ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
09.07.09 |
Справа №2а-964/09/2770 |
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі колегії суддів:
головуючого судді - Плієвої Н.Г.,
суддів- Єфременко О.О. Дудкіної Т.М.,
при секретарі - Авраменко Г.С.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представник відповідача - ОСОБА_3 - не з'явився
представник відповідача - ОСОБА_2 - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2,
ОСОБА_3
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язанні здійснити певні дії,
Суть спору:
ОСОБА_1 звернувся до Гагарінського районного суду м. Севастополя з адміністративним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови в перерахунку пенсії, державної реєстрації наказів та зобов'язанні здійснити державну реєстрацію наказів.
Ухвалою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 03.11.2008 було відкрито провадження у справі.
Ухвалою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 18.03.2009 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відмову в перерахунку пенсії, державної реєстрації наказів та зобов`язанні здійснити державну реєстрацію наказів направлено для розгляду за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Севастополя.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 17.06.2009 справа була прийнята до свого провадження та призначена до розгляду в попередньому судовому засіданні на 30.06.2009.
В попередньому судовому засіданні ухвалою суду позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про перерахування розміру пенсії з врахуванням надбавки за використання особливо важливих завдань під час проходження служби були виділені в окреме провадження та справа за вказаними вимогами була передана для розгляду за підсудністю до Гагарінського районного суду м. Севастополя.
Ухвалою суду від 30.06.2009 до участі у справі було залучено в якості другого відповідача ОСОБА_2, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 09.07.2009.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтримав в повному обсязі. Просить визнати неправомірною бездіяльність відповідачів щодо державної реєстрації наказів ОСОБА_3 № 56 від 19.02.2008 та № 324 від 01.07.2008, зобов'язати відповідачів зареєструвати в Міністерстві юстиції України вказані накази у встановленому законом порядку.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, щоОСОБА_4 відмовляється здійснити йому перерахування пенсії у відповідності з розмірами, зазначеними у вказаних наказах, з приводу того, що накази не зареєстровані в Міністерстві юстиції України.
Представник відповідачів в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте в матеріалах справи є заперечення на позов, надані представником відповідача в попередньому судовому засіданні.
На час розгляду справи по суті причини неявки представника відповідачів суду не були відомі, тому справа розглянута судом у відсутності представника відповідачів відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи та надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 03.10.1992 № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Разом з тим, згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та п. 3.2 наказу Міністерства юстиції України від 12.04.05 № 34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів» державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, та якщо в них є одна або більше норм (правил поведінки), що:
- зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, установлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації;
- мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.
Разом з тим, відповідно до п.п. «д» п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 та п.п. «ґ» п. 3.4 наказу Міністерства юстиції України від 12.04.05 № 34/5 на державну реєстрацію не подаються акти спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм.
Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.07 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надається право установлювати надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а тим, що безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів нормативно-правових актів, які передбачено положеннями про відповідні структурні підрозділи.... - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Як встановлено в судовому засіданні на реалізацію цієї постанови було видано наказ ОСОБА_3 від 19.02.08 № 56 «Про виплату надбавки за виконання особливо важливих завдань військовослужбовцям, які безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів нормативно-правових актів», яким з 1 січня 2008 року встановлено виплачувати надбавки за виконання особливо важливих завдань військовослужбовцям, які за своїми функціональними обов'язками та положеннями про відповідні структурні підрозділи, безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів нормативно-правових актів, у відсотках посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, згідно з Переліком типових посад осіб офіцерського склад центрального апарату ОСОБА_2, Генерального штабу Збройних Сил України, органів військового управління, безпосередньо підпорядкованих Міністерству оборони України та Генеральному штабу Збройних Сил України, яким виплачується надбавка за виконання особливо важливих завдань, та її розмірів.
З огляду на зазначене, наказ ОСОБА_3 від 19.02.08 № 56 «Про - виплату надбавки за виконання особливо важливих завдань військовослужбовцям, які безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів нормативно-правових актів» (із змінами, відповідно до наказу ОСОБА_3 від 01.07.2008 № 324) спрямований на організацію виконання рішення вищестоящого органу - постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.07 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» та не має нових правових норм. Зазначеним наказом ОСОБА_3 встановлюються умови для встановлення та виплати вказаної надбавки та регламентуються дії посадових осіб саме ОСОБА_2 та Генерального штабу Збройних Сил України по нарахуванню та виплаті такої надбавки, яка виплачується лише особам офіцерського складу центрального апарату ОСОБА_2, Генерального штабу Збройних Сил України, органів військового управління, безпосередньо підпорядкованих Міністерству оборони України та Генеральному штабу Збройних Сил України.
З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що оспорюванні накази ОСОБА_3 державній реєстрації в Міністерстві юстиції України не підлягають, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
У зв'язку з тим, що при подачі даного позову ОСОБА_1 не було сплачено судовий збір, суд вважає за необхідне стягнути з позивача судовий збір в дохід держави в розмірі 3 грн. 40 коп. відповідно до пункту "б" частини 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93.
Відповідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 14.07.2009 о 14-00 годин.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (одержувач Державний бюджет Ленінського району м. Севастополя, код ЄДРПОУ 24035598, банк одержувача ГУДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, р/р 31113095700007, код платежу 2209200) судовий збір в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Н.Г. Плієва
Судді: О.О. Єфременко
Т.М. Дудкіна