Справа № 476/181/16-к

Провадження № 1-кп/476/18/2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.04.2016 року Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Раєвич Т.М.

при секретарі Руденко А.С.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Гульпи О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Єланець кримінальне провадження по обвинуваченю:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює та не навчається, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

12.09.1998 року вироком Івановського районного суду Одеської області за ст. 17, ч.3 ст. 81 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки , із застосуванням ст. 46-1 КК України з відстроченням виконання вироку на 1 рік;

15.12.2000 року вироком Івановського районного суду Одеської області за ч.2 ст. 140, ч.3 ст.140, ч.3 ст. 81, ст. 42 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна, 15.01.2002 року згідно ст. 81 КК України звільнений умовно - достроково від відбування покарання на 2 роки 6 місяців 2 дні;

26.06.2003 року вироком Київського районного суду м. Одеси за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання у вигляді 6 місяців позбавлення волі - всього до відбування покарання позбавлення волі строком на 4 роки, 26.02.2007 року звільнений умовно-достроково від відбування покарання на 4 місяці 7 днів,

в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

     Згідно обвинувального акта, 16.03.2016 року ОСОБА_1, знаходячись на території домоволодіння ОСОБА_2, який проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_5 за грошову винагороду допомогав останньому виконувати роботу по господарству. Перебуваючи на території подвір’я ОСОБА_2, ОСОБА_1 побачив вулик, який стояв за приміщенням літньої кухні. В цей час у нього раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Через деякий час після закінчення роботи ОСОБА_1, зробивши вигляд, що пішов додому, та дочекавшись, коли ОСОБА_2 піде з подвір'я до приміщення будинку, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів заволодів вуликом вартістю 500 грн. та з місця злочину зник.

   Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, спричинивши матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_2на загальну суму 500 грн.

     Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

     Після цього, 18.03.2016 року ОСОБА_1 знову приїхав до ОСОБА_2 щоб допомогти йому по господарству. Виявивши, що ОСОБА_2 немає вдома, та побачивши біля його двору автомобіль НОМЕР_1, у ОСОБА_1 раптово виник умисел на заволодіння чужим майном, зокрема, акумуляторної батареї , так як йому було відомо, що ОСОБА_2 нещодавно її придбав. Діючи умисно та протиправно, повторно, з корисливих мотивів, впевнившись у тому, що він діє таємно, ОСОБА_1 здійснив крадіжку акумуляторної батареї вартістю 500 грн та з місця вчинення злочину зник.

   Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, спричинивши матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 500 грн.

     Таким чином ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно.

     04.04.2016 року по даному кримінальному провадженню між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про примирення, відповідно до вимог ч.1 ст. 468 КПК України.

     Відповідно до угоди про примирення, потерпілий ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 185 КК України та за ч.2 ст.185 КК України, а також призначення покарання за ч.1 ст.185 КК України  у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік та за ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 2 місяці. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначити у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 2 місяці із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та обов'язком, згідно п.2 ч.1 ст. 76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та згоди сторін на його призначення, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст.473 КПК України, щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про примирення.    

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

     Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні просив затвердити укладену угоду про примирення від 04.04.2016 року та призначити узгоджене сторонами покарання. Також потерпілий пояснив, що заподіяна крадіжкою майна шкода відшкодована повністю, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого він не має.

     Обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та заявив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.

     Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним.

     Суд, перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК та КК України, встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст.185 та ч.2 ст. 185 КК України є правильною.

     Відповідно до вимог ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185,ч.2 ст.185 КК України. Вказані кримінальні правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості.

    Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що сторони примирились і укладення угоди є добровільним. Взяті обвинуваченим на себе за угодою про примирення зобов'язання очевидно можливі для виконання.

     За вчинені кримінальні правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про примирення і яке відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, який щиро кається.

    Цивільний позов по справі не заявлений.

    Речові докази по справі:

- дерев’яний вулик та акумуляторну батарею передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2

    На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 471, 373, 374,  474, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

          Затвердити угоду від 04.04.2016 року про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:

         - за ч.1 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік;

        - за ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 2 місяці.

           Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 2 (два) місяці.

   Згідно ч.1 ст. 75 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити з випробовуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

    Згідно п.2 ч.1 ст. 76 КК України встановити обов’язок ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

    Речові докази по справі:

- дерев’яний вулик та акумуляторну батарею, які передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2. жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, залишити в повне його розпорядження.

    Необхідність у застосуванні запобіжних заходів відсутня.

    Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Миколаївської області через Єланецький районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя:                                                                             Т.М. Раєвич