Справа №1-55/2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                    02     лютого     2007     року

Луцький     міськрайонний     суд     Волинської     області     під головуванням судді      Каліновської B.C. за участі секретаря        Лунь О.В. прокурора  Ткачука М.М. захисника       ОСОБА_1. малолітнього потерпілого ОСОБА_2.

законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_14. розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уроженки м.Луцька, громадянки України, освіта середньо-спеціальна, одруженої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючої, несудимої, мешканки АДРЕСА_1,-

-   у  вчиненні злочину,  передбаченого     ст.   122  ч.1     КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3. 05 вересня 2006 року, приблизно в 14 год., знаходячись в коридорі будинку №АДРЕСА_1, на ґрунті неприязних відносин, в ході конфлікту, умисно нанесла удар кулаком по правій руці малолітнього ОСОБА_2., чим спричинила йому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я.

В судовому засіданні підсудна свою вину у вчиненому не визнала.

Вина підсудної підтверджується повністю зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

2

Потерпілий ОСОБА_2. пояснив, що 05 вересня 2006 року, приблизно в 14 год., підсудна в коридорі будинку в якому він проживає, нічого не пояснюючи, почала бити його і сестру. Шарпала за вуха обох. Його вдарила головою в стіну; кричала, вдарила його сильно по руці, виражалась нецензурно. В результаті удару рука боліла, розпухла, а на наступний день лікар виявив перелом цієї руки. ОСОБА_3, як виходила з будинку, сказала, що переламає їм хребти. Сестра плакала, вийшла ОСОБА_4.- сусідка, почала захищати їх.

Пояснення потерпілого про обставини події об'єктивно підтверджуються доказами по справі.

Підсудна суду показала, що вона дійсно прийшла в будинок до ОСОБА_5. з метою поговорити про неналежну поведінку її дітей, які ображають її дочку. Оскільки матері не було вдома, то зустрівши на коридорі дітей, вона взяла їх за вуха, а потім відпустила, оскільки вони виправдовувались. Вийшла сусідка ОСОБА_4. і інцидент був закінчений.

Свідок ОСОБА_5.- мати потерпілого, показала, що коли прийшла додому, приблизно в 15 год., діти плакали, пояснили, що їх побила ОСОБА_3. Син жалівся, що била його головою в стіну і що болить рука. Коли звернулись до лікаря, виявився перелом руки. Лікувався амбулаторно.

Свідок малолітня ОСОБА_6.- сестра потерпілого дала аналогічні з потерпілим покази про обставини події. Уточнила, що самого удару підсудної по руці брата не бачила, бо плакала, але брат в момент конфлікту тримався за руку, говорив, що його вдарила ОСОБА_3, рука болить.

Цей факт, що підсудна створила конфліктну ситуацію в коридорі будинку, в якому проживає потерпілий, підтвердили сусіди, допитані в якості свідків: ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9. та ОСОБА_4. в стаді досудового слідства( а.с. 19). Крім того, свідки показали: ОСОБА_7.- від ОСОБА_9. відомо, що ОСОБА_5 побила дітей; ОСОБА_8. - діти були знервовані, налякані, плакали; увечері мати потерпілого сказала, що син тримається за руку, яка болить; ОСОБА_9.-що діти були в шоковому стані, підсудна виражалась нецензурними словами, шарпала дітей, увечері від матері потерпілого дізнався, що рука в сина розпухла; потім бачив руку потерпілого в гіпсі; ОСОБА_4.- що ОСОБА_6 була дуже знервована,

з

плакала, тому вона її пригорнула і сказала ОСОБА_3., яка стояла над ОСОБА_2, говорила йому щось, щоб вона залишила дітей і виясняла стосунки з батьками. Після чого завела дітей в квартиру, де вони розповіли, що їх побила ОСОБА_3., схопила їх обох за вуха, смикала. Потерпілий жалівся, що йому дуже болить рука, по якій вдарила ОСОБА_3. Остання при виході з коридору на її прохання, пригрозила потерпілому, що як він зачепить її дочку, то вона переламає йому хребет.

Свідок ОСОБА_10.- сестра підсудної, показала, що остання дійсно ходила до ОСОБА_5. виясняти чому її діти ображають її дочку, але останньої не було вдома. Тому підсудна, зустрівши дітей, взяла їх за вуха. Дану обставину також підтвердила свідок ОСОБА_11.

Згідно висновку судово - медичного експерта від 18 вересня 2006 року за № НОМЕР_1 потерпілому ОСОБА_2. спричиненні тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я, зокрема: закритий перелом нижньої третини правої променевої кістки без зміщення (а.с. 37-39).

Суд не бере до уваги покази підсудної, про те, що вона не била по руці потерпілого і не спричиняла йому тілесних ушкоджень, травма в потерпілого була раніше в результаті гри в футбол, він грав у футбол в день після конфлікту, оскільки вони спростовуються вищезазначеними доказами по справі.

Крім того, потерпілий пояснив, що він в день конфлікту не грав у футбол, раніше травм руки не мав; після конфлікту він з батьками поїхав в міліцію, де написав пояснення, а після цього всі поїхали в бюро судово-медичної експертизи, де були в 18 год., але там було закрито. Після цього поїхали додому.

Даний факт підтвердила мати - свідок ОСОБА_5. і ІНФОРМАЦІЯ_2 ВКР Луцького РВ УМВС ОСОБА_15, допитаний в якості свідка, який показав, що відбирав пояснення в потерпілого , його сестри, від матері заяву 05 вересня 2006 року, В міськвідділ приїхали двоє малолітніх дітей і їх батьки приблизно в 16 год. 30 хв., а вийшли приблизно в 17 год. 30 хв. Судово-медичний експерт ОСОБА_12. пояснив, що враховуючи дані медичної документації по обстеженню потерпілого і матеріали кримінальної справи, більш ймовірно

4

перелом руки потерпілого стався від удару; після перелому останній робити нічого не міг із-за болю.

Вищезазначене спростовує також покази неповнолітнього свідка ОСОБА_13. про те, що 5 вересня 2006 року в 17 год. вона бачила, як потерпілий грав у футбол, з рукою в гіпсі. Тому суд до уваги дані покази не бере, а також покази свідка ОСОБА_11. про те, що потерпілий ніс багато білизни, що не було видно обох рук, на що саме посилається підсудна, пояснюючи, що не могла спричинити перелом, оскільки руки потерпілого були закриті білизною. Дану обставину потерпілий заперечив і вона нічим більше не підтверджується.

На думку суду підсудна дала вищезазначені покази з метою уникнення відповідальності за вчинене, свідок ОСОБА_13. є неповнолітньою, а свідок ОСОБА_11.- подруга підсудної, що випливає з її слів, дала такі покази, щоб вигородити підсудну.

Оцінюючи всі зібранні і дослідженні по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3. вчинила злочин, передбачений ст. 122 ч.1 КК України, оскільки вона умисно спричинила середньої тяжкості тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя та здоров'я і не потягли за собою наслідків, передбачених ст. 121 цього Кодексу, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я;

Обираючи вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, те, що злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, особу підсудної, зокрема, те, що вона не працює.

Обтяжуючою відповідальність підсудної обставиною справи є вчинення злочину щодо малолітнього.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3. вперше притягується до кримінальної відповідальності, задовільно характеризується, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку, що їй слід призначити покарання в межах санкції ст. 122 ч.1 КК України -обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від покарання з випробуванням, з іспитовим строком і виконанням певних обов'язків згідно ст. 76 КК України.

Цивільний позов, згідно ст. ст. 23, 1167 ЦК України і ст.328 КПК   України   задовольнити   частково.   Враховуючи   вимоги

5

розумності та справедливості, матеріальне становище підсудної, всі обставини справи, слід стягнути з ОСОБА_3. в користь законного представника малолітнього потерпілого - ОСОБА_2. 955 грн. 05 коп. матеріальних збитків, підтверджених документально ( вартість лікування + витрати на дорогу, харчування) та 4500 грн. у відшкодування моральної шкоди . В решті позову відмовити.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,суд,-

3 АС У ДИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України, призначивши їй покарання у виді обмеження волі строком на 2( два) роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засуджену від відбуття призначеного за даним вироком покарання, якщо вона протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації в зазначені органи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженій залишити попередній - підписку про невиїзд.

Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 в користь законного представника малолітнього потерпілого - ОСОБА_2 955 ( дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 05 коп. матеріальних збитків та 4500( чотири тисячі п'ятсот) грн. у відшкодування моральної шкоди. В решті позову відмовити.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляції через Луцький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧА: