Справа №22-12438 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 21(3) Турік В.П.
Доповідач Карнаух В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року грудня 21 дня колегія Суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - Михайлів Л.В.,
суддів - Карнаух В.В., Митрофанової Л.В.,
при секретарі- Кобзєвій К.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення моральної шкоди з відповідача.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 жовтня 2006 року її позов до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення моральної шкоди задоволено частково.
З Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь позивачки стягнуто 28 000грн.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права. Суд не взяв до уваги, що на підставі ст. 77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого, статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту "е" пункту 2 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності". Суд неправильно керувався ст. 34 Закону України" Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності", порушив ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія судців вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 працювала з 25.12.1987 року по 15.05.2006 року на підприємствах гірничої промисловості ВО «Кривбасруда» в підземних шкідливих для здоров'я умовах.
Згідно акту розслідування професійного захворювання від 02.02.2004 року винним в її професійному захворюванні визнано керівництво ШБУ Відкритого акціонерного товариства «КЗРК».
Відповідно до висновку МСЕК від 01.03.2004 року позивачці первинно встановлено 20 % втрати професійної працездатності, а з 17.02.2006 року встановлено 30% втрати професійної працездатності і 3-я група інвалідності, безстроково.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано керувався ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту його спричинення.
Факт спричинення моральної шкоди позивачці в результаті професійного захворювання встановлений в судовому засіданні. Позивачка при незначному навантаженні відчуває важкість та біль у грудній клітці, ці болі змушують її постійно приймати ліки, але незважаючи на постійне лікування, її фізичні страждання не зменшились, стан здоров'я не покращується, різке погіршення стану здоров'я та великі витрати грошей на лікування спричиняють їй моральні страждання.
Висновок суду про відшкодування позивачці з боку відповідача відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-рп\2004р. відповідно до якого, громадяни, котрим встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.
Розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили. Суд при визначенні розміру спричиненої позивачу з боку відповідача моральної шкоди врахував, фізичні і моральні страждання позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили.
Доводи відповідача про те, що суд не врахував, що на підставі ст. 77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого, статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту "є" пункту 2 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності" є безпідставними, оскільки правовідносини сторін виникли до набрання чинності цим Законом, який не має зворотної сили і розповсюджується на ті правовідносини, які виникли після 01.01.2006 року, а позивачу втрата професійної працездатності вперше встановлена висновком МСЕК від 01.03.2004 року.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі про те, що суд неправильно керувався ст. 34 Закону України" Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності"; а також про те, що судом порушені ст. 10, 60, 212 ЦПК України є безпідставними і висновків суду не спростовують.
Однак з матеріалів справи видно, що визначена судом сума відшкодування моральної шкоди- 28 000 грн. не відповідає важкості перенесених страждань позивачки та ступеню втрати нею працездатності, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суму відшкодування належить зменшити до 20 000 грн.
В іншій частині рішення відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 303,307, п.3 ч.1 ст.309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити частково.
Змінити рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 жовтня 2006 p., зменшивши суму відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1 - 20 000 грн.
Рішення може бути оскаржене на протязі двох місяців до Верховного Суду України з моменту набрання ним законної сили.