Справа №2-371/2007 p.
Рішення
Іменем України
29 січня 2007 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого Сливи Ю.М.,
при секретарі Брайченко О.О.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
адвоката ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду в м. Ірпінь справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, 3-ї особи виконкому Ірпінської міської ради Київської області про уточнення розміру ідеальних часток в праві власності на домоволодіння, реальний розділ домоволодіння та земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
встановив:
Позивачка звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Ірпінською держнотконторою 11.03.1986 року належить на праві власності 1/5 частина домоволодіння АДРЕСА_1. 2/5 частини вказаного домоволодіння зареєстровано на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого Ірпінської держнотконторою 19.08.1976 року за ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті спадщину фактично прийняла відповідачка. ОСОБА_10 належить 6/15 частин вказаного домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу від 06.03.1998 року. Вона фактично користується приміщеннями в житловому будинку А 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7; сараєм «Т», навісами «С», «Р», колодязем №7, частиною огорожі №№1-6, що складає квартиру НОМЕР_1 домоволодіння. ОСОБА_5 фактично користується приміщеннями в житловому будинку А І, II, 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, сараями «Б», «В», «Д», «О» з погребом, вбиральнею «К», водопроводом №9, вигрібною ямою №11, частиною огорожі №№1-6, що складає квартиру НОМЕР_2 домоволодіння. ОСОБА_10 фактично користуються житловими приміщеннями у будинку А 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-6, 3-7, сараями «Г» з погребом та скважиною «г-1», вбиральнею «П», вигрібною ямою №8, замощенням №10, частиною огорожі №№1-6. Спору по користуванню житловими кімнатами у них немає, однак є необхідність уточнити розмір ідеальних часток у праві власності. За домоволодінням закріплена земельна ділянка площею 1332 кв.м. Між ними склався порядок користування земельною ділянкою, однак відповідачка ОСОБА_5 перенесла паркан у бік її ділянки, збільшивши проїзд, чим чинить їй перешкоди в користуванні земельною ділянкою. Просить розділити домоволодіння АДРЕСА_1 між нею та іншими власниками по фактичному користуванню, уточнити розмір ідеальних часток в праві власності на вказане домоволодіння між співвласниками, розділити земельну ділянку та визначити порядок використання та розпорядження нею по фактичному користуванню, зобов'язати відповідачку не чинити їй перешкод в користуванні належною їй частини земельної ділянки, зобов'язати ОСОБА_5 перенести паркани, встановивши проїзд зі сторони вул. АДРЕСА_1 шириною 3 м.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала, підтвердила наведені обставини, пояснила, що за рахунок переобладнання та ремонту будинку змінились частки кожного з власників. Переобладнання проводив її батько (чоловік позивачки) спільно з матір'ю відповідачки ОСОБА_5. Письмових доказів про спільне будівництво вона не має. ОСОБА_5 на 25 см. перенесла паркан у бік її ділянки, чим чинить їй перешкоди в користуванні земельною ділянкою. Вона не знає чи була виділена земельна ділянка внатурі, такого документа у неї немає. Просила позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнала. Пояснень не дала, залишивши зал судового засідання.
Представник відповідачки ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що рішення на підставі яких позивачка стала власницею частини вказаного будинку скасовані постановою Президії Київського обласного суд у 1994 році. Подавати позов про визнання недійсним свідоцтва про право власності за законом виданого позивачці, ОСОБА_5 на сьогодні не має коштів. Однак вважає, що позивачка не має законного права володіння та користування спірною частиною будинку. Паркани на земельній ділянці ніхто не переносив, вони так стоять майже ЗО років. Офіційно вони не ділили земельну ділянку, а рішення, якими вона була розділена також скасовані. Дозволу на переобладнання, ремонт та добудови позивачка нікому не давала. ОСОБА_4 не здійснювала добудови, це було зроблено її бабусею. Незважаючи на те, що частка ОСОБА_5 відповідно до заявленого позову збільшується, вона заперечує проти цього. Просила позов залишити без задоволення.
Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у судове засідання не з'явились належним чином повідомлені про час розгляду справи, причин неявки не повідомили, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність на підставі наявних доказів.
Представник 3-ї особи виконкому Ірпінської міської ради Київської області у судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, вказуючи, що позов обґрунтований і просить його задоволити.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у спільному володіння позивачки та відповідачів знаходиться домоволодіння АДРЕСА_1.
Так, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Ірпінською держнотконторою 11.03.1986 року ОСОБА_4 належить на праві власності 1/5 частина вказаного домоволодіння, (т. 1 а.с. 7). 2/5 його частини, на підставі договору дарування, посвідченого Ірпінської держнотконторою 19.08.1976 року зареєстровано за ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. (т. 1 а.с. 128-129). ОСОБА_10 належить 6/15 частин вказаного домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу від 06.03.1998 року. (т. 1 а.с. 9).
Відповідно до ст. 119 ЦК України (1963 року) коли учасник спільної часткової власності на жилий будинок збільшить у ньому за свій рахунок корисну площу будинку шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної за згодою решти учасників і в установленому порядку, частки учасників у спільній власності на будинок підлягають відповідній зміні.
Оскільки позивачка не надала суду доказів про те, що прибудови, надбудови або перебудови були проведені нею та за згодою решти учасників спільної часткової власності, суд вважає, що позов у частині уточнення розміру ідеальних часток в праві власності на вказане домоволодіння не може бути задоволений.
Згідно зі ст. 115 ЦК України (1963 року) кожний з учасників спільної часткової власності має право вимагати виділу своєї частки з спільного майна.
Оскільки, позивачка не надала суду варіантів розподілу будинку, з урахуванням часток домоволодіння, власниками яких є вона та відповідачі, та враховуючи, що для визначення таких варіантів необхідні спеціальні знання, суд вважає що позов і в частині розподілу домоволодіння по фактичному користуванню також не може бути задоволений. При цьому суд враховує, що у фактичному користуванні позивачки знаходяться приміщення, загальний розмір яких перевищує частку домоволодіння належну позивачці. Суд не може прийняти до уваги висновок спеціаліста від 24.10.2004 року (т. 1 а.с. 95-110), оскільки у ньому визначені варіанти розподілу будинку з урахуванням уточнених (збільшених) часток.
Рішенням 18 сесії 24 скликання Ірпінської міської ради НОМЕР_3 від 30.12.2003 року за співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 додатково закріплено
земельну ділянку площею 132 кв.м. для ведення особистого селянського господарства. Загальна площа земельної ділянки становитиме 1332 кв.м. (т. 1 а.с. 15).
Відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою та його державною реєстрації. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж внатурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється.
Згідно з ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки позивач не надала суду доказів про те, що вона має право на користування вказаною земельною ділянкою та що дана ділянка була виділена їй внатурі (на місцевості), суд вважає, що позов і в частині розділу земельної ділянки, зобов'язанню ОСОБА_5 перенести паркан та не чинити позивачці перешкоди в користуванні земельною ділянкою не знайшов своє підтвердження у судовому засіданні і не може бути задоволений.
Крім того, відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог.
Враховуючи, що вимог про збільшення частки ОСОБА_5 не заявлено, суд на виконання ухвали колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 14.11.2005 року (т. 1 а.с. 209-211) з'ясував питання про намір ОСОБА_5 заявити відповідні вимоги, однак її представник заперечувала проти збільшення частки. За даних обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_4 не може бути задоволений у тому числі і з цих підстав.
Керуючись ст.ст. 113, 115, 118, 119 ЦК України 1963 p., ст.ст. 125, 126 ЗК України, ст.ст. 11, 15, 60, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, 3-ї особи виконкому Ірпінської міської ради Київської області про уточнення розміру ідеальних часток в праві власності на домоволодіння, реальний розділ домоволодіння та земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою
Повний текст рішення буде виготовлений 02.02.2007 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через
Ірпінський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти діб та апеляційної скарги протягом 20-ти діб.
Суддя Ю.М. Слива