АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 22ц-6377/2006                                                          Головуючий   Мазниця   А.А.

Категорія 19                                                                              Доповідач Петренко І.О.

УХВАЛА   ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

27 грудня 2006 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого   судді                                           Петренко І.О.

суддів                                                              Болтунової Л.М., Лаченкової О.В.

при секретарі                                                   Шило СЮ.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2006 року за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району м. Дніпропетровська та ТОВ ЕК „Едванс", третя особа орган опіки та піклування Жовтневого району м. Дніпропетровська про спонукання до вчинення дій та відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2004 року до суду звернувся позивач та просив постановити рішення, яким визнати те, що в результаті противоправних дій фірми „Едванс" та Управління праці та соціального захисту населення його донька - ОСОБА_2 отримала травму у скроневій частині обличчя, що може вплинути на її подальшу долю, а також зобов'язати відповідачів оплатити пластичну операцію щодо усунення шраму на обличчі доньки та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 1000 грн..

В обґрунтування позовних вимог він вказував на те, що у вересні 2004 року на фасаді будинку Управління праці та соціального захисту населення в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, яке розташоване по вул. Жуковського, 39/41 в м. Дніпропетровську, спеціалістами фірми „Едванс", яка розташована за адресою : вул. Пастера,10 в м. Дніпропетровську, на висоті 1220 мм було встановлено кондиціонер та огорожуюча його металева конструкція.

30 жовтня 2004 року близько 18 години неповнолітня донька позивача -ОСОБА_2, проходячи біля будинку 39/41 по вул. Жуковського в м. Дніпропетровську, відволіклась розмовою з подругами та наштовхнулася на встановлену огорожуючу кондиціонер металеву конструкцію, внаслідок чого отримала тілесні ушкодження у вигляді забійної рани у правій скроневій області з гематомою м'яких тканин.ОСОБА_2було доставлено бригадою швидкої допомоги в дитячу лікарню, яка розташована в м. Дніпропетровську по вул. Космічній, де останній була надана перша медична допомога. Однак, у ОСОБА_2 на все життя залишиться на обличчі шрам довжиною 6 см.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав.

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення в Жовтневому районі м. Дніпропетровська в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на недотримання стороною позивачки нормативно затвердженого порядку розслідування та обліку нещасних випадків, відсутність порушення будь-яких норм та правил з боку відповідача, а також наявність грубої необережності з боку самої позивачки.

Представник відповідача ТОВ ЕК „Едванс" в судовому засіданні проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечував та пояснив, що спірна металева конструкція у первісному вигляді, в якому вона була встановлена цим відповідачем, не могла бути причиною заподіяння позивачці тілесних ушкоджень.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2006 року позов задоволено частково та з Управління праці та соціального захисту населення в Жовтневому районі м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_2 стягнено 108,50 грн., у

тому числі  100,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, а в решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2006 року скасувати і постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Вислухавши учасників процесу , вивчивши матеріали справи , законність та обґрунтованість рішення суду , колегія суддів вважає , що апеляційну скаргу слід задовольнити частково , рішення суду першої інстанції скасувати за наступними підставами.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 214 , 215 ЦПК України суд забов"язаний вирішити питання і встановити фактичні данні, які мають значення для вирішення справи , перевірити ті обставини , на які вказують сторони , обґрунтовуючі свої доводи , оскільки кожна із сторін повинна довести ті обставини , на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень по ним.

Як вбачається з матеріалів справи до суду з позовом звернувся ОСОБА_1 батько неповнолітньої ОСОБА_2 1991 року народження. В судовому засіданні саме він як законний представник доньки представляв її інтереси , хоча документів , які б свідчили про родинні стосунки позивача та потерпілої до матеріалів справи залучено не було.

Однак , в рішенні суду як у вступній частині його , та і в резолютивній вказано на те , що суд розглядав позов неповнолітньої ОСОБА_2 і саме на її користь стягнута сума відшкодування.

У відповідності до положень ч.2 ст. 29 ЦПК України неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років можуть здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов"язки в суді у справах , що виникають з відносин , і яких вони особисто беруть участь , якщо інше не встановлено законом і в таких випадках може залучити до участі у справі законного представника неповнолітньої особи.

Однак , як вбачається з матеріалів справи особисто неповнолітня ОСОБА_2 до участі в справі не залучалась , а тому підстав для вище описаних формулювань у рішенні суду не було і у відповідності до положень п.З ч.І ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню , а справа повинна бути передана на новий розгляд.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1, діючого в інтересах неповнолітньої доньки , суд дійшов висновку про необхідність відшкодування шкоди , спричиненої їй у відповідності до положень ст.. 1167 ЦК України. Однак , при визначенні розміру відшкодування судом не були використані принципи розумності та справедливості , яким повинно відповідати рішення суду., оскільки наявність шраму на обличчі дівчинки підлітка є обставина , яка безперечно надає моральних страждань. Посилання ж суду на грубу необережність самої ОСОБА_2 , що призвела до травми не обґрунтована матеріалами справи та висновками будь-яких органів. Тому суду слід було дослідити ці питання і обговорити з учасниками судового розгляду питання про можливість і доцільність призначення по справі відповідної експертизи , поставивши до неї питання , які не знайшли свого обґрунтування в матеріалах справи, можливо допитати осіб , які були свідками досліджуваних судом обставин.

Окрім того , як вбачається з акту № НОМЕР_1 здачі-приймання висновку судового експерта ( ар. сп. 25) оплата роботи експертів , які складали висновки судово-будівельної експертизи від 31 вересня 2005 року ( ар. сп. 29-35) визначена у розмірі 523 грн. 08 коп. Однак , в матеріалах справи відсутні які-небудь документи , які б свідчили про те хто і коли сплатив вище вказані суми і судом не було визначено , на кого ці витрати повинні бути покладені.

Виходячи з наведеного вище , керуючись ст.с.т. 303,307,311,315,317,319 ЦПК України , колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2006 року скасувати , справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції для розгляду в іншому складі суддів.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України .