Справа №1-35/07
ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 лютого 2007 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
в складі: головуючого Попової Н.І..
при секретарі Зеленській Т.В..
з участю прокурора Головатого М.Є..
адвоката ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Знам'янка кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця села Трепівка, Знам'янського района, Кіровоградської області, українця, громадянина України, безпартійного, не одруженого, освіта середня, не працюючого, маючого на утримані одну неповнолітню дитину, проживаючого село Казарня , Знам'янського району , Кіровоградської області, АДРЕСА_1, не судимого
за ч.1 ст.122 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1скоїв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я за наступних обставин.
8 липня 2006 року, близько 22 год. неповнолітній ОСОБА_1, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на заподіяння середньої тяжкості ушкодження та реалізуючи його, діючи навмисно біля будинку по АДРЕСА_1 в селі Казарня Знам'янського району Кіровоградської області, умисно наніс ОСОБА_2 удар рукою по лицю, внаслідок чого заподіяв їй тілесне ушкодження у вигляді набряклості м'яких тканин лиця і синця скуластої області справа, перелому правої скуластої кістки зі зміщенням, постравматичного невриту 2-й гілки тройничного нерву, які по ступені тяжкості відносяться до категорії середньої тяжкості тілесного ушкодження,що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1винним себе в інкримінованому йому діянні не визнав і пояснив суду, що він 8 липня 2006 року за місцем свого проживання святкував день народження своєї сестри, де знаходився ОСОБА_3 і розпивав спиртні напої.
Приблизно о 22 год. до них в двір зайшла співмешканка ОСОБА_3 ОСОБА_2. Між ними почалася сварка і ОСОБА_2 вдарила по лицю ОСОБА_3, а потім бризнула йому в лице газовим балончиком і той відбіг від неї. В цей час ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_2, щоб заспокоїти її, обхватив її за руки і утримував, щоб вона заспокоїлась.В той час коли ОСОБА_4 тримав ОСОБА_2, вона постійно виривалася від нього і в цей час він, ОСОБА_1підійшов до неї і вдарив рукою її по лицю.Після чого ОСОБА_4 відпустив її, і ОСОБА_2 побігла по вулиці. Вважає, що удар був не сильний і від якого не могла ОСОБА_2 отримати середньої тяжкості тілесне ушкодження. Припускає, що таке тілесне ушкодження їй міг спричинити ОСОБА_3.
He дивлячись на невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_1, його вина в повному обсязі пред'явленого обвинувачення встановлена судом і підтверджується поясненнями потерпілої, свідків та матеріалами кримінальної справи , дослідженими в судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що 8 липня 2006 року вона зайшла на подвір'я, де мешкає ОСОБА_1 і почала з'ясовувати відношення зі своїм співмешканцем ОСОБА_3 після чого вони обоє вийшли на вулицю і продовжили з'ясовувати відношення. Після того, як вона бризнула газовим балончиком в лице ОСОБА_3, її руками обхватив ОСОБА_4 і утримував, щоб вона не могла вирватись, а в цей час підбіг ОСОБА_1 і рукою сильно вдарив її в щелепу справа. Внаслідок заподіяння тілесного ушкодження, вона знаходилась на лікуванні в обласній лікарні.
Свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що дійсно 8 липня 2006 року на подвір'ї, де мешкає ОСОБА_1, між ним і його співмешканкою виникла сварка, в наслідок чого ОСОБА_2 вдарила його ладонею руки по лицю, а потім бризнула газовим балончиком. Він відбіг в сторону і пішов вмитися до колодязя. Коли повернувся, то співмешканки ОСОБА_2 на подвір'ї не було. Увечері 9 липня 2006 року вдома йому ОСОБА_2 розповіла, що ОСОБА_1в той вечір вдарив її по лицю, після чого у неї болить щелепа.
Свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона співмешкає з ОСОБА_1 і дійсно 8 липня 2006 року, при обставинах на які вказують ОСОБА_1 і ОСОБА_2, її співмешканець вдарив рукою ОСОБА_2 по лицю.
Із висновку судово-медичної експертизи /а.с.24-25/ видно, що дійсно ОСОБА_1 8 липня 2006 року заподіяв ОСОБА_2 тілесне ушкодження у вигляді набряклості м'яких тканин лиця і синця скуластої області справа , перелому правої скуластої кістки зі зміщенням, постравматичного невриту 2-ої гілки тройничного нерву, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Із протоколу відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_1 /а.с.54-55/ видно, що при проведені цієї слідчої дії ОСОБА_1розказав і показав за яких обставин він заподіяв потерпілій ОСОБА_2 тілесне ушкодження.
Таким чином, аналізуючи і оцінюючи у сукупності всі докази по справі, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_1винен в заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст.121 КК України, але таке, що не спричинило тривалий розлад здоров'я, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України.
Суд не може прийняти за достовірні доводи підсудного в тім, що від його удару не могли настати такі наслідки, а саме серезньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілій, що таке тілесне ушкодження міг заподіяти ОСОБА_2 її співмешканець, так як вони спростовуються в суді вищезазначеними у вироку доказами по справі.
Призначаючи підсудному ОСОБА_1 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки, що він вчинив умисний, закінчений середньої тяжкості злочин.
Суд враховує особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, негативно характеризується за місцем проживання, не займається суспільно-корисною працею.
Пом'якшуючими підсудного обставинами суд вважає те, що він раніше не судимий, на утриманні має одну малолітню дитину, що злочин він вчинив будучи неповнолітнім.
Обтяжуючою вину підсудного обставиною суд вважає те, що злочин він вчинив в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням тяжкості скоєного підсудним, його особи, наявності пом'якшуючих і обтяжуючих його вину обставин, суд вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання, застосувавши до нього вимоги ст.75 КК України.
Керуючись ст. 323 - 324 КПК України суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від призначеного судом покарання звільнити, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього обов'язки:
1/ не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
2/ повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржено протягом 15- ти діб до апеляційного суду Кіровоградської області.
Голова Знам'янського міськрайсуду Н.І.Попова
Вик. Десятнікова Т.Л.