Судове рішення #5498398

Справа № 1-93/2009 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                               

        05.05.2009 року                             Тиврівський районний суд Вінницької області

    в складі: головуючого судді Ратушняка І.О.

                     при секретарі Тихій О.Н.

                       з участю прокурора  Вальчишена В.П.

         

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тиврів справу про обвинувачення  ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, Тиврівського трайону, житель АДРЕСА_2, Тиврівського району, українця, громадянина України, з середньою освітою, такого, що не працює, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше несудимого,

 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України, -

встановив:

             З 05.11.2007 року по 31.01.2008 року та з 30.01.2008 року по 31.03.2008 року ОСОБА_1 працюючи по договору в Тиврівському будинку інтернаті геріатричного профілю майстром по ремонту холодильних агрегатів зловживаючи довірою працівників Тиврівського районного центру зайнятості 14.02.2008 року звернувся з заявою до Тиврівського РЦЗ про надання йому статусу безробітного з виплатою йому допомоги по безробіттю та повідомив, що він трудовою діяльністю не займається. При щомісячних відвідуваннях працівниками Тиврівського РЦЗ ОСОБА_1 повідомляв, що трудовою діяльністю не займається. За період перебування на обліку в Тиврівському РЦЗ в період з 14.02.2008 року по 12.02.2009 року та одночасному працевлаштуванні в Тиврівському будинку інтернаті геріатричного профілю ОСОБА_1 шляхом обману, незаконно отримав 3477,07 грн., чим заподіяв майнову шкоду Тиврівському РЦЗ на вищевказану суму.

               В судовому засіданні  підсудний ОСОБА_1 винність  у вчиненому злочину, передбаченого за ст.190 ч.1 КК України визнав повністю та показав, що до 15.01.2008 року він працював в Гніванському молокозаводі на посаді машиніста аміачних холодильних установок, після чого попав під скорочення. Тому на місці роботи де він працював йому сказали стати на облік в Тиврівському районному центрі зайнятості. Крім того, коли він ще працював машиністом аміачних холодильних установок то 05.11.2007 року уклав договір ще з Тиврівським будинком інтернату геріатричного профілю по ремонту та технічному обслуговуванні холодильного обладнання строком до 31.01.2008 року. По закінченню вищевказаного договору йому директором Тиврівського інтернату геріатричного профілю було запропоновано укласти ще один договір на, що він погодився в зв'язку з чим 30.01.2008 року уклав новий договір по обслуговувані холодильних агрегатів до 31.03.2008 року. Коли він працював по договорах в Тиврівському будинку інтернаті то йому в трудову книжку термін дії договору не записували та не записували як вислугу до трудової книжки. В зв'язку із скороченням 14.02.2008 року він написав заяву до Тиврівського районного центру зайнятості, з метою стати на облік по безробіттю та отримувати виплати у зв'язку з скороченням на попередньому місці роботи. В заяві було вказане запитання, чи він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, тобто чи трудовою діяльністю він не займається він вказав, що ні. Він вважав, якщо йому не буде записуватись стаж до трудової книжки в зв'язку з роботою в Тиврівському будинку інтернаті геріатричного профілю то йому можна ставати на облік в Тиврівському РЦЗ. Однак на час написання заяви до Тиврівського РЦЗ він працював по письмовому трудовому договору від 30.01.2008 року в Тиврівському будинку інтернаті геріатричного профілю, також він там працював по письмовому договорі від 05.11.2007 року по 31.01.2008 року. Про те, що він працював у Тиврівському будинку інтернаті по договору, під час написання заяви до Тиврівського РЦЗ він не повідомляв. Під час відвідування Тиврівського РЦЗ на протязі року під час співбесіди він також не повідомляв співробітників про те, що працював по договору в Тиврівському інтернаті геріатричного профілю. Також він відвідував інформаційні семінари які проводились у Тиврівському РЦЗ. 12.02.2009 року він був знятий з обліку в Тиврівському РЦЗ в зв'язку з відмовою від послуг центру зайнятості. За період перебування на обліку в Тиврівському РЦЗ йому було виплачено 3477,07 грн. які він на сьогоднішній день повернув назад в центр зайнятості як не законно отриманні.

Підсудний визнав фактичні обставини справи в повному обсязі, просить свідків по справі не допитувати.

 Відповідно до вимого ч. 3 ст. 299 КПК України суд вважає за недоцільне досліджувати докази тих фактичних обставин справи, які не оспорюються підсудним та обмежитись дослідженням доказів по справі допитом підсудного та перевіркою матеріалів справи.

           Крім визнання винності підсудним, його винність доведена матеріалами справи, а саме: договором від 05.11.2007 р. та 30.01.2008 р. (а. с. 38,39), розрахунковим листом про нарахування з/п (а. с. 42), персональною картою № 022200508020700001 (а. с. 46), заявою про надання статусу безробітного (а. с. 45), відомостю про відвідування центру зайнятості (а. с. 47,48), планом самостійного пошуку роботи (а. с. 51),  додатки до ПК про прийняття рішення щодо нарахування платежів (а. с. 49,50), заявою про зняття з обліку Тиврівського РЦЗ ( а. с. 52), протоколом огляду речового доказу (а. с. 64),.

           Сукупність наведених доказів свідчить про винність   ОСОБА_1  у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 190 ч.1 КК України.  

  Призначаючи покарання, суд враховує  характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу  підсудного, обставини, що  пом'якшують та обтяжують покарання.

 Як обставини, що пом'якшують покарання підсудного, суд враховує те, що він свою винуватість визнав, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину.

            Обставин, що обтяжують покарання підсудного, не встановлено.

З урахуванням наведеного, особи підсудного, суд вважає за доцільне призначити покарання у виді штрафу.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, -

засудив :

  ОСОБА_1 визнати винним  у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.1  КК України і призначити покарання  у виді штрафу в сумі 600 (шістсот) грн.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1   залишити підписку про невиїзд.

            Речові докази по справі, а саме: два договори від 05.11.2007 р. та 30.01.2008 р. на 2-х арк.., два акти від 26.03.2008 р. та 24.01.2008 р. на 2-х арк.., розрахункові листи за 2008 р. на 1-му арк.., персональна карта № 022200508020700001 про пошук роботи ОСОБА_1 На 2-х арк.., заява про надання статусу безробітного ОСОБА_1 Від 14.02.2008 р., на 1-му арк.., план самостійного пошуку роботи ОСОБА_1 На 1-му арк.., додатки до ПК про прийняття рішення щодо нарахування платежів ОСОБА_1 На 2-х арк.., направлення на працевлаштування від 13.03.2008 р. видане ОСОБА_1 На 1-му арк.., заявою про зняття з обліку Тиврівського РЦЗ написана ОСОБА_1 На 1-му арк.., які знаходяться в матеріалах кримінальної справи залишити в справі.

    На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду  Вінницької області через Тиврівський районний суд  протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.      

Суддя                                                                                                      І.О.Ратушняк        

                             

                 Вірно :      

Голова суду                                                                                                         І. О. Ратушняк

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація