ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" березня 2007 р. 14-30 Справа № АС-13/20-07
вх. № 461/1-13
Суддя господарського суду Харківської області Водолажська Н.С.
за участю секретаря судового засідання Зіміна К.В.
представників сторін :
позивача - Подольська О. Д., дов.,
- Звєрко О. О., директор, пасп. МК 327212
відповідача - Литвин С. М., дов., Єферова В. І., дов.
по справі за позовом ТОВ ВКФ "Укренерготеплоремонт", с. Донець
до ДПІ в Зміївському районі, м. Зміїв
про визнання недійсним повідомлення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ „Укренерготеплоремонт”, після надання усних уточнень, які прийняті судом, просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ Зміївського району Харківської області № 0000412310/3 в частині нарахування податкового зобов’язання по ПДВ в сумі 18186,0 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 11343,0 грн. як неправомірне, посилаючись на відсутність в діях підприємства порушень вимог чинного законодавства.
Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на результати перевірки та інші обставини, викладені у запереченні проти позову.
Справа розглядається в порядку КАС України.
Надані документи свідчать, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є, перш за все, акт від 15.06.06 р. виїзної планової документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.04 р. по 31.12.05 р.
За результатами перевірки у зв’язку з виявленими порушеннями відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000412310/0 від 27.06.06 р. Оскільки позивач не оскаржує дане податкове повідомлення-рішення, то суд не досліджує правомірність його прийняття.
При оскарженні вказаного податкового повідомлення-рішення в процедурі адміністративного оскарження підприємством була направлена скарга до ДПІ Зміївського району Харківської області. За результатами розгляду первинної скарги було прийняте рішення від 25.07.06 р., яким скарга була залишена без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення без змін.
З урахуванням результатів розгляду первинної скарги відповідачем було прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 0000412310/0 від 26.07.06 р. з тими ж сумами визначених податкових зобов’язань та застосованих фінансових санкцій, що і оскарженим податковим повідомленням-рішенням. Оскільки позивач не оскаржує вказане податкове повідомлення-рішення, то суд не досліджує правомірність його прийняття.
При подальшому оскарженні підприємство направило скаргу від 03.08.06 р. (вх. від 07.08.06 р.) до ДПА Харківської області. Рішенням від 23.09.06 р. за результатами розгляду повторної скарги вона була залишена без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення без змін. Як вказує представник відповідача в судовому засіданні, з урахуванням результатів розгляду повторної скарги було прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 0000412310/2, але до матеріалів справи дане рішення сторонами не надане. Оскільки позивач не оскаржує вказане податкове повідомлення-рішення, то суд не досліджує правомірність його прийняття.
При подальшому оскарженні позивачем була направлена скарга (вх. від 16.10.06 р.) до ДПА України. За результатами розгляду повторної скарги було прийняте рішення від 13.12.06 р. (позивачем до матеріалів справи наданий не повний текст даного рішення). Як вказують в поясненнях в судовому засіданні представники сторін, рішенням ДПА України скарга була залишена без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення без змін і саме це рішення було підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення.
Суд вважає необхідним відмітити, що підстави та порядок прийняття нового податкового повідомлення-рішення після закінчення певного етапу адміністративного оскарження встановлені ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і дана норма не передбачає прийняття такого рішення в разі залишення скарги платника без задоволення або без проведення донарахувань податкових зобов’язань та/або штрафних санкцій. Оскільки оскаржене в даному провадженні податкове повідомлення-рішення є тотожнім попереднім (прийнятим за результатами перевірки та після розгляду скарг в межах процедури адміністративного оскарження), воно прийняте всупереч приписам наведеної норми, а тому є неправомірним.
Крім того суд вважає необхідним відмітити, що як випливає з наданого податкового повідомлення-рішення, воно було прийняте у зв’язку з виявленими порушеннями вимог п. 7.2.1, п. 7.2.4, п. 7.4.5, . 7.5.1 ст. 7 Закону України „Про ПДВ”.
Як встановлено перевіряючими, порушення перелічених норм пов’язане з тим, що підприємство включило до податкового кредиту суму ПДВ 18186,0 грн. по податковим накладним від 30.04.04 р. (перелік наведений на стор. 21 акту перевірки), отриманим від ТОВ „Флавіо”. Виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт, а їх оплата здійснена шляхом перерахування коштів на банківський рахунок в сумі 48000,0 грн. та поставкою ТМЦ на суму 128964,43 грн. Крім того, за даними перевіряючих, що не заперечується позивачем, керівником ТОВ „Флавіо” був укладений договір від 07.05.04 р. з ТОВ „Сіленд” про переуступку права вимог на суму 666711,14 грн.
Проте відповідно інформації, яка містилася в листі ДПІ Фрунзенського району м. Харкова від 19.05.06 р., рішенням Господарського суду Харківської області від 14.04.04 р. по справі № 47/91-04 була скасована державна реєстрація ТОВ „Флавіо” у зв’язку з відсутністю за юридичною адресою та не повідомленням про зміну місцезнаходження у встановлений законом строк. У зв’язку з скасуванням держреєстрації підприємства було анульоване його свідоцтво платника ПДВ з 14.04.04 р.
Крім того, відповідачем до матеріалів справи наданий лист від 05.10.06 р. ДПІ Фрунзенського району м. Харкова, яким до відповідача були направлені документи, зокрема, докази того, що ТОВ „Флавіо” повернуло до ДПІ свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, у зв’язку з чим акт про анулювання свідоцтва не складався. Інформацію коли саме було повернуте свідоцтво вказаний лист не містить.
Позивач наполягає на тому, що на час придбання товарів продавець ТОВ „Флавіо” надав йому копію свідоцтва платника ПДВ (залучене до матеріалів справи), а тому не було підстав сумніватися у законності проведених операцій.
Суд вважає необхідним відмітити, що відповідно приписів п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про ПДВ” реєстрація платника ПДВ діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, зокрема, якщо: а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання).
При цьому передбачено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті "а" цього пункту, здійснюється за заявою платника податку, а визначених у підпункті "б" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи. Податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах "а"-"б" цього пункту.
Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво: якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою платника податку, - разом із наданням заяви про таке анулювання; якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.
З системного аналізу наведених норм випливає, що у будь-якому випадку про анулювання свідоцтва про реєстрацію господарюючого суб’єкта платником ПДВ орган ДПС зобов’язаний прийняти рішення про таке анулювання і без його прийняття анулювання не відбувається.
Відповідачем до матеріалів справи надана копія перекресленого свідоцтва платника ПДВ, яке було видане ДПІ Фрунзенського району м. Харкова ТОВ „Флавіо”. Як стверджує представник відповідача, саме перекреслення свідоцтва є його анулюванням. Але дане висновки суперечить приписам наведених норм Закону України „Про ПДВ”. Таким чином твердження відповідача про анулювання свідоцтва платника ПДВ є помилковими, а тому судом не приймаються як доказ.
Також слід відмітити, що операції позивача, що були підставою для формування податкового кредиту, відбувалися 30.04.04 р. і на цей час ТОВ „Флавіо” мало статус юридичної особи, скільки рішення Господарського суду Харківської області від 14.04.04 р. з урахуванням положень ст. 85 ГПК України набрало чинності не раніш 24.04.04 р.
Крім того, як вбачається з наданого відповідачем рішення суду, суд зобов’язав власника або уповноваженого ним орган утворити ліквідаційну комісію, яка повинна була у тримісячний строк провести процедуру ліквідації підприємства, в т.ч. розмістити в офіційній пресі інформацію про ліквідацію підприємства, подати ліквідаційний баланс та подати до органу державної реєстрації документи, передбачені п. 34 Положення „Про держану реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності”.
В повідомленні № 10254 про скасування державної реєстрації вказано, що скасування державної реєстрації здійснено 15.06.04 р.
Таким чином, надані сторонами документи свідчать про те, що на дату проведення операцій контрагент позивача був юридичною особою, належним чином зареєстрованим платником ПДВ, а тому мав право виписувати податкові накладні.
До матеріалів справи надані копії податкових накладних, які позивач включив в розрахунок податкового кредиту. Вони оформлені відповідно приписам чинного законодавства, а тому, з урахуванням положень п. 7.4.5 ст. 7 Закону України „Про ПДВ”, позивач мав право включити відповідні суми ПДВ в розрахунок податкового кредиту по ПДВ.
Зважаючи на встановлені судом обставини, висновки перевіряючих ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин та норм чинного законодавства, а тому є неправомірними і позов підлягає задоволенню.
Керуючись 7, 9, 17, 79, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ Зміївського району Харківської області № 0000412310/3 в частині нарахування податкового зобов’язання по ПДВ в сумі 18186,0 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 11343,0 грн.
Стягнути з державного бюджету України на користь ТОВ ВКФ "Укренерготеплоремонт", с. Донець 3, 40 грн. судового збору.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанови набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 14.03.2007 р.
Суддя Водолажська Н.С.