Справа № 654/3798/15-к

Провадження №1-кп/654/36/2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2016 року м.Гола Пристань

Колегія суддів Голопристанського районного суду Херсонської області в складі:

                                                головуючого судді                     Гаврильченко Ю.В.

                                                                  суддів                                     Сіянко В.М.

                                                                              ОСОБА_1

                                                                  при секретарях                            Сидоркіній І.В.,

ОСОБА_2

                                                             з участю:

                                                                  прокурора                                    Дворецького О.О.

                                                                  захисника                            ОСОБА_3

                                                                 обвинуваченої                             ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Гола Пристань Херсонської області кримінальне провадження №12015230150001842 за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, народилася в с.Чорноморське, Голопристанського району, Херсонської області, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружена, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судима, -

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

19.08.2015 року, близько 23 год. 30 хв., ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні будинку №32 по вул.Львівській в с.Долматівка Голопристанського району Херсонської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з потерпілим ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, умисно, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень шляхом нанесення одного удару господарсько-побутовим ножем в область грудної клітини зліва, спричинила останньому тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпечності для життя, від яких потерпілий ОСОБА_5 помер на місці.

Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.2 ст.121 КК України: як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому їй обвинуваченні не визнала, показала, що 19.08.2015 року близько 14 год. вона була в с.Долматівка Голопристанського району Херсонської області у своєї знайомої, десь після 16 год. пішла до свого колишнього хлопця ОСОБА_6, щоб позичити в нього гроші. Також попросила його забрати її від ОСОБА_7 коли вона йому подзвонить. Після цього, прийшовши до ОСОБА_7, запропонувала останній випити горілки. Зателефонувала колишньому чоловіку ОСОБА_8, ОСОБА_9 та попрохала останнього привезти їм горілки, він приїхав, взяв у неї гроші та через деякий час десь о 20 год. привіз дві пляшки горілки. Потім через декілька хвилин додому приїхав співмешканець ОСОБА_7, ОСОБА_5 і вони почали всі разом вживати горілку. Після того як випили одну пляшку горілки, то ОСОБА_5 почав до неї залицятися, вона йому зробила зауваження, це бачила його співмешканка ОСОБА_7, яка теж йому зробила зауваження, на що ОСОБА_5 пояснив, що він так жартує. Потім у неї з ОСОБА_7 зав’язався конфлікт через те, що ОСОБА_7 ображала її знайому ОСОБА_10. В цей час ОСОБА_11 вдарила її рушником по голові, між ними почалася сварка, в яку втрутився ОСОБА_5, заступаючись за ОСОБА_11 вдарив її ножем в руку. Потім вона хотіла забрати в нього ніж, але злякалась та почала втікати. Крові на ОСОБА_5 не було. Будучи сильно наляканою вона втекла до ОСОБА_6. Свідком цих подій була мати ОСОБА_8 – ОСОБА_12, самої ОСОБА_8 та її доньки ОСОБА_2 в цей час в кімнаті не було.

Незважаючи на не визнання обвинуваченою своєї вини, колегія суддів вважає, що її вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами перевіреними в судовому засіданні в їх взаємозв’язку.

Так, допитана потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що 19.08.2015 року близько 19.00 год. неї до дому прийшла ОСОБА_4, спитала чи є щось випити, оскільки алкогольних напоїв в неї не було, ОСОБА_4 подзвонила її колишньому чоловікові ОСОБА_9 та попрохала щоб той приїхав. Близько 19.30 год. приїхав ОСОБА_9, ОСОБА_4 йому дала гроші та попросила щоб він купив 2 пляшки горілки, через хвилин десять повернувся ОСОБА_9 з горілкою, слідом за ним зайшов її співмешканець ОСОБА_5. ОСОБА_13 віддав ОСОБА_4 горілку та поїхав. Вони в трьох зайшли до прихожої кімнати та сіли за стіл та почали вживати спиртні напої. Десь після 23 год., точно час не пам’ятає, вона вийшла в двір покурити, була відсутня хвилин 10, в цей час з хати вибігла донька ОСОБА_2, вона була злякана та плакала, сказала що тьотя Аня зарізала ОСОБА_5. Зайшовши в кімнату побачила як ОСОБА_5 лежав на порозі, був весь в крові. Вона намагалися зупинити кровотечу з рани, потім побігла до сусідки викликати швидку допомогу та працівників міліції. Через деякий час приїхали працівники міліції та швидка допомога, та у цей час лікарі повідомили, що ОСОБА_5 помер. Куди поділася ОСОБА_4 вона не знає.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що 19.08.2015 року йому зателефонувала ОСОБА_4 і сказала що вона знаходиться у ОСОБА_7, його колишньої дружини, і попросила щоб він заїхав туди. Приїхавши до них, ОСОБА_4 дала йому гроші і попросила щоб він купив горілки та закуски. Що він і зробив. Привіз горілку та віддав ОСОБА_4, та поїхав у своїх справах. Десь біля 22 години йому знову на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_4, та попросила прийти до них, однак він відмовився так як вранці необхідно було йти па роботу. 20.08.2015 року він прокинувся близько 4 години ранку, йому зателефонувала його мама і повідомила, що у ОСОБА_7 щось сталось, начебто когось убили. Він одразу зателефонував ОСОБА_7, і вона повідомила, що ОСОБА_4 ударила ножем ОСОБА_5 і він помер.

Свідок ОСОБА_14 показала, що того дня пізно вночі десь біля 23 год 45 хв. до неї до дому прийшла сусідка ОСОБА_7, вона плакала, була схвильована та сказала їй, що ОСОБА_4, яка перебувала у них в гостях підрізала її співмешканця ОСОБА_5. Попросила телефон щоб викликати міліцію, що вона й зробила. .

Свідок ОСОБА_6 показав, що того дня близько 15 години до нього прийшла ОСОБА_4 і попросила дати їй у борг грошей, та сказала що піде в гості до ОСОБА_7 та пропросила його забрати її звідти як вона йому подзвонить. Не дочекавшись дзвінка ОСОБА_4 він заснув, але близько 23.50 години почув, що хтось стукає у вікно, коли вийшов то побачив ОСОБА_4, вона була в стані алкогольного сп’яніння, заплаканою, в істериці і сказала що за нею гониться ОСОБА_5, більше нічого пояснити не могла, сказала лише, що сумочка та телефон залишилися у ОСОБА_7. На руці в неї був поріз, з рани текла кров. Вночі приїхали до нього працівники міліції та повідомили про вбивство ОСОБА_15. Він розбудив ОСОБА_4 і вона поїхала з працівниками міліції.

До показів свідка ОСОБА_6 в частині наявності у ОСОБА_4 рани на руці, з якої текла кров, суд відноситься критично, так як вони спростовуються показами інших свідків, та розцінює їх як спосіб допомогти обвинуваченій уникнути кримінальної відповідальності.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що того дня в гостях у її доньки ОСОБА_8 була ОСОБА_4, яка разом з її донькою та співмешканцем доньки ОСОБА_5 вживали спиртні напої. Вона в цей час була в іншій кімнаті. Десь після 23 год. почувши якусь сварку, вона зайшла до них в кімнату та побачила як ОСОБА_4 нанесла ОСОБА_5 удар ножем в серце, який взяла зі столу, після чого розмахувала цим же ножем, а потім втекла з хати. Свідком цієї події була також її онучка ОСОБА_2. Доньки в цей час там не було.

Крім показів потерпілої та свідків, вина обвинуваченої підтверджується наступними письмовими доказами.

Так, із протоколу огляду місця події від 20.08.2015 року та фото таблицею до нього вбачається, що оглянуто місце події - домоволодіння № 32 по вул..Львівській в с.Долматівка, Голопристанського району. В ході огляду в одній із кімнат будинку було виявлено труп ОСОБА_16 з колото-різаною раною в підключичній області зліва, а також зафіксовано розташування обстановки у вказаному будинку. Також, по вулиці Львівській в с.Долматівка навпроти домоволодіння № 32 на асфальтно-бетонному покритті виявлено жіночі капці зеленого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, далі по вулиці на газоні між квітами виявлено ніж жовто-коричневого кольору, довжиною 225 мм, довжиною рукоятки – 98 мм, довжиною леза 127 мм зі слідами схожими на кров. (а.п.106-120).

Під час проведення вказаної слідчої дії було вилучено змиви з плям бурого кольору з порогу перед вхідними дверима, із стінки у кімнаті №1, із підлоги в коридорі, сліди папілярних узорів із скляної рюмки та пляшки з під горілки, жіночі капці зеленого кольору, ніж з нашаруванням речовини бурого кольору. Вказані вилучені речі постановою слідчого від 20.05.2015 року були визнані речовими доказами в кримінальному провадженні (а.п.178).

Згідно висновків експертиз №127/ц від 16.10.2015 року та № 204 від 22.10.2015 року на ножі, тампонах-змивах, вилучених на місці події та жіночих капцях виявлена кров людини, яка може належати потерпілому ОСОБА_5, присутність в цих же слідах крові ОСОБА_4 не виключена (а.п. 124-126, 131-133).

Із висновку судової дактилоскопічної експертизи №112 від 01.09.2015 року з фото таблицею до нього, вбачається, що слід пальця руки, вилучений із скляної рюмки з підвіконня в коридорі, залишений великим пальцем руки ОСОБА_4 (а.п.137-145).

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи №210 від 30.10.2015 року на футболці обвинуваченої, яку вона добровільно видала 20.08.2015 року та яка постановою слідчого від 22.10.2015 року визнана речовим доказом, виявлено кров людини, яка може походити як від потерпілого ОСОБА_5 так і підозрюваної ОСОБА_4 (а.п. 149-150, 179).

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 478 від 08.09.2015 року ОСОБА_4 психічними захворюваннями не страждала та не страждає. В період інкримінованого їй діяння, у неї не було будь-якого тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності, знаходилась тоді в стані простого алкогольного сп’яніння, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.п.154-157).

Висновком криміналістичної експертизи від 22.10.2015 року № 4302 встановлено, що вилучений ніж холодною зброєю не являється, виготовлений заводським способом, є кухонним ножем, який відноситься до групи ножів господарсько-побутового призначення (а.п.161-163).

Відповідно до висновків судово-медичних експертиз за №123/гп від 19.09.2015 року, № 109-мк від 10.09.2015 року з фото таблицею до нього та №6-123/гп від 15.10.2015 року, під час дослідження трупу ОСОБА_16, у останнього було виявлено сліпе проникаюче колото-різане поранення в підключичну область з ліва ближче до плечового кінця ключиці з пошкодженням подмишечної артерії, крововиливи в м'які тканини по ходу ранового каналу і навколо нього. Вказані пошкодження виникли від дії колючо-ріжучого предмету, типу клинка ножа, довжиною не менше 6 см та винили в ніч з 19 на 20.08.2015 року за обставин вказаних малолітнім свідком ОСОБА_17, та відносяться до тяжких тілесних пошкоджень по критерію небезпеки для життя. Смерть настала від колото-різаного поранення подмишечної артерії, що супроводжувалося гострою крововтратою, що підтверджується недокрів’ям внутрішніх органів (а.п.165, 167-168, 169, 170-174).

При проведенні судово-токсикологічної експертизи згідно висновку експерта № 2141 від 27.08.2015 року в крові трупа ОСОБА_16 виявлено етиловий спирт в кількості 2 проміле, в сечі – 3,44 проміле, що виклакає алкогольне оп’яніння середнього ступеню (а.п.169).

Показання малолітнього свідка ОСОБА_17 про те, що того дня її мама ОСОБА_8, дядько ОСОБА_5 та тьотя ОСОБА_4 вживали спиртні напої, а потім мама на деякий час вийшла з кімнати, а вона сиділа біля них і чекала маму. ОСОБА_15 сидів на підлозі біля дверей та щось спитав у ОСОБА_4, яка присіла біля нього, вона відповіла йому нецензурною лайкою, встала, взяла зі столу ніж, нанесла ОСОБА_5 удар ножем і втекла, суд не бере до уваги та відкидає їх в зв’язку з недопустимістю оскільки, органом досудового розслідування не проведено судово-психіатричної експертизи ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_5, щодо її можливостей в такому віці адекватно сприймати події та правдиво їх розповідати.

При ухваленні вироку суд бере за основу показання свідка ОСОБА_10, яка була очевидцем подій, прямо вказала на обвинувачену як на особу, яка завдала удар ножем потерпілому, її показання підтверджуються висновками проведених по справі судово-медичних експертиз та іншими зазначеними вище доказами.

Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року №2 «Про судову практику у справах про злочини, проти життя та здоров'я особи» для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суд повинен ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення таких дій.

Обґрунтовуючи наявність у обвинуваченої умислу на вбивство потерпілого, орган досудового розслідування послався на те, що ОСОБА_4 умисно нанесла йому один удар ножем в область грудної клітини зліва, тим самим вбивши останнього.

Кваліфікація діяння обвинуваченої органом досудового розслідування за ч.1 ст.115 КК України не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду справи, стороною обвинувачення не доведено наявність мотиву та умислу в обвинуваченої на вбивство потерпілого, характер і локалізація поранення потерпілого, механізм і спосіб його нанесення, а саме те, що ОСОБА_4 завдала останньому згідно висновку судово-медичної експертизи колото-різане поранення подмишечної артерії, а не в життєво важливий орган потерпілого, вказує на відсутність у ОСОБА_4 умислу на вбивство потерпілого та свідчить про наявність умислу саме на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень з урахуванням знаряддя злочину (ножа).

Також, про відсутність умислу у обвинуваченої ОСОБА_4 на вбивство потерпілого ОСОБА_5 свідчить і те, що, маючи для цього реальну можливість після завдання ОСОБА_4 одного удару ножем, продовжувати свої протиправні дії, обвинувачена в умовах відсутності перешкод для їх продовження, припинила їх. Також, судом встановлено, що конфлікт між ними виник раптово, на побутовому ґрунті, удар кухонним ножем був одиничний і завданий неприцільно, знаряддя злочину не було завчасно підготовлене обвинуваченою, оскільки вона скористалася ситуативно кухонним ножем потерпілого, який лежав на столі в будинку останнього.

Також, суд не може погодитися з доводами захисника, що дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.119 КК України як вбивство, вчинене через необережність, оскільки сам характер, механізм нанесення тілесного ушкодження та властивості знаряддя злочину спростовують доводи захисника про вбивство з необережності.

З урахуванням зазначених обставин суд вважає, що у справі не здобуто беззаперечних доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 мала умисел на умисне вбивство ОСОБА_5, а тому, дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.121 КК України: як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Таким чином, оцінюючи перевірені докази по справі в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що вони повністю спростовують доводи обвинуваченої про її невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення в якому її обвинувачують, та підтверджують її вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.2 КК України, а невизнання обвинуваченою своєї вини суд розцінює як обраний нею спосіб захисту, з метою уникнути покарання за вчинений злочин.

Суд вважає, що вина обвинуваченої в інкримінованому їй злочині знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченій, відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості суспільної небезпеки скоєного злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання.

Обставини, що пом’якшують покарання обвинуваченої судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченій, враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який є тяжким злочином, особу обвинуваченої, яка характеризується посередньо, раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, її вік та стан здоров’я, враховуючи відсутність пом’якшуючих покарання обставин, наявність обтяжуючої покарання обставини, колегія суддів вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої не можливо без ізоляції від суспільства, і вона як особа є суспільно-небезпечною, а від так їй необхідно призначити покарання в межах санкції ст.121 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченої на користь держави підлягають стягненню витрати за проведення судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Запобіжний захід обраний засудженій у вигляді домашнього арешту залишити без змін до набранням вироку законної сили.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня затримання.

В строк відбування покарання у відповідності до ст.72 КК України зарахувати засудженій строк її затримання з 20.08.2015 року по 21.08.2015 року із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в розмірі 3866 грн. 91 коп. (а.п.123, 130, 136, 148, 153, 160).

Речові докази: змиви крові, сліди папілярних узорів, марлеві тампони – залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження; ніж, пляжні шльопанці, футболку - знищити (а.п.178, 179-180).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченій та прокурору, а потерпілій поштою.

Головуючий: ОСОБА_18

Судді                                                         В.М.Сіянко

                                                                        ОСОБА_1