Справа № 2а-147/08/1170
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2009року Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Яковлєва О.В.,
при секретарі - Дигас В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вимогами про скасування наказу №95-к від 26 травня 2008року Головного управління земельних ресурсів у Кіровоградській області, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.05.2008року та стягнення моральної шкоди, у сумі 5000гривень.
Обгрунтував вимоги тим, що на підставі наказу виконуючого обов'язки начальника Головного управління земельних ресурсів у Кіровоградській області № 95-к від 26.05.2008 року, позивача звільнено з роботи за п.5 ст. 40 КЗпПУ - за нез'явлення на роботу більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності. Підставою звільнення стало встановлення фактів відсутності позивача на робочому місці більш як чотири місяці підряд внаслідок тимчасової втрати працездатності. Однак, відповідачем при звільненні, за п. 5 ст. 40 КзпП України, не враховано перебування на лікарняному та знаходження позивача на робочому місці 03.03.2008року, що перериває перебіг чотиримісячного терміну знаходження на лікарняному. Вважає, що наказ виконуючого обов'язки начальника Головного управління земельних ресурсів у Кіровоградській області №95-к від 26 травня 2008року, про звільненняОСОБА_1. за п.5 ст. 40 КЗпП України», є незаконним, так як прийнятий з особистих мотивів виконуючого обов'язки начальника ОСОБА_2
Результатом незаконного звільнення є вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.05.2008року.
Стягнення моральної шкоди, у сумі 5000гривень, обумовлено неправомірним звільненням з роботи за п.5 ст. 40 КЗпПУ, а як наслідок погіршенням стану здоров'я та перебуванням в пригніченому стані. Дані обставини змусили позивача змінити свій нормальний життєвий устрій та вимагали додаткових зусиль для організації життя.
В судому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали в повному об'ємі, посилаючись на обставини зазначені в позові та додаткових поясненнях.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнав та пояснив що ОСОБА_1 наказом №61-к від 02.07.2003року прийнятий на посаду спеціаліста І-категорії відділу організації інспекторської діяльності Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів. Дане управління 04.09.2007року реорганізовано у Головне управління земельних ресурсів у Кіровоградській області. У зв'язку з проведенням реорганізаціїОСОБА_1., відповідно до наказу Держкомзему №4 «Про реорганізацію територіальних органів земельних ресурсів держкомзему України» від 26.04.2007року, попереджено про майбутнє вивільнення 04.06.2007року в разі скорочення штату або чисельності внаслідок реорганізації. Внаслідок реорганізації штатна одиниця головного спеціаліста відділу використання, оцінки та організації ринку земель, яку займав позивач скорочено. Позивач дізнавшись про скорочення вищевказаної посади терміново оформив лікарняний. Починаючи з 04.09.2007рокуОСОБА_1 жодного разу не приступав до роботи, періодично надаючи до управління лікарняні листи. Тобто, звільнення позивача за п.5 ст. 40 КЗпП України проведено, згідно чинного трудового законодавства, а тому підстав для поновлення останнього не вбачається. Крім того, наголосив, що позивач являючись державним службовцем, грубо порушив вимоги ст.ст. 5, 10 Закону України «Про державну службу», а саме сумлінно виконувати свої службові обов'язки; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції.
СвідокОСОБА_3в судовому засіданні пояснив, що він 03.03.2008року зранку зустрівОСОБА_1., який йшов на роботу до управління земельних ресурсів. З останнім пройшли до будівлі управління земельних ресурсів та піднялись на третій поверх до кабінету №318. В даному кабінетіОСОБА_1 надав йому консультацію з приводу процедури оформлення земельної документації, після чого він запросив його до себе відсвяткувати день народження, який був 01.03.2008року. Крім,ОСОБА_1. в кабінеті знаходились інші працівники управління, однак жоден з них не повідомив йому, щоОСОБА_1 не працює в земельному відділі.
СвідокОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що працює приватним підприємцем,ОСОБА_1 його колишній колега. 03.03.2008року, маючи проблему з земельних питань зателефонував ОСОБА_1 після чого зустрівся з останнім о 10.00год., в його робочому кабінеті №318, що знаходиться в управлінні земельних ресурсів в м. Кіровограді по вул. Тімірязєва 84. Крім того, вказав, що того ж дня після обіду також звертався доОСОБА_1 за допомогою, який знаходився на роботі в управлінні земельних ресурсів.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що напередодні 03.03.2008року декілька разів телефонував до управління земельних ресурсів з приводу отримання уОСОБА_1 роз'яснення по виниклим земельним питаннями на, що отримув відповідь про його відсутність у зв'язку з перебуванням на лікарняному. Зателефонувавши черговий раз 03.03.2008року йому повідомили, що ОСОБА_1на роботі. Після чого, він приїхав до управління земельних ресурсів і звернувся до приймальні, де йому повідомили, що Мазур знаходиться на робочому місці в кабінеті №318. Коли звернувся до вищевказаного кабінетуОСОБА_1 був там, після чого разом з іншими працівниками надав роз'яснення. Особи, які знаходились в кабінеті №318, разом з ОСОБА_1 не повідомили йому, щоОСОБА_1 більше не працює в управлінні.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідків та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов, в межах заявлених вимог та на підставі доказів наданих сторонами, підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 5 ст. 40 КЗпПУ, встановлено підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку нез'явлення на роботу більше чотирьох місяців підряд в наслідок тимчасової непрацездатності.
Судом встановлено, що наказом виконуючого обов'язки Головного управління земельних ресурсів у Кіровоградській області № 95-к від 26.05.08 року, позивача звільнено з роботи за п.5 ст.40 КЗпПУ- за нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності /а.с.3/. Підставою звільненняОСОБА_1. стали встановлені відповідачем факти відсутності позивача на роботі протягом більш як чотири місяці. Встановлення вищевказаного факту відповідач обґрунтовується численними актами комісії щодо проведення перевірки присутності на робочому місціОСОБА_1. /а.с.102-119, 188/. Як вбачається з доповідної записки завідувача сектором кадрів ОСОБА_6. /а.с.94/ відповідач з березня 2008року не мав жодної інформації з приводу місця перебування позивача, його статусу щодо ІІІ- групи інвалідності та подальшого проходження лікування. Однак, даною запискою внесено пропозицію про звільненняОСОБА_1. за п.5 ст. 40 КЗпП України - нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності. На підставі вищевказаної доповідної записки відповідачем, без погодження з первинною профспілковою організацією, так як дана відсутня, винесено наказ №95-к від 26.05.2008року «Про звільненняОСОБА_1.».
Враховуючи викладене суд вважає, що відповідач маючи намір - звільнення позивача за п.5 ст.40 КЗпП України і не маючи при цьому жодної інформації про останнього, повинен був призначити службове розслідування для з'ясування обставин відсутностіОСОБА_1. на роботі більше чотирьох місяців. Дані обставини підтверджуються самими вищеописаними діями відповідача, так як останніми здійснювалось направлення запитів, складання актів та інші дії.
Крім того, дане службове розслідування надало б можливість відповідачу з'ясувати обставини перебуванняОСОБА_1 на роботі 03.03.2008року та встановити в чому саме полягає грубе порушення позивачем вимог ст.ст. 5, 10 Закону України «Про державну службу», щодо сумлінного виконання своїх службових обов'язків; не допущення дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950, затверджено Порядок проведення службових розслідувань стосовно державних службовців, відповідно до якого відносно державних службовців може бути проведено службове розслідування: у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, недодержання ними законодавства про державну службу чи порушення етики поведінки.
Згідно п. 2 вищевказаного Положення, рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником державного органу (посадовою особою), що призначив на посаду державного службовця, стосовно якого має проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює державний службовець.
Пунктом 3 Положення передбачено, що рішенням про проведення службового розслідування визначається голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, мета і дата початку та закінчення службового розслідування.
Згідно п. 6 Положення комісія має право отримувати від державних службовців, інших працівників державного органу, в якому працює державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, усні чи письмові пояснення, консультації спеціалістів з питань службового розслідування.
Пунктом 8 даного Положення визначено, що за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби у державному органі і перебування на займаній посаді державного службовця, стосовно якого проведено службове розслідування, результати щорічної оцінки виконання державним службовцем покладених на нього завдань та обов'язків, види заохочення та дисциплінарного стягнення, а також ступінь участі у виконанні окремих доручень (завдань); висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з державного службовця безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі необхідності винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.
В порушення вищевказаних норм відповідачем жодних дій направлених на з'ясування обставин відсутності позивача на роботі більше чотирьох місяців підряд чи перебування на роботі 03.03.2008року не вчинено.
Судом достовірно встановлено, щоОСОБА_1, в період з 04.09.2007року по 30.05.08року, перебував на лікарняному, що підтверджується листами непрацездатності серії НОМЕР_1НОМЕР_2НОМЕР_3 НОМЕР_4, НОМЕР_5 НОМЕР_6, НОМЕР_7 НОМЕР_8НОМЕР_9НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14 НОМЕР_15 НОМЕР_16/а.с.97-101/. Позивач має ІІІ - групу інвалідності по загальному захворюванню, що підтверджується довідками до акта огляду МСЕК НОМЕР_17від 28.03.2008року та №153494 від 01.04.2009року. Крім того, відповідно до довідки №42 заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи ОСОБА_7. від 21.01.2008року, позивач знаходиться під наглядом 3-ї міської поліклініки, так як хворіє тривалий час. Частиною 5 ст. 40 КЗпПУ передбачено звільнення у зв»язку з перебуванням на лікарняному, якщо це не пов»язано з лікуванням хронічних захворювань які виникли внаслідок втрати працездатності, однак даному факту при звільненні оцінку не дано. З аналізу вищевказаних доказів встановлено, що звільнення позивача проведено в період його непрацездатності без з'ясування жодних обставин відсутностіОСОБА_1 на робочому місці протягом тривалого часу. Крім того, суд дає критичну оцінку твердженням відповідача щодо тривалого перебуванняОСОБА_1 на лікарняному з метою уникнення скорочення, так як судом не встановлено і представником відповідача не надано доказів на те вказуючих. Таким чином, наказ виконуючого обов'язки начальника Головного управління земельних ресурсів у Кіровоградській області № 95-к від 26.05.2008року року, про звільнення позивача, з посади головного спеціаліста відділу використання, оцінки та організації ринку земель, за п.5 ст. 40 КЗпПУ - за нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, є незаконним і підлягає скасуванню.
Позивач підлягає поновленню на посаду головного спеціаліста відділу використання, оцінки та організації ринку земель Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів з 26.05.08року, так як з цієї посади фактично був звільненим.
В разі звільнення без законної підстави працівник підлягає поновленню на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Оскільки судом встановлено незаконність дій адміністрації Головного управління земельних ресурсів у Кіровоградській області по звільненню з роботи позивача то відшкодуванню підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.05.2008року по 06.07.2009року, з розрахунку середньоденної заробітної плати - 27.50 грн. х 282дня = 7750гривень.
Стягнення моральної шкоди, у сумі 5000 гривень підлягає частковому задоволенню. Згідно, ст.237-1 КЗпПУ відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Судом визнано незаконність дій адміністрації Головного управління земельних ресурсів у Кіровоградській області та доведена вина в заподіянні моральних страждань, а тому для позивача настали негативні наслідки. Однак, враховуючи доведеність наслідків, тривалість страждань та інші об'єктивні обставини, суд вважає, що відшкодуванню підлягає сума 1000 гривень.
Керуючись п.5 ст. 40 КЗпП України, Порядок проведення службових розслідувань стосовно державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №950 від 13 червня 2000 р., ст. 158 -163, 186 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задовольнити.
Скасувати наказ №95-к Головного управління земельних ресурсів у Кіровоградській області «Про звільненняОСОБА_1.» від 25.05.08року.
ПоновитиОСОБА_1 на посаду головного спеціаліста відділу використання, оцінки та організації ринку земель Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів з 26.05.08року.
Стягнути з Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області на корсить ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 7755гривень, без урахування необхідних до сплати платежів - податку.
Стягнути з Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 1000гривень.
Постанова суду в частині поновлення на роботу та стягнення середнього заробітку за один місяць, у сумі 605гривень, підлягає негайному виконанню.
Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови - з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 23.07.09 року.
Суддя О.В. Яковлєв