Справа № 2-а-300 / 2009р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 липня 2009 р. Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого – судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Камянець-Подільського відділення ДАІ при УДАІ УМВС України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення , суд, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправними дій та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
На підставу своїх вимог спирається на те, що 5 червня 2009 року по пошті позивач одержав простого листа (конверт), в якому містилась копія постанови від 22.05.2009 року ВХ № 101445 про накладення начебто на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі триста гривень. Також в конверті знаходилось фото начебто автомобіля позивача. У вказаній постанові зазначено, що гр. ОСОБА_3 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Позивач вважає, що стягнення на нього накладене незаконно, оскільки відсутній протокол про скоєння адміністративного правопорушення, в постанові ВХ № 101445 від 05.06.2009р. про адміністративне правопорушення не повністю зазначено посаду особи, яка її складала, тобто відсутня повна інформація про особу та посаду інспектора, який складав протокол, місце народження позивача взагалі не вказано, місце проживання вказано невірно. Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відеофіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст. 14-1 КУпАП. Позивач вважає, що прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото - чи відеофіксації, оскільки невідомо, в якому режимі він працював - керується безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо. У тексті постанови зазначено, що позивач, власник транспортного засобу, „керував транспортним засобом" у зазначений у постанові час у зазначеному місці, тому позивач вважає її незаконною, оскільки постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Також позивач вважає стягнення незаконним, оскільки в постанові міститься два абсолютно різних підписи посадової особи, в постанові зазначено, що додається фото та рапорт, але позивачу цього рапорту не направлено і не вручено, що і змусило його звернутись з відповідним позовом до суду.
Позивач в судове засідання не з’явився, але згідно поданої суду заяви позов підтримав та просив справу слухати в його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився і про причини своєї неявки не повідомив, хоча був завчасно і належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини. 5 червня 2009 року позивач одержав простого листа (конверт), в якому містилась копія постанови від 22.05.2009 року ВХ № 101445 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі триста гривень. Також в конверті знаходилось фото автомобіля позивача. У вказаній постанові зазначено, що гр. ОСОБА_3 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В постанові ВХ № 101445 від 05.06.2009р. про адміністративне правопорушення не повністю зазначено посаду особи, яка її складала, тобто відсутня повна інформація про особу, посаду інспектора, який складав протокол, місце народження особи відносно якої складено постанову взагалі не вказано, місце проживання вказано невірно, що за сукупністю є порушенням вимог ст. 283 КУпАП (зміст постанови).
Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото - чи відеофіксації, оскільки невідомо, в якому режимі він працював - керується безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо. Між тим, ст. 14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото -, кіно - або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі.
У тексті постанови зазначено, що позивач, власник транспортного засобу, „керував транспортним засобом" у зазначений у постанові час у зазначеному місці. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. На місці ніби - то порушення позивача ніхто не зупиняв, постанову не складав. Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст.14-1 КпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом.
Факт скоєння правопорушення, на думку посадової особи, яка виносила постанову, підтверджується приладом „Візир" серійний номер 0812417, про що вказано в постанові. Проте, що це за прилад такий і чи відповідає він вимогам відповідних технічних стандартів для такого підтвердження факту правопорушення - невідомо, оскаржувана постанова теж не містить такої інформації. У відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
У постанові про адміністративне правопорушення відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобілю позивача. Фактично продемонстровано тільки час, який ніби - то пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме автомобіля позивача, неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді виміряна швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від автомобіля позивача.
При цьому у момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, поряд із більшою швидкістю рухались інші автомобілі У відповідності до ст. ст. 10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність", на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів позивачу надано не було, не додано їх і до постанови, відомості про це у ній теж не вказано.
Розміри похибок вимірювань позивачу також не повідомлено, що у відповідності до вимог зазначеного закону, перешкоджає використанню результатів вимірювань.
Результат вимірювання може знаходитись у межах похибок вимірювань відносно величини, що перевищує дозволену швидкість на 20 км/год, а за таких умов наявність більшого перевищення (що необхідно для наявності складу зазначеного правопорушення) не може визнаватися доведеним.
В постанові зазначено, що додається фото та рапорт, але позивачу цього рапорту не направлено і не вручено.
Крім того діями працівника ДПС, який виніс дану постанову порушено права позивача як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності передбачені ст. 268 КУпАП, а саме при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
У відповідності до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Накладення адміністративного стягнення на позивача на підставі постанови № 015036 від 07.12.2008 року є незаконним і необґрунтованим і таким, що порушує конституційні та законні права та інтереси позивача як громадянина України, що дає всі підстави для задоволення вимог позивача.
Керуючись ст. ст. 17, 104, 128, 158, 159, 160, 163 КАС України, ст. ст. 222, 254, 256, 268, 287, 288 КУпАП суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задоволити повністю.
Поновити пропущений строк для оскарження постанови від 22.05.2009 року ВХ № 101445 по справі про адміністративне правопорушення.
Дії посадової особи ОСОБА_4 визнати протиправними, постанову від 22.05.2009 року ВХ № 101445 по справі про адміністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 закрити за відсутністю у його діях складу правопорушення.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається в Київський апеляційний адміністративний суд через Маньківський районний суд Черкаської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ А.І. КОСТЕНКО