КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2016 р. Справа№ 911/4564/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не викликався, не з'явився, по місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача: Брик Л.В. - представник, дов. № 7/1 від 16.04.2015;

від третьої особи: не викликався, не з'явився, по місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Талан абсолют" та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Рось"

на рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2015

у справі № 911/4564/15 ( суддя Горбасенко П.В.)

за позовом ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Талан Абсолют"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Рось"

про розірвання договору купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі товариства

На підставі ст.ст. 69, 77, 99 ГПК України у судовому засіданні 15.02.2016 оголошено перерву до 16.03.2016, а 16.03.2016 ухвалою Київського апеляційного господарського суду строк розгляду апеляційної скарги продовжено, розгляд справи відкладено на 30.03.2016.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.12.2015 у справі № 911/4564/15 позов задоволено повністю, розірвано договір купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі товариства від 13.09.2012, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Талан Абсолют", яке діяло від власного імені, за рахунок та в інтересах пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Класика" Товариства з обмеженою відповідальністю "Талан Абсолют" щодо купівлі-продажу (відступлення) частки статутного капіталу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Рось"; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 1 218,00 грн. судового збору.

Рішення мотивовано тим, що, як встановив суд, відповідач в порушення п.3.1.2 договору від 13.09.2012, не забезпечив відчуження третьою особою на користь позивача, або вказаної ним іншої особи нерухомого майна за наведеним у рішенні переліком; обставини справи свідчать про істотне порушення відповідачем умов договору.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2015 у справі № 911/4564/15 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржником повідомлено, що як вважає відповідач, останнім виконано умови договору купівлі-продажу від 13.09.2012 у повному обсязі; що відповідач в грудні 2012р. продав частку у статутному капіталі третій особі; що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки діючого власника третьої особи, тому суд першої інстанції повинен був залучити до участі у справі останнього у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Посилаючись на положення ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, скаржник зазначає, що спірне нерухоме майно не було власністю відповідача, як на дату винесення рішення так і на дату укладення договору купівлі-продажу від 13.09.2012, тому відповідач не має права розпоряджатися спірним нерухомим майном та вчиняти будь-які дії, в тому числі щодо його оформлення та відчуження; відповідач повинен був відповідно до умов п.3.1.2 договору купівлі-продажу від 13.09.2012 лише сприяти оформленню спірного нерухомого майна третьої особи та відповідно його відчуження, що й робив до грудня 2012р.

Скаржник стверджує про винесення рішення в порушення ст.ст. 22, 26 ГПК України, без участі відповідача та третьої особи.

Скаржник наполягає на тому, що умови, передбачені пунктом 3.1.2 договору купівлі-продажу від 13.09.2012, не є істотною умовою договору, умовами цього договору не визначено ціни, порядку передачі та інших умов договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна, які є істотними, в розумінні ст. 180 ГК України.

Як зазначає скаржник, позивач не звертався до відповідача або третьої особи з вимогами щодо передачі спірного нерухомого майна, чи з ініціативою укладення попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Також, скаржником надані додаткові письмові пояснення від 29.03.2015.

В апеляційній скарзі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (далі - третя особа) просить рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2015 у справі № 911/4564/15 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовані наступними доводами.

Скаржник стверджує про порушення процесуальних прав третьої особи, а саме, права на участь у судовому процесі, надавати пояснення та документальні підтвердження; про те, що хоча рішення, прийняте за результатами розгляду справи, впливає на права та обов'язки третьої особи, остання довідалась про дату та час судового розгляду справи після її розгляду по суті та прийняття оскаржуваного рішення.

Скаржник звертає увагу суду на те, що спірне нерухоме майно, яке відповідно до п.3.1.2 договору купівлі-продажу підлягає відчуженню, обліковується на балансі та є власність третьої особи; для його оформлення потрібно було провести збори співвласників розпайованого майна колишнього КСП "Рось" та виділити майно у власність третьої особи; починаючи з 2012р., третя особа здійснювала оформлення спірного нерухомого майна.

На думку скаржника, судом не досліджено того, що відчуження спірного нерухомого майна за умовами договору купівлі-продажу від 13.09.2012 повинна була здійснити третя особа, а не відповідач, який повинен був лише сприяти у оформленні та відчуженні третьою особою нерухомого майна на користь позивача та того, що позивачем не проявлялась ініціатива щодо якнайшвидшого одержання у власність спірного нерухомого майна.

Скаржник не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що невиконання вимог п.3.1.2 договору купівлі-продажу від 13.09.2012 є істотним порушенням умов цього договору, посилаючись на положення ст.180 ГК України, те, що умови п.3.1.2 згаданого договору не є істотними умовами договору купівлі-продажу, предметом якого є продаж позивачем відповідачу корпоративних прав.

На думку скаржника, відповідачем виконано умови договору купівлі-продажу від 13.09.2012.

У відзиві на апеляційні скарги позивач заперечує проти доводів скарг, посилаючись, зокрема, на те, що предметом спору є невиконання відповідачем конкретних умов договору, а саме, невиконання зобов'язань, передбачених п.п.3.1.2 п.3.1 договору, при цьому, згідно із договором відповідач зобов'язаний був не сприяти у відчуженні третьою особою на користь позивача вказаного в договорі майна, а забезпечити таке відчуження, без зазначення умов виконання даного зобов'язання, тому посилання скаржників на наявність майнового спору щодо права власності на зазначене в договорі майно є безпідставним; невиконання відповідачем умов договору є істотним його порушенням, оскільки позивач був позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору.

14.03.2016 через відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання позивача про відмову від позову, у якому позивач просив, у зв'язку із мирним врегулюванням спору, прийняти це клопотання, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2015 у справі № 911/4564/15 та припинити провадження у справі.

Розглянувши подане клопотання, враховуючи те, що відповідно до ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі, а статтею 22 ГПК України передбачено право позивача, зокрема, відмовитися від позову до прийняття рішення по справі, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про невідповідність клопотання про відмову від позову нормам процесуального права, у зв'язку з чим клопотання залишається без задоволення.

Розглянувши апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, враховуючи доводи відзиву на апеляційні скарги, колегія суддів встановила наступне.

13.09.2012 між позивачем та відповідачем, який діє від власного імені, за рахунок та в інтересах Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду"Класика", беручи до уваги ті обставини, що позивач, за договором продавець, є учасником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Рось" (далі - товариства), а також бажання відповідача, за договором покупця, придбати частку продавця в статутному капіталі товариства, яка належить продавцю на праві власності, уклали договір-купівлі продажу (відступлення) частки в статутному капіталі Товариства.

Відповідно до п.1.1 договору купівлі-продажу від 13.09.2012 предметом даного договору є придбання покупцем частки в статутному капіталі товариства, яка визначена в розділі 2 цього договору, та відповідає характеристикам і гарантіям, визначеним у розділах 2 та 6 цього договору, що належить на праві власності продавцеві.

Згідно із п.п.2.1, 2.2 договору купівлі-продажу від 13.09.2012 об'єктом даного договору є частка в статутному капіталі товариства номінальною вартістю згідно із статутом товариства 31 596,00 грн.; на момент укладання даного договору відповідно до чинної редакції статуту товариства, частка складає 14,21% статутного капіталу товариства.

Відповідно до п.3.1 та пп.3.1.1 п.3.1 договору купівлі-продажу від 13.09.2012 згідно з умовами даного договору покупець бере на себе зобов'язання оплатити вартість частки у сумі та в порядку, встановленому даним договором.

В п.п.3.1.2, 3.1.3 п. 3.1 договору купівлі-продажу сторони встановили, що покупець бере на себе наступні зобов'язання: оплатити вартість частки у сумі та в порядку, встановленому даним договором; протягом 12-ти календарних місяців після переходу права власності на частку до покупця забезпечити належну реєстрацію права власності товариства на нерухоме майно, що обліковується (значиться на балансі товариства, та в цей же строк забезпечити відчуження товариством на користь продавця за цим договором, або вказаної ним іншої особи наступне нерухоме майно: Артскважина, 1987р., колодязь СТФ, 2009р., літня кухня (Дибинці), 1989р., будинок механізатора, 1985р., тік (тверде покриття), навіс для с/г машин, 1988р., майстерня тракторної бригади, 1970р., будинок механізатора, заправка, 1986р., кладова для матеріалів (льох), 1956р., автогараж, 1974р., башня Рожковського, реммайстерня приміщення, 1966р., котельна приміщення, 1992р., вісова будинок (тік), 1985р., колодязь, 2006р., комора, 1971р., критий тік, 1969р., тік - тверде покриття, 1988р., комора, 1971р., комора, овочесховище, склад електриків, 1971р., адмінбудинок, 1974р., диспетч.кабінет охорони праці, омшаник; при цьому сторони дійшли згоди, що витрати товариства по реєстрації права власності на вказане вище нерухоме майно відшкодовується товариству продавцем, за цим договором, в день укладання відповідних договорів купівлі-продажу такого нерухомого майна, а також витрати, пов'язані із укладенням, нотаріальним посвідченням та виконанням відповідних договорів купівлі-продажу (в тому числі відшкодуванням товариству усіх сум податкових зобов'язань товариства), покладаються на продавця за цим договором та покупця за такими договорами купівлі-продажу нерухомого майна; повідомити продавцю дату, час та місце підписання договорів купівлі-продажу нерухомого майна, яке визначено у підпункті 3.1.2. п.3.1 даного договору, не менше ніж за 10 календарних днів до настання такої дати підписання, шляхом направлення листа на адресу продавця, визначену у реквізитах цього договору.

В п.5.1 сторони передбачили, що право власності на частку переходить до продавця від покупця в момент укладення даного договору.

Відповідно до ст.52 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 № 1576-ХІІ, із змінами та доповненнями, учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Згідно із наявною у матеріалах справи копією свідоцтва учасника (власника часток у статутному капіталі) товариства, виданою 06.09.2012, позивачем оплачена частка: 31 596,00 грн., що відповідає 14,21% статутного капіталу товариства.

Як стверджує позивач, останнім було пред'явлено відповідачу претензію від 16.04.2015, у якій, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених пп.3.1.2 п.3.1 договору купівлі-продажу від 13.09.2012, положення ст.629, ч.5 ст.653 ЦК України, позивач просив невідкладно у повному обсязі виконати усі умови укладеного між сторонами договору.

Також позивач звернувся до відповідача із листом про розірвання договору від 08.09.2015, у якому, посилаючись на виконання позивачем умов договору купівлі-продажу від 13.09.2012 у повному обсязі, а зі сторони відповідача допущення істотного порушення згаданого договору, а саме, невиконання зобов'язань, передбачених пп.3.1.2, 3.1.3 п.3.1 договору та положення ст.ст. 629, 638, 651 ЦК України, просив розірвати, укладений 13.09.2012 між сторонами договір купівлі-продажу.

У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем умов пп.3.1.2, 3.1.3 п.3.1 договору купівлі-продажу.

Як передбачено в ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору, допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ч.2 ст.651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається із змісту договору купівлі-продажу від 13.09.2012, у розділі 3 цього договору "Права та обов'язки сторін" обов'язки відповідача, передбачені саме в пп.3.1.2, 3.1.3 п.3.1.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Отже, не виконані відповідачем зобов'язання за договором купівлі-продажу від 13.09.2012 є істотним порушенням договору купівлі-продажу від 13.09.2012.

Оплата відповідачем частки відповідно до п.п.4.1, 4.2 договору купівлі-продажу від 13.09.2012, про що стверджують відповідач та третя особа, не свідчить про досягнення мети, з якою було укладено цей договір, адже відповідно до п.4.2 договору сплата ціни частки здійснюється в день укладення цього договору, також, як вже зазначалось, відповідно до п.5.1 договору право власності на частку переходить від продавця до покупця в момент укладення даного договору.

Таким чином, із змісту договору вбачається, що виконання умов п.п. 4.1, 4.2, 5.1, 5.2 договору купівлі-продажу від 13.09.2012 було передумовою виконання відповідачем договірних зобов'язань, передбачених пп.3.1.2, 3.1.3 згаданого договору.

Щодо виконання зобов'язань згідно із пп.3.1.2 п.3.1 договору купівлі-продажу від 13.09.2012, то це зобов'язання належало виконати протягом 12-ти календарних місяців після переходу права власності на частку до покупця.

Отже, зміст договору купівлі-продажу від 13.09.2012 свідчить про те, що саме виконання зобов'язань, передбачених пп.3.1.2, 3.1.3 п.3.1 згаданого договору було метою укладення цього договору позивачем, а порушення відповідачем вказаних умов договору тягне для позивача неможливість досягнення цілей договору.

Оскільки внаслідок допущеного відповідачем порушення умов договору купівлі-продажу від 13.09.2012 позивачем не одержано виконання, передбаченого пп.3.1.2 п.3.1 цього договору, то позивач не одержав можливість використати результати договору, які повинні б були бути у разі виконання відповідачем умов договору.

Таким чином, порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу від 13.09.2012 є істотним.

Доводи апеляційних скарг не є такими, що вказують на відсутність підстав для розірвання договору, враховуючи положення ст.651 ЦК України та матеріали справи.

Твердження про те, що відповідач повинен був лише сприяти оформленню відчуження спірного нерухомого майна, не відповідає умові пп.3.1.2 п.3.1 договору купівлі-продажу від 13.09.2012, яким передбачено обов'язок відповідача протягом 12-ти календарних місяців після переходу права власності на частку до покупця забезпечити належну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Неможливість виконання умов договору купівлі-продажу від 13.09.2012 внаслідок обставин, на які посилаються відповідач та третя особа, могли бути підставою для внесення змін до договору купівлі-продажу від 13.09.2012, однак, за відсутності погоджених сторонами змін до договору, немає підстав для висновку про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань.

В ч.2 ст.628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Та обставина, що договором купівлі-продажу від 13.09.2012 передбачені обов'язки відповідача щодо надання послуг згідно із розділом 3 договору, окрім обов'язку оплатити вартість частки у сумі та в порядку, встановленими цим договором, не свідчить про можливість однієї із сторін договору вибірково, на власний розсуд виконувати свої договірні зобов'язання.

Із матеріалів справи не вбачається того, що відповідачем не було виконано договірні зобов'язання через відсутність якихось додаткових умов. Крім того, у разі необхідності, відповідач не був позбавлений права ініціювати внесення відповідного доповнення до договору, або змін.

Відсутність звернення позивача до відповідача або третьої особи з ініціативою укладення попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна або з вимогами щодо передачі спірного нерухомого майна, не передбачені умовою виконання відповідачем договору, отже, не звільняє останнього від обов'язку виконання своїх договірних зобов'язань.

Із матеріалів справи не вбачається того, що рішення господарського суду може вплинути на права або обв'язки щодо діючого власника третьої особи, тому посилання на необхідність залучення останнього в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, необґрунтоване.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги є такими, що відповідають нормам чинного законодавства та обґрунтовані матеріалами справи.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 11.12.2015 у справі № 911/4564/15 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Рось"; розгляд справи відкладено на 18.12.2015. На зворотній стороні цієї ухвали міститься відмітка про відправлення, із зазначенням дати відправки - 16.12.2015.

У матеріалах справи відсутні докази одержання третьою особою ухвали суду першої інстанції від 11.12.2015 до дати судового засідання 18.12.2015; згідно із протоколом судового засідання від 18.12.2015 та оскаржуваним рішенням, у судовому засіданні 18.12.2015 представник третьої особи був відсутнім.

В апеляційній скарзі третя особа стверджує про одержання ухвали суду першої інстанції від 11.12.2015 - 19.12.2015, на підтвердження чого додано ксерокопію витягу із журналу підприємства зв'язку.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Статтею 104 ГПК України встановлено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Таким чином, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, у зв'язку із порушенням норм процесуального права, а апеляційні скарги - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Талан Абсолют" та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Рось" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2015 у справі № 911/4564/15 скасувати повністю і прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Розірвати договір купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі товариства від 13.09.2012, укладений між ОСОБА_3 (09700, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Талан Абсолют" (69068, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Заводський район, вул. Радіаторна, буд. 22; ідентифікаційний код 37833020), яке діяло від власного імені, за рахунок та в інтересах пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Класика" Товариства з обмеженою відповідальністю "Талан Абсолют" щодо купівлі-продажу (відступлення) частки статутного капіталу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Рось" (09714, Київська обл., Богуславський район, с. Дибинці, вул. Леніна, буд. 20; ідентифікаційний код 03753603).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Талан Абсолют" (69068, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Заводський район, вул. Радіаторна, буд. 22; ідентифікаційний код 37833020) на користь ОСОБА_3 (09700, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1 218,00 грн. судового збору.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

7. Справу № 911/4564/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Повний текст постанови складено 15.04.2016.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді Н.Ф. Калатай

В.І. Рябуха