Справа №22- 6108 Головуючий 1 інстанції Байбара Г.А.
Категорія- 19 Доповідач Лаченкова О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2006 року Колегія суддів судової палати з цивільних
справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Петренко І.О. суддів - Лаченкової О.В., Болтунової Л.М., при секретарі - Шило С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Фермерського колективного господарства «Хлібороб» на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до Фермерського колективного господарства «Хлібороб», 3-тя особа: ОСОБА_2про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в зв'язку зі смертю годувальника.
встановила:
У жовтні 2002 року в суд з позовом звернулась ОСОБА_1до Фермерського колективного господарства «Хлібороб», 3-тя особа: ОСОБА_2про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в зв'язку зі смертю годувальника посилаючись на те, що вона була в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3та проживала спільно з ним і їх дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1народження. 26.01.2001 року її чоловік був смертельно травмований автомобілем КАМАЗ-5320 держ. НОМЕР_1 з причепом ГКВ-8350 держ. НОМЕР_2, належним фермерському колективному господарству «Хліборіб», під керуванням водія ОСОБА_2 Постановою Дніпропетровського районного суду м. Дніпродзержинська від 03.09.2001 року кримінальна справа відносно ОСОБА_2 закрита на підставі акта амністії. Відповідач, якому належить автомобіль КАМАЗ-5320 держ. НОМЕР_1 з причепом ГКВ-8350 держ. НОМЕР_2, являється володільцем джерела підвищеної небезпеки і зобов'язаний відшкодувати завдану цим джерелом підвищеної небезпеки матеріальну і моральну шкоду. Середньомісячний заробіток чоловіка становив 465,85 грн. На його утриманні знаходилась їх дочка та вона сама, оскільки не працювала, а здійснювала догляд за дитиною.
Просить суд стягнути з відповідача на її користь: затрати понесені нею на похорони в сумі 2054,57 грн.; В відшкодування шкоди завданої смертю годувальника їй особисто просить стягнути, одноразово, суму відшкодування за період з 27.01.2001 року по день внесення рішення суду із розрахунку 156,28 грн. за місяць, також до досягнення дочкою 14 років стягувати щомісяця по 156,28. В відшкодування шкоди завданою смертю годувальника її малолітній дочці стягнути, одноразово, суму відшкодування за період з 27.01.2001 року по 01.01.2004 року із розрахунку 156,28 грн. на місяць за мінусом одержуваної пенсії, і з 01.01.2004 року по день винесення рішення судом - із розрахунку 156,28 грн. в місяць, без врахування пенсії, а також до досягнення дочкою повноліття стягувати щомісяця по 156,28 грн.
Представники відповідача позов не визнали та просили суд відмовити в його задоволенні.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 квітня 2006 року позов задоволено частково.
В апеляційній скарзі представник відповідача - Телли СП. ставить питання про скасування рішення суду, та ухвалення нового рішення, яким в позові відмовити.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково.
Судом встановлено, що 26.01.2001 року чоловік позивачки був смертельно травмований автомобілем КАМАЗ-5320 держ. № НОМЕР_1 з причепом ГКВ-8350 держ. НОМЕР_2, належним фермерському колективному господарству «Хліборіб», під керуванням водія ОСОБА_2.
Постановою Дніпропетровського районного суду м. Дніпродзержинська від 03.09.2001 року кримінальна справа відносно ОСОБА_2 закрита на підставі акта амністії. Відповідач, якому належить автомобіль КАМАЗ-5320 держ. НОМЕР_1 з причепом ГКВ-8350 держ. НОМЕР_2 є володільцем джерела підвищеної небезпеки.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1та стягуючи з Фермерського колективного господарства «Хлібороб на її користь матеріальну шкоду ,суд виходив з того, що діями водія ОСОБА_2який знаходиться в трудових відносинах з підприємством, була заподіяна шкода і стягнута вона повинна бути з відповідача , як з володільця джерела підвищеної небезпеки.
Згідно ст. .450 ЦК України(1963 року) організаіцї, діяльтсть котрих зв'язана з підвищеною безпекою для оточуючих повинні відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної безпеки, якщо не доведуть, що шкода заподіяна внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року зі внесеними змінами „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин ,що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарчого ведення оперативного управління або з інших підстав.
Суд першої інстанції постановляючи рішення дійшов правильного висновку, що відповідно до ст.ст.450,454,459 ЦК України (1963 р.) відповідач повинен нести відповідальність по відшкодуванню матеріальної шкоди і стягнув на її користь 714 грн.26 коп.
Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд виходив з
вимог ст.440-1 ЦК України відповідно до яких моральна шкода, заподіяна громадянину діяннями іншої особи, яка порушила його законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду. Суд першої інстанції законно і обґрунтовано, виходячи з дійсних обставин по справі і діючого законодавства моральну шкоду стягнув з Фермерського колективного господарства «Хлібороб» на користь позивачки..
Судова колегія не погоджується з висновками суду щодо задоволення вимог позивачки відносно стягнення одноразової допомоги та щомісячних виплат в зв»язку зі смертю годувальника, оскільки дані вимоги необгрунтовані і стосуються відшкодування шкоди, пов»язаними з виконанням потерпілим трудових обов»язків і вважає, що в цій частині рішення необхідно скасувати і в вимогах ОСОБА_1до Фермерського колективного господарства «Хлібороб», 3-тя особа: ОСОБА_2про стягнення одноразової допомоги та щомісячних виплат в зв»язку зі смертю годувальника-відмовити.
Керуючись ст.ст.304, ч.І ст. 307, 309, 313,ч.1 ст.314,315,317,319 ЦПК України колегія суддів,-
вирішила :
Апеляційну скаргу Фермерського колективного господарства «Хлібороб» задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 квітня 2006 року в частині стягнення одноразової допомоги та щомісячних виплат в зв»язку зі смертю годувальника-скасувати. В позові ОСОБА_1до Фермерського колективного господарства «Хлібороб», 3-тя особа: ОСОБА_2про стягнення одноразової допомоги та щомісячних виплат в зв»язку зі смертю смертю годувальника-відмовити. В іїппій частині рішення-залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.