Справа № 2-59/11

РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2011 року Вінницький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді: Ганкіної І.А.

при секретарі : Морозовському А.С.

пред-ві позивача ОСОБА_1

відповідачі ОСОБА_2

адвокаті ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниця цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ВАТ “НАСК “Оранта”про стягнення матеріальної шкоди, до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди завданих в наслідок ДТП, -

Встановив:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ВАТ “НАСК Оранта”, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої в наслідок ДТП.

В позові ОСОБА_4 зазначив, що 25 лютого 2010р. відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухався по автодорозі Б.Церква-Тетіїв-Гуменне в межах с.Олександрівка Вінницького р-ну та області діючи в порушення ПДР України перед початком виконання маневру обгону попутного автомобіля не переконався, що зустрічна смуга руху вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, ігноруючи вимоги п.12.1 ПДР України не врахував дорожню обстановку та розпочав виконання маневру обгону в безпосередній близкості від автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, що рухався назустріч. Оцінивши таку ситуацію як небезпечну ОСОБА_4 застосував екстрене гальмування та зупинив автомобіль біля самого краю проїзної частини своєї смуги руху. В цей час водій ОСОБА_2 продовжував рух, по смузі руху, де знаходився автомобіль позивача, в наслідок чого відбулося фронтальне зіткнення автомобілів. В наслідок ДТП обидва автомобіля були пошкоджені. По факту ДТП працівниками ДАЇ було складено протокол адміністративного правопорушення за яким судом було винесено постанову, за якою винним в ДТП за ст.124 КУпАП було визнано саме ОСОБА_2 На Устича і.І. за постановою суду було накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 рік.

В наслідок ДТП позивачу було нанесено матеріальну шкоду, що складається з збитку нанесеного в наслідок пошкодження транспортного засобу, франшизи, витрат на транспортування транспортного засобу та судових витрат. Моральну шкоду позивач визначає в сумі 5000 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала, суду показала, що підтвердженням матеріального збитку є проведене експертне дослідження, яке не оспарюється ВАТ “НАСК “Оранта”та за яким було встановлено, що збиток за пошкодження автомобіля складає 17407 грн. 45 коп. 11662 грн.73 коп. було переведено на рахунок позивача “НАСК “Оранта”. Несплаченими залишаються 5334 грн. Вказану суму позивач просить стягнути з страхової компанії на підставі страхового полісу. Франшизу в сумі 510 грн. позивач просить стягнути з ОСОБА_2 Моральна шкода полягає у спричиненні збитку майну позивача, необхідністю змини звичайного ритму життя, позбавлення можливості користуватися автомобілем, перенесеним під час ДТП стресом. Суму моральної шкоди позивач визначає в розмірі 5000 грн. Судові витрати складають 3094 грн. 32 коп., які представник позивача просить стягнути з відповідачів в рівних частках.

В подальшому від стягнення франшизи з ОСОБА_2 представник позивача відмовилася, про що було постановлено ухвалу про залишення без розгляду частини позовних вимог.

Відповідач ВАТ “НАСК “Оранта” заявлені до страхової компанії позовні вимоги визнав, про що представники відповідача подали заяву, за якою також просять слухати справу у відсутність представників страхової компанії.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та суду показав, що у скоєнні ДТП були винні погані погодні умови. Постанову суду щодо визнання його винним у скоєнні ДТП не визнав та оскаржив до Апеляційного суду, однак в задоволенні апеляційної скарги йому було відмовлено. Суму збитку вважає завищеною, вважає, що ніякої моральної шкоди позивачу не наносив, в задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне:

25 лютого 2010р.Устич І.І. керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухався по автодорозі Б.Церква-Тетіїв-Гуменне в межах с.Олександрівка Вінницького р-ну та області діючи в порушення ПДР України перед початком виконання маневру обгону попутного автомобіля не переконався, що зустрічна смуга руху вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, та в порушення вимог п.12.1 ПДР України не врахував дорожню обстановку та розпочав виконання маневру обгону в безпосередній близкості від автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, що рухався назустріч.

Водієм ОСОБА_4 було застосовано екстрене гальмування до зупинки автомобіля біля краю проїздної частини, однак уникнути зіткнення автомобілів не вдалося. В наслідок ДТП обидва автомобіля були пошкоджені.

По факту ДТП працівниками ДАЇ було складено протокол адміністративного правопорушення серії АВ 140902 від 25.02.2010р. за наслідком якого Липовецьким районним судом було винесено постанову від 25.03.2010р., за якою ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні правопорушення за ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 рік.

Вказана постанова суду була оскаржена правопорушником до апеляційного суду, однак у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 було відмовлено.

За ст.61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській, чи адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оцінюючи встановлені обставини та докази надані сторонами, суд виходить з того, що за ст.1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об”єктом використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено по справі, ОСОБА_2 керував транспортним засобом ЗАЗ 11024 д.н.з.НОМЕР_3 на підставі відповідного доручення на правомірнимх підставах, які сторонами не оспроюються.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з того, що ст.1166 ЦК України вказує, що майнова шкода завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала.

До матеріальної шкоди, яку позивач покладає на ВАТ “НАСК Оранта”суд відносить матеріальний збиток, що настав наслідок пошкодження транспортного засобу під час ДТП.

Відповідно до висновку експертного товарознавчого дослідження від 07.07.2010р., який був визнаний представниками ВАТ “НАСК “Оранта”, вартість ремонтних робіт по автомобілю позивача складає 17407 грн. 45 коп.

За транспортування автомобіля з місця ДТП позивачем було витрачено 200 грн.

В добровільному позасудовому порядку “НАСК “Оранта”позивачу було виплочено 11 662 грн. 73 коп. Залишок суми склав 5434 грн. 71 коп., відповідно до страхового акту за №90-519-01.03.10 та акту дослідження спеціаліста-товарознавця від 01.04.2010р.

Заявлені до ВАТ “НАСК “Оранта”вимоги даний відповідач визнав, тому у відповідності до положено ст.61,175 ЦПК України додаткового доказування вказані обставини не потребують.

Щодо моральної шкоди суд виходить з того, що за ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю чи стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв”язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров”я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в наслідок протиправної поведінки відносно неї, членів її сім”ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв”язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; приниженні честі, гідності та ділової репутації фізичної чи юридичної особи.

Ст.1167 ЦК України вказує, що моральна шкода завдана фізичній, або юридичній особі неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала за наявності її вини.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення доводиться матеріалами адміністративної справи за ст.124 КУпАП та постановою суду від 25.03.2010р.,яка вступила в чинність і не є скасованою.

Моральна шкода позивача полягає у тому. що в наслідок ДТП було значно пошкоджено транспортний засіб належний позивачу, в зв”язку з чим було змінено звичайний ритм його життя. Позивач був позбавлений можливості використовувати власний транспорт, був змушений змінити свій розпорядок та життєві плани. В наслідок ДТП позивач переніс стрес, пов”язаний з страхом за власне життя та життя своїх пасажирів, в подальшому витрачав власний час на ремонт автомобіля, вкладав вільні кошти на ремонт автомобіля, послуги експертів та оформлення документів на отримання страхової виплати.

Враховуючи тяжкість наслідків ДТП, що наступили для позивача, суд вважає за необхідне задоволити позовну вимогу щодо стягнення моральної шкоди частково в розмірі 3000 грн.

В решті стягнення моральної шкоди в сумі 2000 грн. відмовити.

Визначаючись щодо вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд встановив,що відповідно до ст. 79 ЦПК України до судових витрат відносяться:судовий збір та витрати пов"язані з розглядом справи.

До витрат пов"язаних з розглядом судової справи,належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення,витрати на правову допомогу,витрати пов"язані з явкою до суду,витрати пов"язані з залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,та проведення судових експертиз, а також вирати пов"язані з проведенням огляду доказів та вчиненням інших дій.

За ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

До документально підтверджених витрат суд відносить оплату державного мита, послуги ІТЗ, експертне дослідження та послуги адвоката на суму відповідно 59 грн.50 коп. плюс 120 грн., за експертне дослідження в сумі 385 грн. 32 коп., та послуги адвоката в сумі 2500 грн, всього 3064 грн. 82 коп.

Судові витрати слід стягнути з відповідачів у рівних частках на суму 1532 гр. 41 коп. з кожного з відповідачів.

Керуючись ст.ст.22,23,1166,1167,1187,1194 ЦК України, ст.ст.11,15,59,60,203,209,213,214,219,223 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ВАТ “НАСК “ Оранта”на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 5434 грн. 71 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 3000 грн. 00 коп.

В решті стягнення моральної шкоди на суму 2000 грн. відмовити.

Стягнути з ВАТ “НАСК “ Оранта”, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 3064 грн. 82 коп. в рівних частках по 1532 грн.41 коп.

В решті стягнення судових витрат відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення апеляційної скарги.

Суддя: