Справа № 428/4088/16-к 

Провадження № 11-сс/782/120/2016 

 

У Х В А Л А

Іменем України

13 квітня 2016 року 

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

представника особи, що подала скаргу ОСОБА_6 , 

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» в особі директора ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 1 квітня 2016 року про арешт майна,

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Луганській області і накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «ВТБ Банк», що належать ТОВ «Лізінвест».

Крім того, слідчий суддя зупинив видаткові операції по рахункам, за винятком операцій, пов`язаних з перерахуванням коштів для сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів до бюджету або державних цільових фондів по сплаті єдиних страхових внесків, а також видатків, пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Також слідчий суддя зобов`язав посадових осіб ПАТ «ВТБ Банк» надати слідчому довідку про залишок коштів на зазначених рахунках на момент накладення арешту і в подальшому невідкладно направляти слідчому відомості щодо додаткового надходження коштів на ці рахунки. 

Вказане рішення прийняте у кримінальному провадженні №32015130000000044, яке порушено за ч.1 ст.212 КК України за фактом ухилення службовими особами ТОВ «Лізінвест» від сплати ввізного мита та податку на додану вартість на загальну суму 1172 688 грн.

Обставини кримінального правопорушення, як вони викладені в ухвалі слідчого судді, свідчать про те, що службові особи ТОВ «Лізінвест» у звітному податковому періоді вересень-грудень 2012 року при здійсненні фінансово-господарської діяльності, пов`язаної з придбанням у нерезидента ООО «РК-Трейдинг» (РФ, м. Еліста, республіка Калмикія)та ввезенням на митну територію України в режимі імпорту з Російської Федерації товару (фталевого ангідриду технічного марки А), шляхом неправомірного використання пільг і звернень від оподаткування митними платежами за рахунок використання на надання до митного органу документів митного оформлення, а саме, сертифікатів про походження товару форми СТ-1, які в подальшому були анульовані Волгоградською торгівельно-промисловою палатою на підставі надання експортером недостовірної інформації, не сплатили ввізного мита в сумі 977241 грн. та занизили податок на додану вартість на імпорт на суму 195448 грн., тобто ухилились від сплати податків та зборів в значних розмірах на загальну суму 1172689 грн.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «Лізінвест» ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання.

Посилається на те, що ТОВ «Лізінвест» не є підозрюваним, обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Також ТОВ «Лізінвест» не є юридичної особою, щодо якої здійснюється кримінальне провадження та щодо якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, а тому передбачені ч.1 ст.170 КПК України підстави для арешту майна відсутні.

Суд безпідставно зазначив в ухвалі, що банківський рахунок та грошові кошти можуть бути предметом кримінального правопорушення, пов`язаним з їх незаконним обігом, оскільки ні ухвала, ні клопотання не містять доказів того, що банківський рахунок та грошові кошти, на які накладено арешт, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засіб чи знаряддя вчиненого кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення; фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення: є предметом кримінального правопорушення; набуті у результаті кримінального правопорушення, є доходами від нього чи на них було спрямовано кримінальне правопорушення.

Крім того, всупереч вимогам ч.2 ст.173 КПК України, слідчий суддя не врахував наслідки арешту майна, які не є адекватними, порушують права власника майна, позбавляють його можливості здійснювати господарську діяльність та виконувати фінансові зобов`язання перед державою та працівниками.

Також слідчий суддя розглянув клопотання без повідомлення власника майна, на яке накладено арешт без будь-якого обґрунтування такого рішення.

Заслухавши доповідача, представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги та провівши судові дебати, колегія суддів доходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Матеріали справи свідчать про те, що клопотання про накладення арешту розглядалося слідчим суддею без повідомлення ТОВ «Лізінвест». Зважаючи на те, що про наявність ухвали апелянт дізнався та отримав її копію 07.04.2016 року, а апеляційну скаргу направив згідно поштового відтиску 09.04.2016 року, тобто в п`ятиденний строк, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження апелянтом не пропущено.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно відомостей, які внесені до ЄРДР 02.09.2015 року за №32015130000000044 кримінальне правопорушення за ч.1 ст.212 КК України вчинили посадові особи ТОВ «Лізінвест», які в вересні-грудні 2012 року ухилилися від сплати ввізного мита та податку на додану вартість на загальну суму 1172688 гривень.

Як свідчить зміст клопотання слідчого про арешт майна, підставою для накладення арешту слідчий вказав необхідність забезпечення цивільного позову і погашення податкової заборгованості ТОВ «Лізінвест».

Натомість, слідчий суддя в ухвалі, мотивуючи необхідність накладення арешту на банківський рахунок, зазначив, що грошові кошти, про арешт яких просить сторона обвинувачення, є предметом злочину, набуті злочинним шляхом, і відповідають критеріям ч.3 ст.170 КПК України, тобто арештував їх у якості збереження речових доказів.

Такі висновки слідчого судді колегія суддів вважає безпідставними, оскільки матеріали кримінального провадження не містять достатніх даних того, що гроші, які наразі розміщені на арештованих рахунках ТОВ «Лізінвест», набуті в вересні-грудні 2012 року внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, вони не можуть бути використані, як докази у кримінальному провадженні.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що в кримінальному провадженні, внесеному 29.04.2014 року в ЄРДР за №32014130000000034, вже проводилося досудове розслідування щодо посадових осіб ТОВ «Лізінвест», які в 2012 році ухилилися від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, тобто за тими ж самими обставинами. За результатами розслідування слідчим винесено постанову від 09.09.2014 року про закриття кримінального провадження за відсутністю в діях посадових осіб складу кримінального правопорушення. Ця постанова наразі не скасована.

Нове досудове розслідування розпочалося через рік, без скасування попередньої постанови про закриття кримінального провадження, при цьому в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про виникнення нових обставин, які б слугували підставою для проведення нового досудового розслідування.

   Також матеріали кримінального провадження свідчать про наявність спору в Вищому адміністративному суді України між ТОВ «Лізінвест» та податковими органами про визнання неправомірними та скасування податкових рішень-повідомлень.

   За таких умов колегія суддів не вбачає наявності обґрунтованої підозри у вчиненні посадовими особами ТОВ «Лізінвест» кримінального правопорушення.

   Цивільний позов до ТОВ «Лізінвест» в матеріалах кримінального провадження відсутній, із пояснень у судових засіданнях відомо, що він не заявлявся, сама наявність шкоди наразі не доведена. 

Сукупність викладеного свідчить про відсутність передбачених законом підстав для арешту майна ТОВ «Лізінвест», а тому апеляційну скаргу ТОВ «Лізінвест» необхідно задовольнити, а ухвалу слідчого судді скасувати.

Керуючись статтями 167, 170, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

 у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ТОВ «Лізінвест» задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01.04.2016 року про накладення арешту на банківський рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «ВТБ Банк» та грошові кошти, які на них знаходяться, що належать ТОВ «Лізінвест» скасувати.

Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого СУФР ГУДФС в Луганській області ОСОБА_8  про накладення арешту на банківський рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «ВТБ Банк» та грошові кошти, які на ньому знаходяться, що належать ТОВ «Лізінвест».

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

 

___________________ ________________ _________________

 ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3