ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
09.07.09 |
Справа №2а-874/09/2770 |
Окружний адміністративний суд м. Севастополя у складі:
головуючого- судді Плієвої Н.Г.,
при секретарі- Авраменко Г.С.,
за участю:
представника позивача- ОСОБА_3., довіреність № 344/10-004 від 22.06.09
відповідача- не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості
Суть спору:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості перед бюджетом з єдиного податку у розмірі 200,31 грн.
Ухвалою суду від 11.06.09 було відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 11.06.09 було закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду на 24.06.09.
У зв`язку з відсутністю відповідача розгляд справи було відкладено на 09.07.09.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. За адресою, вказаною у свідоцтві про державну реєстрацію: АДРЕСА_1(а.с. 6) фізична особа-підприємець ОСОБА_2. не проживає, що підтверджується актом № 03-04/68 від 08.07.09 про неможливість вручення процесуальних документів.
Оскільки до повноважень адміністративних судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що акт № 03-04/68 від 08.07.09 є належним доказом виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 4 Закону України від 25.06.91 № 1251-XII «Про систему оподаткування» (далі- Закон України № 1251) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких відповідно до Закону покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
ОСОБА_2 зареєстрован як фізична особа-підприємецьОСОБА_3 05.09.05 і перебуває на обліку в ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1) як платник податків і зборів.
Згідно з заявою відповідача на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності від 13.12.2007 (а.с. 9), фізична особа-підприємець ОСОБА_2 у 2008 році здійснював такий вид діяльності, як посередницькі послуги по купівлі, продажу нерухомого майна.
Відповідно до ч. 2 Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (далі - Указ Президента України № 727/98) ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Згідно з додатку до рішення V сесії Севастопольської міської Ради від 23.01.2007 ставка єдиного податку за один календарний місяць здійснення такого виду підприємницької діяльності складала 200,00 грн.
Відповідно до ч. 2 Указу Президента України № 727/98 суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України № 1251 платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.
Однак, порушуючи вимоги ч. 2 Указу Президента України № 727/98 та Закону України № 1251 відповідач суму податкового зобов`язання з єдиного податку у розмірі 200,00 грн. за жовтень 2008 по терміну сплати -20.10.08, сплатив 24.10.08.
Відповідно до п. п. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон України № 2181) після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Враховуючи наведене, відповідачу була нарахована пеня у розмірі 0,31 грн.
У листопаді 2008 відповідачем сума нарахованого податкового зобов`язання з єдиного податку у розмірі 200,00 грн. взагалі не сплачена.
Згідно з довідкою ОСОБА_1 фізична особа-підприємець ОСОБА_2. має заборгованість перед бюджетом у розмірі 200, 31 грн., з яких 200,00 грн. - недоїмка, 0,31 грн. - пеня. (а.с. 10).
Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2. статті 6 Закону України № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
ОСОБА_1 на адресу відповідача рекомендованими листами були направлені перша податкова вимога № 1/1442 від 25.11.08 (а.с. 25) та друга податкова вимога № 2/278 від 30.01.09 (а.с. 26).
Перша податкова вимога № 1/1442 від 25.11.08 була отримана особисто відповідачем 27.12.08, про що свідчить його підпис на поштовому повідомлені (зворотна сторінка а.с. 25).
Друга податкова вимога № 2/278 від 30.01.09 повернулась на адресу ОСОБА_1 з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" (а.с.27).
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 був складен Акт № 107/24-0 від 27.03.09 про неможливість вручення податкової вимоги (а.с. 28).
Згідно з п.п 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
ОСОБА_1 друга податкова вимога № 2/278 від 30.01.09 була розміщена на дошці податкових оголошень 27.03.09 і знята 28.04.09.
Відповідачем не надано до суду доказів щодо сплати заборгованості з єдиного податку у розмірі 200,31 грн.
Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України від 04.12.90 № 509-XII “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимогиОСОБА_1до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 200,31 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Відповідно до ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана в порядку ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 14.07.09 о 17:00 годин.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь місцевого бюджету м. Севастополя (р/р 34212379700007, банк отримувача- Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598, код платежу 16050200) заборгованість перед бюджетом з єдиного податку у розмірі 200,31 грн. (двісті грн. 31 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Н.Г. Плієва