порядок і процедуру припинення орендних відносин.

Відповідач вважає, що подальше користування ним земельною ділянкою повинно автоматично пролонгуватись на підставі ст. 33 Закону України “Про оренду землі”.

У відзиві на апеляційну скаргу Дніпродзержинська міська рада просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, так як не згодна з доводами відповідача про те, що законодавством передбачено автоматичне продовження договору оренди земельної ділянки на підставі ст. 33 Закону України “ Про оренду землі”.

Зазначеною нормою закону передбачено лише, що в разі відсутності заперечень з боку сторін, договір підлягає поновленню.

Позивач вказує, що відповідно до пункту 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” питання регулювання земельних відносин ( у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішуються на пленарному засіданні ради –сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Строк дії договору оренди земельної ділянки від 25.03.2005 р. закінчився 01.11.2007 р.

Відповідно до п.4.2 вищевказаного договору орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Дніпродзержинською міською радою рішення про продовження договору оренди спірної земельної ділянки не приймалось.

Позивач зазначає також, що листом від 13.06.2008 р. № 2244/04-вих 08 Департамент містобудування Дніпродзержинської міської ради у відповідь на вимогу Дніпродзержинського міжрайонного природоохоронного прокурора повідомив про недоцільність продовження договору оренди у зв’язку з тим, що об’єкт (павільйон по ремонту взуття) не увійшов до схеми дислокації малих архітектурних форм на території міста Дніпродзержинська та підлягає демонтуванню.

Дислокація малих архітектурних форм у м. Дніпродзержинську регламентується рішенням Дніпродзержинської міської ради № 344-9/У від 29.02.2008 р. “Про внесення змін до рішення міської ради від 27.06.2007 р. № 219-12/У “Про затвердження схем дислокації малих архітектурних форм на території міста”. Відповідно до зазначеного рішення, мала архітектурна форма, яка закріплена за відповідачем (павільйон по ремонту взуття) за адресою вул. Шепетова, район будинку № 3, підлягає демонтуванню.

Позивач подав клопотання про залучення до матеріалів справи лист виконавчого комітету Заводської районної ради від 18.06.09 р. № 3-14/98 з додатками (витяг з протоколу № 9 від 20.11.07 р., витяг з протоколу № 8 від 02.11.07 р.), акт перевірки.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 23.06.09 р. до 07.07.09 р. до 15 год. 10 хвилн.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що 07.05.2008 р. Дніпропетровським міжрайонним відділом з контролю за використанням та охороною земель, на підставі ст.ст. 16, 19 Конституції України, ст. 6, 10 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, ст. 16 Закону України “Про охорону земель” та наказу (розпорядження) прокуратури від 23.04.2008 р. № СП 75 6. 2009 проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства підприємцем ОСОБА_2 по вул. Шепетова, район будинку № 3.

У результаті перевірки встановлено, що підприємець ОСОБА_2 використовує земельну ділянку по вул. Шепетова (район будинку № 3). На вказаній земельній ділянки розташовано павільйон по ремонту взуття (фактичне розміщення: м.Дніпродзержинськ, пр. Леніна, 67-31).

Вказану земельну ділянку підприємець ОСОБА_2 продовжує використовувати після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 25.03.2005 р., строк дії якого закінчився 01.11.2007 р., укладеного на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 23.06.2004 р. за № 370-15/ХХІУ, що є порушенням Земельного кодексу України, п.4.1 договору оренди земельної ділянки від 25.03.2005 р.

Відповідно до приписів статті 31 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно до ч. 1 ст. 34 Закону України “Про оренду землі” у разі припинення договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Стаття 33 вказаного Закону передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважене право на поновлення договору.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом –повідомленням.

Стаття 33 Закону України “Про оренду землі” не передбачає автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень сторін.

Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради – сесії.

Як вбачається з матеріалів справи Дніпродзержинська міська рада  рішення про продовження договору оренди спірної земельної ділянки не приймала, не зважаючи на те, що 31.10.2007 р. підприємець ОСОБА_2 звертався до Дніпродзержинської міської ради з заявою про продовження терміну дії договору оренди.

Згідно до вимог ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

За статтею 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельних ділянок –будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

П.2 ст.90 Земельного кодексу України передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України (2001 р.), землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі  в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності. Суб’єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізовують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності (ст. 80 ЗК України).

Отже, позивач є органом, який реалізує право власності на землі комунальної власності, до яких відноситься і спірна земельна ділянка.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Згідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Зважаючи на те, що строк дії договору оренди спірної земельної ділянки закінчився 02.11.2007 р. і не був продовжений, суд першої інстанції правомірно зробив висновок, що відповідач неправомірно, без наявності передбачених законодавством підстав займає та використовує спірну земельну ділянку та правомірно задовольнив позовні вимоги.

Зважаючи на викладене, доводи скаржника, вказані в апеляційній скарзі, не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

          Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 м.Дніпродзержинськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2009 р. у справі № 25/41-09  залишити без змін.

Головуючий                                                                                        Р.М. Бахмат

Судді:                                                                                   Л.О. Лотоцька  

О.С. Євстигнеєв

З оригіналом згідно:

Пом. судді                                       І.Г. Логвиненко

07.07.2009 р.