Справа № 22-ас-261 2006 року                                               Головуючий суддя у І інстанції - Сидорук Є.І.

Суддя-доповідач в Апеляційному суді - Буцяк З.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

29 червня 2006 року                                                                                                                місто Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого судді Буцяка З.І.

суддів Ковалевича С.П., Шимківа С.С.

при секретарі Івановій І.С.

з участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному адміністративну спра­ву за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського місь­кого суду від 26 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рів­ненського обласного військового комісаріату про проведення перерахунку пенсії,

встановила:

Постановою Рівненського міського суду від 26 квітня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до Рівненського обласного військового ко­місаріату про проведення перерахунку пенсії.

В поданій апеляційній скарзі позивач, вважаючи таке рішення місцевого суду не­законним, просить апеляційний суд його скасувати й ухвалити нове про задоволення йо­го позову.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", в редакції що діяла до 1 січня 2005 року, було встановлено, що пенсії особам офіцерсь­кого складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбо­вців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, про­центна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, квалі­фікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, відповідно до цього закону премії військовослужбовців (на відміну від отримуваних ними надбавок) при визначенні розміру їх пенсій до 1 січня 2005 року не враховувалися. У зв"язку з цим посилання позивача на ігнорування відповідачем при визначенні розміру його пенсії премій, які він, перебуваючи на службі, отримував на підставі Постанови КМУ № 829 від 22 травня 2000 р. "Про грошове забезпечення війсь­ковослужбовців" та наказу Міністра оборони України № 75 від 5 березня 2001 року, на увагу не заслуговують.

Згідно з п. 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчис­лення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офі­церського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (в редакції, що була чинною на час виходу по­зивача на пенсію) пенсії обчислювалися з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; відсоткової надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надавалися щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий сту­пінь, кваліфікацію та умови служби).

З наведеного слідує, що щомісячні надбавки, які були запроваджені Указами Пре­зидента України, і на які у своїй позовній заяві посилається позивач, належать до додат­кових видів грошового забезпечення і враховуються при нарахуванні пенсії особам, які отримували її під час проходження служби та були звільнені після її запровадження, в порядку, що визначений п. 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 (з наступ­ними змінами і доповненнями) без врахування премій.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звільнився з військової служби у 1986 році. Пенсія йому була призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забез­печення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрі­шніх справ та деяких інших осіб" (зараз - Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб").

Надбавки, які були введені Указом Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і нача­льницького складу органів внутрішніх справ", Указом Президента України № 389 від 5 травня 2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Мініс­терства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління Державної охорони України за безперервну службу", стали виплачуватися військовослужбовцям відповідно з 1 січня та 1 травня 2003 року, тобто вже після виходу позивача на пенсію. Через це позивачу, коли він перебував на службі, ці надбавки не призначалися і як складова частина його грошового забезпечен­ня, з якого визначалася пенсія, не виплачувалися.

У згаданих вище Указах Президента про перерахунок раніше вже призначених пенсій військовослужбовцям не йдеться.

Таким чином, законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 року, не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пен­сій у зв"язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХП, нових щомісячних додаткових ви­дів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій.

Закон № 1769-ІУ, який набув чинності 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за мину­лий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.

Підвищення раніше призначених пенсій військовослужбовцям було окремо пе­редбачено постановами КМ України від 25 жовтня 2002 року № 1576 "Про заходи щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", № 1350 від 27 серпня 2003 року "Про під-

вищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і ря­дового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" та № 895 від 13 липня 2004 року " Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" тощо.

Крім того, такі перерахунки пенсії позивача були проведені 1 січня 2005 та 1 січня 2006 року відповідно до Закону України № 1769-1У.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 11, 138, 195, 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Рівненського міського суду від 26 квітня 2006 року залишити без змі­ни.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду Украї­ни протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.