Номер справи: 164/954/16-к

Провадження по справі: 1-в/164/623/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2016 року Маневицький районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Ониско Р.В.

при секретарі Корець І.М.

з участю: прокурора Музичука Б.А.

в режимі відеоконференції з засудженим ОСОБА_1 та представником Маневицької ВК №42 Остапчуком С.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від покарання засудженого;

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого 27 листопада 2014 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. 27.01.2015 року ухвалою Апеляційного суду Одеської області вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.11.2014 року було змінено, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяціві. Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 02.02.2016 року зараховано в строк день за два період з 08.09.2014 року по 27.01.2015 року.

Початок строку відбування покарання 08.09.2014 року..

Кінець строку відбування покарання 19.10.2016 року.

В С Т А Н О В И В :

Станом на 22 квітня 2016 року ОСОБА_1 в місцях позбавлення волі фактично відбув календарних 1 (один) рік 7 місяців 13 днів, що становить більше 2/3 строку покарання, призначеного судом.

В судовому засіданні встановлено, що 23.03.2016 року адміністрація Маневицької виправної колонії №42 УДПтС у Волинській області та спостережна комісія при Маневицькій райдержадміністрації у Волинській області, посилаючись на те, що засуджений своєю посередньою поведінкою і ставленням до праці недовів своє виправлення, відмовили про його умовно-дострокове звільнення.

В судовому засіданні представник адміністрації Маневицької виправної колонії Волинської області Остапчук С.І. охарактеризував засудженого з посередньої сторони, пояснив, що до засудженого ОСОБА_1 стягнення не застосовувались, один раз йому було оголошено подяку за сумлінну поведінку та ставлення до праці, але вважає це недостатнім для того, щоб рахувати ОСОБА_1 як таким, що довів своє виправлення і що заслуговує на звільнення від покарання умовно-достроково.

В судовому засіданні прокурор Музичук Б.А. просив суд відмовити в застосуванні до засудженого ОСОБА_1 положень ст. 81 КК України, про те не заперечує про застосування до засудженого ст. 82 КК України.

Засуджений ОСОБА_1 запевнив суд, що на шлях вчинення злочинів більше не стане, просить застосувати до нього положення ст. 82 КК України, тобто замінити невідбуту частину покарання більш м'яким у разі якщо суд не вважає за можливе звільнити його від покарання умовно-достроково.

Матеріалами особової справи доведено, що засуджений добросовісно відноситися до праці, за що заохочувався адміністрацією установи, режиму не порушує, дисциплінарних стягнень не має, характеризується в основному позитивно, про те до вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість.

Заслухавши пояснення засудженого, думку представника адміністрації установи, висновок прокурора, проаналізувавши матеріали особової справи, суд вважає, що засуджений ОСОБА_1 своєю поведінкою і ставленням до праці не вповній мірі довів своє виправлення, про те поведінка засудженого свідчить, що останній став на шлях виправлення а тому є всі підстави заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.

Оскільки ОСОБА_1 засуджений за вчинення тяжкого злочину, то він має право на застосування відносно нього ст. 82 КК України після фактичного відбуття половини строку покарання. На даний час з врахуванням ухвали Маневицького районного суду Волинської області від 02.02.2016 року ОСОБА_1 відбув більше 2/3 строку покарання.

Згідно ч.1 ст. 82 КК України - особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Беручи до уваги, те що до закінчення строку відбування покарання у виді позбавлення волі засудженим ОСОБА_1 залишилось менше 6 місяців, а норма права зазначена в ч.1 ст. 82 КК України, щодо заміни покарання на більш м'яке покарання в межах строків, установлених у Загальній частині КК України для даного виду покаранняна, має імперативний характер то суд не може в даному випадку призначити покарання у виді обмеження волі, оскільки обмеження волі призначається на строк від одного до пяти років. Оскільки засуджений ОСОБА_1 не працевлаштований то суд позбавлений можливості призначити йому покарання у виді виправних робіт. Враховуючи вищевикладене суд вважає за можливе замінити невідбуту частину покарання засудженому ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на покарання у виді громадських робіт з застосуванням ст. 72 КК України.

Керуючись ст. 82 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 на підставі ст. 82 КК України замінити невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі за вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.11.2014 року, ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 27.01.2015 року вирок було змінено та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців - більш м'яким покаранням у виді 240 годин громадських робіт.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: Р.В. Ониско