Постанова
Іменем України
Справа № 2-а-29/10/1970
17 лютого 2010 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
при секретарі судових засідань ОСОБА_1,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу за позовом комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Житловик» інд. код. 33589430, м. Тернопіль) до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання нечинним рішення № 1862 від 28.12.09 р. про застосування фінансових санкцій і нарахування пені в сумі 6592,39 грн., суд, -
ВСТАНОВИВ:
В суд з адміністративним позовом звернулось комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Житловик» до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання нечинним рішення № 1862 від 28.12.09 р. про застосування фінансових санкцій і нарахування пені в сумі 6592,39 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 1862 від 28.12.09 р. винесено з порушенням вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загатьнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 1862 від 28.12.09 р. винесено з порушенням вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Вважає, що строки сплати фінансових санкцій призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки. Підприємством 2.07.р8 р. подано позов про визнання нечинним постанови 1-го відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції ВП7861756 від 12.06.08 р. про стягнення з КЖЕП «Житловик» в користь УПФУ в м. Тернополі борг в розмірі 24663,54 грн., але постановою Тернопільського окружного адміністративного суду по справі 2-а- 400/08. 10.06.09 р., однак Львівським апеляційним адміністративним судом дану постанову суду визнано нечинною.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив , що на підставі п.2 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 1862 від 28.12.09 р., яким застосовано до позивача штраф в сумі 1493, 49 грн. та пені 5098,90 грн. Посилання позивача на те, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам п. 9.3.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, не відповідає дійсності, оскільки дане положення втратило чинність. Посилання позивача на те, що порушено п. 13. ст. 106 даного Закону, оскільки позивачем оскаржено вимогу від 06.06.08 р. в сумі 24663,54 грн., так це послання також не відповідає дійсності, оскільки, заперечувалась вимога, направлена на примусове виконання в органи ДВС, а не вимога про сплату недоїмку, оскарження якої відповідно до Закону призупиняє строки сплати фінансових санкцій, що зазначено в постанові Тернопільського окружного адміністративного суду по справі 2-а-400/08 від 04.08.08 р.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 14, ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. З Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками є підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, видів діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, в тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс, самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи /включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок єдиний податок, придбати спеціальний торговий патент/, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору /контракту/або на інших умовах, передбачених законодавством, або за Договорами цивільно-правового характеру.
Стаття 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» покладає на страхувальника зобов'язання, зокрема, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а також страхувальник має право оскаржувати в установленому законодавством порядку рішення органів Пенсійного фонду та дії посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено нормами вказаного Закону, відповідно до статті 20 Закону, обчислення страхових внесків територіальними відділеннями Пенсійного фонду України здійснюється На підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових Внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. У разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальник несвоєчасно або не в повному обсязі сплачує страхові внески, до нього застосовуються фінансові санкції. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до ст. 18 вказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від сплати.
Згідно із ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон) страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період (місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно п. п. 3, 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду України вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Про нарахування пені та накладення штрафів посадові особи виконавчих органів пенсійного фонду України виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилають страхувальнику. Стягнення ж такої санкції відбувається в наступному порядку: суми пені та штрафів підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому, в цей же строк страхувальник має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду України або в судовому порядку з одночасним обов'язковим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Відповідно до положень ст.64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» контролюючим органом стосовно нарахування, обчислення та сплати страхових внесків є головні управління та управління Пенсійного фонду (територіальні органи виконавчої дирекції Пенсійного фонду України), які уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати зобов'язань платниками страхових внесків та застосовувати фінансові санкції за порушення строків сплати внесків.
Відповідно до ч.9 ст. 106 Закону (в редакції чинній на момент винесення рішення) за несплату (не перерахування) або невчасну сплату (невчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків органами Пенсійного фонду накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх оплати понад 90 календарних
днів.
Одначасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожен день прострочення платежу.
Про нарахування пені на накладення штрафу виноситься рішення органом Пенсійного фонду, яке надсилається страхувальнику і протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення, суми пені та штрафів підлягають сплаті.
28 грудня 2009 року управлінням Пенсійного фонду УКраїни в м. Тернополі винесено рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 1862 відносно КЖЕП «Житловик». Згідно даного рішення до позивача застосовано стягнення суми штрафу в розмірі 1493,49 грн. та нарахування пені в розмірі 5098,90 грн. за період з 20 червня 2008 року по 05 жовтня 2009 року.
Посилання позивача на те, що відповідачем грубо порушено п. 13. ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки, КЖЕП «Житловик» оскаржувало вимогу від 06.06.08 р. в сумі 24663,54 грн., суд до уваги не бере, так як дане твердження помилкове, оскільки, заперечувалась вимога, направлена на примусове виконання в органи ДВС, а не вимога про сплату недоїмки, оскарження якої відповідно до Закону призупиняє строки сплати фінансових санкцій, що зазначено в постанові Тернопільського окружного адміністративного суду по справі 2-а-400/08 від 04.08.08 р. за позовом КЖЕП «Житловик» до 1-го відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції,і третьої особи УПФУ в м. Тернополі про визнання нечинними постанови і вимоги.
Таким чином, обставини, що викладені в позовній заяві не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, не відповідають дійсним обставинам. На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку відмовити в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Законами України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», «Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В позові комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Житловик» (інд. код 33589430, м. Тернопіль) до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання нечинним рішення № 1862 від 28.12.09 р. про застосування фінансових санкцій і
нарахування пені в сумі 6592,39 грн. відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови буде виготовлено на протязі п'яти днів.
Головуючий суддя Крапiвницька Н.Л.