Ленінський районний суд м. Запоріжжя

м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 1/2, 69006, (061) 283-08-13

Справа №2а-9404/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

10 грудня 2010 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Савченко Г.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання незаконними дій суб’єкта владних повноважень щодо перерахунку та виплати державної соціальної допомоги як дитині війни, –  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом і просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати надбавки до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон) за період з 2007 по 2010 рік та виплачувати в подальшому, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити надбавки за вказаний період у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вона належить до соціальної категорії «дитина війни» в розумінні Закону і відповідно до статті 6 цього Закону має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідач всупереч рішенням Конституційного суду України, якими були визнані неконституційними окремі положення Законів України „ Про державний бюджет України на 2007 та 2008 роки”, в тому числі й щодо зупинення дії статті 6 Закону, не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії, у зв’язку з чим позивачка вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Відповідач повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, заперечень проти позовних вимог або заяви про визнання позову у встановлений ст. 183-2 КАС України строк не надав.  

Оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності,  суддя дійшов висновку про можливість продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження, встановивши наявність достатніх підстав для задоволення позову виходячи з наступного.  

Судом встановлено, що позивачка знаходиться на обліку в УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя і отримує пенсію за віком, має статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.

Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, встановлює Закон України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до ст. 6 якого дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

В порушення вимог діючого законодавства у 2007 році вказана надбавка до пенсії позивачеві не призначалася, не нараховувалася та не виплачувалася.

З 2008 року по теперішній час вказаний вид підвищення до пенсії призначався та виплачувався частково у розмірі 10% відповідно до Постанови КМУ №530 від 28.05.2008р., яка є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, оскільки суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.

З прийняттям Конституційним Судом України рішення № 6-рп від 09.07.2007 р. та рішення № 28/2008 (№ Ю-рп/2008) від 22.05.2008 р. положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік», які призупиняли дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними, тому під час вирішення спору необхідно застосовувати положення Закону з урахуванням його дії в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка стала діяти пізніше, тобто положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, була відновлена з 22.05.2008 року, зміст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не коригувався та її дія на 2010 рік законами України не була зупинена.

Відповідно до вимог статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.   Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачка звернулась до суду з позовом лише 01.12.2010року, хоча про порушення своїх прав дізнався ще на початку 2007 року, однак через свій вік та стан здоров’я не мала змоги раніше звернутись до суду. Однак, згідно ст. 99 ч.2 КАС України, для звернення до суду встановлений шестимісячний строк з моменту, коли особа дізналась про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та оскільки позивач не в повному обсязі отримував підвищення пенсії, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тому вона мала звернутись до суду з позовом ще у 2006 році, а оскільки вказаний строк пропущений, тому суд вважає, що в частині вимог, про визнання незаконною бездіяльності відповідача по виплаті підвищення пенсії з 2007 року, позивачці слід відмовити, та зобов’язати зробити перерахунок з часу коли позивач отримала письмову відповідь з 01.12.2010 року, в якій було відмовлено в нарахуванні та виплаті зазначених надбавок.  

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачкою не порушено строки звернення до адміністративного суду, визначеного КАС України.     

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частково з урахуванням шестимісячного строку звернення до суду з позовом за захистом прав, свобод та інтересів, тобто за період з 01 червня 2010 року по 10 грудня 2010 року.  

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 100, 183-2, 158-163 КАС України, суд, –  

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково .

Визнати незаконною відмову УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо здійснення перерахунку та виплати щомісячної державної соціальної надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ОСОБА_1 як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 червня 2010 року по 10 грудня 2010 року.

Зобов'язати УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 - щомісячну державну соціальну надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 01 червня 2010 року по 10 грудня 2010 року з урахуванням здійснених виплат за вказаний період.

В іншій частині позовні вимоги залишити без розгляду.

Постанова  за  результатами  скороченого  провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до   Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.  

Суддя: