КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14.07.2009                                                                                           № 15/59

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Рєпіної  Л.О.

 суддів:            Дикунської  С.Я.

          Євграфової Є.П.

 при секретарі:           Денисюк І.Г.

 За участю представників:

 позивача – ОСОБА_2;

відповідача – не з’явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3

 на рішення Господарського суду м.Києва від 09.06.2009

 у справі № 15/59 (суддя Федоренко Ю.В.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧернігівБудПроект"

 до                                                   Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3

 про                                                   стягнення 86504,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧернігівБудПроект» (далі – ТОВ «ЧернігівБудПроект») звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 (далі – ФОП ОСОБА_3) про стягнення 80500,00 грн. заборгованості, 5342,63 грн. втрат від інфляції та 661,64 грн. процентів річних.

          Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 16.02.2009 порушено провадження у справі № 15/59 за позовом ТОВ «ЧернігівБудПроект» до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 86504,27 грн.

          Рішенням господарського суду Чернігівської області від 07.05.2009 позов задоволено частково. Суд стягнув з ФОП ОСОБА_3 на користь ТОВ «ЧернігівБудПроект» 80500,00 грн. боргу, 5160,77 грн. втрат від інфляції та 640,30 грн. 3% річних. В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Чернігівської області від 07.05.2009 ФОП ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Між ТОВ «ЧернігівБудПроект» та ФОП ОСОБА_3 23.10.2007 укладено договір позики (безстрокової), відповідно до умов якого, ТОВ «ЧернігівБудПроект» (позикодавець) зобов’язався надати ФОП ОСОБА_3 (позичальник) безпроцентну позику, а останній зобов’язався прийняти позику і повернути названу позику позикодавцеві у визначений договором строк (п. 1.1 договору).

Згідно п. 3.1 договору строк надання позики становив один рік (365 календарних днів) з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок позичальника.

По закінченні строку, вказаного в п. 3.1 договору, позичальник зобов’язується протягом одного банківського дня повернути суму позики (п. 4.3 договору).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На виконання умов договору ТОВ «ЧернігівБудПроект» було перераховано на поточний рахунок ОСОБА_3 200 000 грн., що підтверджується оригіналами платіжних доручень № 249 від 23.10.2007, № 250 від 23.10.2007, № 263 від 02.11.2007 та № 264 від 02.11.2007.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу (ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України).

Виконуючи свої зобов’язання за договором відповідачем було частково повернуто суму позики у розмірі 119500,00 грн., що підтверджується оригіналами платіжних доручень № 05/11 від 05.11.07, № 06/11 від 06.11.07 та № 07/11 від 07.11.07. Сума позики, що не повернута ФОП ОСОБА_3, становить 80500,00 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ФОП ОСОБА_3 не надала доказів того, що нею сплачена заборгованість перед ТОВ «ЧернігівБудПроект» на суму 80500,00 грн.

Посилання ФОП ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції при обчисленні суми боргу не було враховано платіжне доручення № 08/11 від 08.11.2007 на суму 20000,00 грн., колегією суддів до уваги не приймаються як необґрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами справи. Доказів перерахування 20000,00 грн. відповідачем не подано ні в суд першої інстанції, ні до апеляційної скарги.

Разом з тим, позивачем на спростування здійснення такого платежу подано листи з обслуговуючих його банків, згідно з якими, така сума від відповідача не надходила.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання за договором від 23.10.2007, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з ФОП ОСОБА_3 80500,00 грн. боргу, 5160,77 грн. втрат від інфляції та 640,30 грн. 3% річних.

Інші доводи наведені ФОП ОСОБА_3 в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Чернігівської області від 07.05.2009.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернігівської області від 07.05.2009 у справі № 15/59 - без змін.

2. Матеріали справи № 15/59 повернути до господарського суду Чернігівської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

 Головуючий суддя                                                                      Рєпіна  Л.О.

 Судді                                                                                          Дикунська  С.Я.

                                                                                          Євграфова Є.П.

 20.07.09 (відправлено)