Справа № 348/26/16-п

Провадження № 33/779/13/2016

Категорія ст.173-2 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Флоряк Д.В. Д. В.

Суддя-доповідач Васильєв О.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2016 року м. Івано-Франківськ

Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Васильєв О.П.,

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2

його захисника адвоката Романко В.М.

та потерпілої ОСОБА_4

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 15 січня 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 працюючого трактористом (машиністом екскаватора одноковшового) відділення інженерної техніки аварійно-рятувальної частини Аварійно-рятувального загону спеціального призначення, громадянина України, розлученого,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення - 30 (тридцять) годин громадських робіт, -

в с т а н о в и в :

Судом першої інстанції встановлено, що 08 січня 2016 року приблизно о 17.30 год. ОСОБА_2, перебуваючи по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 де він проживає спільно зі своєю колишньою дружиною, застосував фізичне та психологічне насильство щодо колишньої дружини ОСОБА_4 та тещі ОСОБА_5, яке не спричинило тілесних ушкоджень і не завдало фізичного болю, та висловлювався нецензурними словами, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Не визнаючи своєї вини в адміністративному правопорушенні, на постанову Надвірнянського районного суду від 15 січня 2016 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій вважає, що суд не врахував усіх обставин справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Вказує, що його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП, яка передбачає відповідальність за насильницькі дії в сім'ї, однак поза увагою суду залишено те, що він розлучений з ОСОБА_4, вони не ведуть спільний побут та не мають жодних взаємних прав і обов'язків, тому в розумінні ст. 3 СК України вони не являються сім'єю.

Вказує на те, що в порушення вимог ч.2 ст.254 КУпАП він не отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення, чим було порушено його право на захист.

Крім того, в порушення вимог ст.256 КУпАП суд першої інстанції не вказав які саме неправомірні дії він вчинив, не вказав форму вини та розмір шкоди, яку було заподіяно внаслідок його дій.

Просить скасувати постанову Надвірнянського районного суду від 15 січня 2016 року як незаконну та необґрунтовану, та закрити провадження у справі за відсутністю складу правопорушення.

Заслухавши пояснення апелянта,який підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, захисника Романко В.М., який просив скасувати постанову суду та закрити провадження в справі, потерпілу ОСОБА_4, яка вважала, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і просила залишити його без змін, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляції, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом ст.245 КУпАП суд зобов'язаний всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом та у випадку доведеності вини призначити справедливе стягнення.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.

Відповідно до ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Як вбачається з протоколу ІФ №007088 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_2 застосував фізичне насильство, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень відносно колишньої дружини ОСОБА_4 та тещі ОСОБА_5, обзивав її нецензурними словами, чим вчинив насильство в сім'ї.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_4 є колишньою дружиною правопорушника і шлюб між ними розірвано рік тому, про що суд прямо зазначив в своїй постанові.

При цьому суд першої інстанції, притягуючи ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП за вчинення насильства в сім'ї безпідставно вказав на те ,що колишня дружина правопорушника після розірвання шлюбу залишилась членом його сім'ї.

З матеріалі справи вбачається, що ОСОБА_2 є колишнім чоловіком ОСОБА_4, вони розлучені, але продовжують проживати у їхньому спільному будинку, перебувають у неприязних стосунках. Ці факти підтверджуються наявними в справі поясненнями ОСОБА_4 яка вказує, що ОСОБА_2 є її колишнім чоловіком (а.с.5), поясненнями ОСОБА_5, яка показала, що ОСОБА_2 - її колишній зять, який розлучений з її дочкою (а.с.6), поясненнями ОСОБА_6, яка вказує, що ОСОБА_2 є її батьком, який розлучений з її матір'ю протягом року, але проживають у спільному будинку (а.с.8), а також ОСОБА_2, який також зазначив, що ОСОБА_4 є його колишньою дружиною, з якою вони розлучені близько одного року (а.с.7).

В судовому засіданні апеляційної інстанції потерпіла ОСОБА_2, вказала на те, що шлюб між нею та ОСОБА_2 розірвано рік тому і вони вже не живуть однією сім'єю, не мають спільного сімейного бюджету і останній більше року не дає їй ніяких грошей, не цікавиться проблемами сім'ї. Вказує на те, що ОСОБА_2 постійно застосовує до неї насильство, виганяє її з будинку в зв'язку з чим на початку 2016 року вона звернулась до суду з позовом до нього про виселення за неможливістю спільного проживання.

З копії ухвали судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21.01.2016 року вбачається, що дійсно ОСОБА_4 звернулась до ОСОБА_2 з позовом про виселення з будинку без надання іншого житлового приміщення.

Зі змісту довідок Державної служби України з надзвичайних ситуацій вбачається , що ОСОБА_2 в період з 18.02.2015 по 18.03.2015 та з 29.04.2015 по 12.06.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції , забезпеченні її проведення і захисту незалежності , суверенітету та територіальної цілісності України і з 31.01.2016р. знову був відряджений до м. Краматорська Донецької області з метою виконання заходів щодо мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій, захисту населення і території у зоні проведення АТО.

Отже, вищевказані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не є подружжям і не є членами однієї сім'ї, оскільки шлюб між ними розірвано в установленому законом порядку і хоча спільно проживають, але не пов'язані спільним побутом та не мають взаємних прав та обов'язків.

Оскільки частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, а ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не являються подружжям і не є членами однієї сім'ї, тому ОСОБА_2 не може бути суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Апеляційний суд приймає до уваги доводи ОСОБА_2 про те, що в порушення вимог ч.2 ст.254 КУпАП він не отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення, чим було порушено його право на захист, оскільки в протоколі та матеріалах справи відсутні дані ,які свідчать про те, що один з екземплярів протоколу про адміністративне правопорушення був вручений правопорушнику під розписку.

Крім того , з витягу з кримінального провадження № 12016090200000048 вбачається що за заявою ОСОБА_7 в Єдиний реєстр досудових розслідувать 15.01.2016 року були внесені дані про те, що 08.01.2016 року приблизно в 17.30 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_2 спричинив заявниці тілесні ушкодження.

Таким , чином в провадженні Надвірнянського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Івано-Франківській області знаходиться кримінальне провадження щодо схожих обставин, які викладені судом першої інстанції в постанові про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Враховуючи наведене, оцінюючи сукупність вищевказаних обставин, вважаю за необхідне закрити справу щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 287, 288, 294 КУпАП ,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 15 січня 2016 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 30 (тридцяти) годин громадських робіт, скасувати.

Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області О.П. Васильєв