Справа 22-4232                                Головуючий першої інстанції Любченко С.Д.

Категорія 42                                      Доповідач Денисенко Л.Л.

УХВАЛА Іменем України

8 червня 2006 року   Судова палата у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого ДенисенкоЛ.Л.

судді Лоленко А.В. Звягінцевої О.М.

при секретарі Проляпа О.В. з участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1 рішення Совєтського районного суду м.Макіївки 20 лютого 2006 р.по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу та моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просе скасувати рішення Совєтського районного суду м.Макіївки від 20 лютого 2006 року, яким стягнуто на користь ОСОБА_2 борг 5 400 грн та судовий збір 54 грн. в частині стягнення моральної шкоди та відсотки по договору позики в задоволенні позову відмовлено, направити справу на новий розгляд посилаючись на те, що розписка була видана у 2000 році, а не у 10 серпня 2004 року, як вказує позивачка, тому пропущено строк позовної давності, борг він сплатив, що може бути підтвержено записами про розрахунки між сторонами та поясненнями свідків.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду і в задоволенні позову відмовити.

Вирішуючи справу суд виходив з того, що між сторонами було укладено договір позики 10 серпня 2004 року, по якому відповідач ОСОБА_1 одержав від позивачки ОСОБА_2 5 400 грн і зобов'язався повернути борг до 10 вересня. Відповідач не представив письмові докази повернення боргу. В частині стягнення моральної шкоди та відсотки за час просрочки виплати боргу суд відмовив в задоволенні позову, вважаючи позовні вимоги необгрунтованними.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 1047 п.2 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначенної грошової суми або визначеної кількості речей.

Матеріалами справи встановлено, що на підтвердження договору позики позивачка представила розписку ОСОБА_1, в якій вказано, що він отримав від ОСОБА_2 гроші в сумі 5 400 грн. і бере обов'язок повернути борг до 10 вересня.

Суд правильно визнав, що між сторонами укладено договір позики і відповідач не представив доказів повернення боргу, оскільки розписка написана відповідачем, що він визнав, а те що в розписки не вказано рік укладення договору та рік повернення боргу, а тільки вказано число та місяць - 10 вересня, не є підставою для оспорювання розписки.

Посилання відповідача на записи про розрахунки між сторонами безпідставні, оскільки в представленних записах не вказано, що розрахунки проведено між сторонами і по договору позики, який представила позивачка.

В частині відмови у задоволенні позову рішення суду не оспорюється.

Суд повно перевірив обставини справи, дав правильну оцінку доказам і відповідач не представив додаткові докази, які б спростовували висновки суду.

Рішення суду постановлено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування не знайдено.

Керуючись ст.ст. 307,308,313,315 ЦПК України апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Совєтського районного суду м.Макіївки від 20 лютого 2006 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційну інстанцію протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.