№ l-36/2007p..

ВИРОК

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

24 січня 2007 р.                                                      Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого - судді                                 Файдюка В.В.

при секретарі                                     Балух О.В.

з участю прокурора                           Зянько Н.Г.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Крижополі справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженку АДРЕСА_1, жительку АДРЕСА_2, українку, громадянку України, освіта середня, неодружену, працюючої ІНФОРМАЦІЯ_2, на утриманні неповнолітній син, раніше не судимої, в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2006 року біля 15 год. 30 хв. в АДРЕСА_2на подвір'ї власного господарства по АДРЕСА_2, під час суперечки із співмешканцем ОСОБА_2. їхній спільний син ОСОБА_3 намагаючись заспокоїти батька, відштовхнув того від матері і той, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не втримавшись на ногах, впав на землю.

Скориставшись тим, що ОСОБА_2. лежить на землі, ОСОБА_1 підбігла до нього і умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, на грунті раніше виниклої неприязні, правою ногою нанесла біля п'яти сильних ударів по тулубу та в область грудної клітки ОСОБА_2, в результаті чого той отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому четвертого, п'ятого ребер по передньо-підпаховій лінії зправа.

Згідно висновку судово-медичної експертизи тілесні ушкодження у вигляді перелому четвертого та п'ятого ребер по пердньо-підпаховій лінії зправа, які отримав ОСОБА_2. за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як спричинили розлад здоров'я більше 21 дня.

В судовому засіданні підсудня ОСОБА_1вину свою у скоєному злочині визнала повністю, суду пояснила, що 29.10.2006 року між нею та її співмешканцем ОСОБА_2. виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_2. намагався її вдарити, але за неї заступився син і відштовхнув батька, від чого той впав на землю, а вона скориставшись моментом нанесла декілька сильних ударів ногою по тулубу зправа.

Побачивши, що ОСОБА_2. лежить і не рухається, взяла кружку води і привела того до свідомості (а.с. 45).

2

В зв'язку з тим, що підсудня ОСОБА_1 повністю визнала свою вину у скоєному злочині, відшкодувала в добровільному порядку збитки потерпілому, покази її в судовому засіданні суд вважає достовірними та достатніми для кваліфікації її дій, тому рахує за недоцільне дослідження в судовому засіданні тих фактичних обставин по справі, які ніким не оспорюються.

Таким чином, дії підсудньої ОСОБА_1 слід кваліфікувати як злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу підсудньої: те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, в скоєному щиро розкаюється, в добровільному порядку відшкодувала завдані злочином збитки, що суд вважає обставинами, пом'якшуючими відповідальність підсудньої.

Обставин, обтяжуючих відповідальність підсудньої ОСОБА_1 судом не встановлено.

По місцю проживання та роботи ОСОБА_1 характеризується позитивно.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення підсудньої можливе без ізоляції її від суспільства.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винною ОСОБА_1за ч. 1 ст. 122 КК України і призначити її покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75; 76 ч.І п.З КК України від призначеного покарання ОСОБА_1 звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, зобов'язавши її повідомляти органи КВС про зміну місця проживання та роботи.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області на протязі 5 діб з часу оголошення.